Москва
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Герб | Карта |
|---|---|
 |
 |
| Основні дані | |
| Федеральний округ: | Центральний |
| Площа: | 1081 км² |
| Населення: | 10 514 400 (2009) |
| Щільність населення: | 9 726 осіб/км² |
| Висота: | 156 м. над рівнем моря |
| Поштові індекси: | 101000-129626 |
| Тел. код: | 007495, 007499 |
| Геогр. координати: | |
| Авт. номер: | 77, 99, 177 |
| Поділ міста: | 10 округів |
| Адреса міської влади |
РФ, Москва 125032, вул. Тверська, 13 |
| Веб-сторінка: | mos.ru |
| E-Mail: | mayor@mos.ru |
| Політика | |
| Мер: | Лужков Юрій Михайлович |
Москва́ — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням. Місто розташоване на річці Москва, займає площу 1081 кв. км. Населення 10,5 млн. мешканців (2009). Москва — місто федерального значення (окремий суб'єкт Російської Федерації), центр Московської області (до складу якої не входить).
Місто є культурним, урядовим, індустріальним, науковим та транспортим центром Росії. Розташоване у західній частині Російської Федерації. З кінця XV ст. до 1712, коли столицю перенесено до Санкт-Петербурга, стольне місто Московської держави; з 1918 столиця Радянської Росії; 1922-91 — столиця СРСР. Місто має свій герб та гімн.
Місто обслуговують 6 аеропортів. У Москві 9 залізничних вокзалів, 3 річкових порти (є річкове сполучення з морями басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів). З 1935 року в місті працює метрополітен.
Зміст |
[ред.] Назва
[ред.] Географія
[ред.] Розташування
Москва знаходиться у центрі Східно-Європейської рівнини, у міжріччі Оки та Волги, приблизно на відстані 600 км від межи Украіни,у зоні широколисто-хвойних лісів. Природний рельєф зазнав суттєвих змін через інтенсивну забудову; виражені невисокі пагорби, що піднімаються над терасами р. Москви і її притоки р. Яузи. Ріка Москва перетинає територію міста, утворюючи декілька завертів. Долина ріки має асиметричну терасну будову. Місто розташоване на висотах від 120 до 250 м над рівнем моря, його площа в межах московської кільцевої автодороги — 1045 кв. км. Найдавніша частина Москви, включаючи Кремль, розташована на лівому (північному) березі р. Москви. Основні бізнесові, комерційні та адміністративні райони розміщуються на північ та схід від Кремля. Місто має радиально-кільцеве планування, і оточене лісопарковим поясом, що займає приблизно 1800 кв. км.
[ред.] Клімат
| Кліматограма Москви | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
|
46
-5
-10
|
36
-3
-10
|
33
2
-5
|
38
11
2
|
52
18
7
|
84
22
12
|
90
24
14
|
80
22
12
|
67
15
7
|
66
8
2
|
60
1
-4
|
53
-3
-8
|
| Температура в °C • Сума опадів в мм Джерело: pogoda.ru.net |
|||||||||||
Клімат помірно-континентальний, річна різниця температур 29 °C (середня температура січня −7,5 °C, липня 18,4 °C). Середня річна кількість опадів бл. 700 мм. Висота сніжного покрову 40-45 см. Теплий період триває з квітня по жовтень.
Територія Москви знаходиться в межах Московського артезіанського басейну.
[ред.] Історія
Точна дата заснування Москви невідома. Перша письмова згадка про місто знаходиться в Іпатіївському літописі під 1147 роком. Юрій Долгорукий, тоді чернігівський князь, запросив сіверського князя Святослава Ольговича «до себе, в Москву». За іншими даними, вперше місто згадується серед третього перепису населення земель, підвладних Золотій Орді, що відбулася 1272 року(підставою для такого припущення є та обставина, що до останньої третини ХІІІ ст. немає згадок про жодного з московських князів. До 1303 року князівство було надзвичайно малим. Походження назви пов'язане з мовою місцевих фіно-угорських племен, які мешкали на землях майбутньої Росії до приходу слов'ян і поширення на ці землі влади київських князів. Топонім утоврений з двох слів - va, тобто "вода" та mosk, тобто "мертвий" - тобто дослівно топонім можна перекласти як "мертва вода". В XIII ст. Москва була незначним поселенням, володінням молодших князів суздальської династії. В 1238 році була зруйнована ордами Батия. 1293 місто розорила Дюденева рать. Своєму піднесенню Москва зобов'язана політиці ординських ханів, які вибирали серед заліських князівств збірщика данини та провадили політику недопущення підсилення одного зі своїх вассалів. Визначальним для подальшої долі Москви став період правління Івана Даниловича Каліти (1325—1340), який допоміг хану Узбеку придушити Твер. 1367 була побудована перша білокам'яна фортеця, що займала місце Кремля. Під час правління Дмитра Донського Москва очолила боротьбу проти Золотої Орди, об'єднавши східноруські князівства, яки здобули перемогу над татарами в Куликовській битві 1380 року. В 1382 Москву зруйнували війська Тохтамиша, але становище міста вже напряму не залежало від політики ханів, за московськими князями назавжди закріпилося велике володимирьське княжіння, склалося територіальне ядро майбутньої Московської держави. Значення Москви посилюється перенесенням до неї митрополичої кафедри. В другій половині XIV ст. формується радіально-кільцеве планування міста. Протягом XIV—XV ст. московська влада поширюється на сусідні князівства. 1478 було завойовано Новгород, 1485 — Тверь. В 1480 Москва звільняється від панування Орди. 1547 Іван IV проголошує себе царем. 1571 місто було захоплене кримським ханом. У 1610-12 рр. в Москві хазяйнували польсько-литовські війська, які були вигнані народним ополченням. 1613 на московський престол обрано Михайла Романова. 1712 Петро I переніс столицю до новозбудованого Санкт-Петербурґа, але Москва залишалася важливим центром культури та торгівлі. 1812 протягом п'яти тижнів Москвою володів Наполеон, велика пожежа знищили три чверті міста. Після Жовтневого перевороту Ленін 5 березня 1918 переносить столицю знову до Москви. В грудні 1941 під Москвою були зупинені німецькі війська (див. Битва під Москвою). З 1991 року Москва — столиця Російської Федерації.
- Див. також Історія Росії.
[ред.] Демографія
Москва — найбільше місто Росії і Європи за кількістю жителів, а її агломерація з чисельністю постійного населення близько 15 мільйонів чоловік також є найбільшими в Росії і Європі.
Поточного за офіційними даними статистичного обліку, населення міста на 1 червня 2009 року складає 10 мільйонів 524 тисяч чоловік.
Це число враховує тільки постійнійних мешканців. За даними управління Федеральної міграційної служби по Москві, офіційним обліком зареєстровано ще 1 мільйон 800 тисяч приїжджих (трудових мігрантів, студентів і інших).
Постійне зростання населення Москви пояснюється в основному притокою населення з інших регіонів.
Жителі Москви називають себе москвичі. Населення складається з людей різних національностей. За даними 2002 року: росіяни — 84,83 %, українці — 2,44 %, татари — 1,60 %, вірмени — 1,20 %, азербайджанці — 0,92 %, євреї — 0,76 %, білоруси — 0,57 %. В місті не існує етнічних кварталів. Через різницю рівня життя в столиці та регіонах, обумовлену нерівномірностями російської економіки, Московський уряд обмежує в'їзд та проживання в Москві іногородніх громадян Російської Федерації, які мають реєструватися в органах місцевої влади.
| Москва: демографічний розвиток від 1400 до 1856 | |||||||||||
| 1400 | 1638 | 1710 | 1725 | 1738 | 1775 | 1785 | 1811 | 1813 | 1825 | 1840 | 1856 |
| 40 000 | 200 000 | 160 000 | 145 000 | 138 400 | 161 000 | 188 700 | 270 200 | 215 000 | 241 500 | 349 100 | 368 800 |
| Москва: демографічний розвиток від 1868 до 2002 | |||||||||||
| 1868 | 1871 | 1888 | 1897 | 1912 | 1920 | 1926 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 2002 |
| 416 400 | 601 969 | 753 459 | 1 038 600 | 1 617 157 | 1 027 300 | 2 101 200 | 4 609 200 | 6 133 100 | 8 142 200 | 8 972 300 | 10 383 000 |
[ред.] Житло
Більшість москвичів мешкає в одно- та двокімнатних квартирах багатоповерхових будинків, зведених переважно після 1950. Через високі ціни на житло, багато сімей живуть роками в очікуванні покращення житлових умов. Мерія Москви здійснює широкомасштабну програму забудови, за останні 15 років побудовано близько 55 млн кв. м житла. Існують програми соціального житла, а також заміни старих 5-ти поверхових будинків (хрущовки) на сучасні.
[ред.] Соціальні проблеми
Як і у всіх великих містах, в Москві гостро стоїть проблема злочинності. Серед інших проблем особливе місце займають злочинні угруповання, незаконний бізнес та корупція. Економічні перетворення 90-х призвели до появи бездомних та людей які живуть за межею бідності.
В місті існують екологічні проблеми. Протягом десятиліть економічне зростання супроводжувалось повною зневагою до навколишнього середовища. На одного москвича припадає 46 кг шкідливих речовин на рік. Шкідливі викиди в атмосферу індустріальних підприємств та автомобілів призводять до того, що захворювання органів дихання, алергічні та сердцево-судинні захворювання в Москві в середньому вищі, ніж в інших районах Російської Федерації. Москва за народжуваністю знаходиться 62-му, за смертністю — на 70-му, за природним приростом — на 71-му місці в світі. Середня щільність населення складає 8,9 тис. чоловік на 1 кв. км.
З початку війни в Чечні москвичі тимчасово потерпають від терористичних атак. Нагучнішою стало захоплення заручників в театральному центрі на Дубровці 22 жовтня 2002, коли бл. 130 відвідувачів театру загинули.
[ред.] Релігія
Після розпаду Радянського Союзу, в якому людей виховували в дусі наукового матеріалістичного світогляду та вели пропаганду направлену на позбавлення релігійних забобонів, багато москвичів залишаються нерелігійними й не належать жодній з церков. Як і переважна більшість росіян, релігійні москвичі належать до Російської Православної Церкви.
В Москві також існує багато інших релігійних груп, включаючи баптистів, іудеїв, мусульман, католиків. В Москві є деклька католицьких та протестантських церков, синагоги, та мечеть.
[ред.] Адміністрація
[ред.] Адміністративний поділ
Москва поділена на 10 округів: Східний; Західний; Зеленоград; Північний; Північно-Східний; Північно-Західний; Центральний; Південно-Західний; Південно-Східний; Південний. Округи діляться на управи.
[ред.] Органи влади
Виконавчим органом міського самоврядування і виконавчим органом державної влади міста є Московська державна адміністрація (Мерія) Мер і Віце-мер обираються одночасно жителями Москви на 4 роки. Мер Москви обіймає посаду Прем'єра Уряду Москви і формує його склад. Мером Москви і Прем'єром Уряду Москви є Ю. М. Лужков, який неодноразово (у 1996, 1999 і 2003) обирався москвичами на цю посаду. Віце-мером Москви є В. П. Шанцев.
Представницьким органом міського самоврядування, представницьким і законодавчим органом державної влади міста Москви є виборний орган — Московська міська Дума. Депутати думи обираються терміном на 4 роки.
[ред.] Офіційна символіка
[ред.] Герб
Відповідно до Закону міста Москви від 11 червня 2003 року № 39 «Про герб міста Москви», герб столиці являє собою чотирикутний із закругленими нижніми кутами і загострений в краю темно-червоний геральдичний щит із зображенням розгорненого вправо від глядача вершника — Святого Георгія Перемогоносця в срібній зброї і блакитній мантії (плащі), на срібному коні з срібною збруєю, що вражає золотим списом чорного Змія.[1]
[ред.] Прапор
Прапор міста Москви згідно Закону від 11 червня 2003 року № 38 є темно-червоним прямокутним полотнищем з відношенням ширини до довжини 2:3 з двостороннім зображенням в центрі розгорненого від держака основного елементу герба міста Москви — Святого Георгія Перемогоносця на коні, що вражає списом Змія. Габаритна ширина зображення основного елементу герба на прапорі міста Москви повинна складати дві п'ятих частини довжини полотнища.[2]
[ред.] Гімн
Гімном міста Москви є музично-поетичний твір, створений на основі пісні Ісаака Осиповича Дунаєвського на вірші Марка Самойловича Лисянського і Сергія Івановича Аграняна «Моя Москва».[3]
[ред.] Економіка
Москва — найбільший в загальноросійському масштабі фінансовий центр і центр управління більшою частиною економіки країни. Так, наприклад, в Москві зосереджена близько половини банків з числа зареєстрованих в Росії.[4] Крім того, більша частина найбільших компаній зареєстровані і мають центральні офіси саме в Москві, хоча їхнє виробництво може бути розташоване за тисячі кілометрів від неї.
Оборот роздрібної торгівлі в 2007 році склав 2040,3 млрд руб. (зростання по відношенню до 2006 року — 105,1 %)[5], оборот оптової торгівлі у свою чергу склав 7843,2 млрд руб. (зростання до 2006 року — 122,3 %)[6], об'єм платних послуг населенню — 815,85 млрд руб. (це 24 % від об'єму послуг зі всієї Росії)[7].
Москва найбільше промислове місто Росії. На її підприємствах зайняті бл. 1 млн. чоловік. Структура промисловості визначається закладеною в радянський період диспропорцією, де основна увага приділялася розвиткові машинобудування, металообробки та інших галузей важкої промисловості на шкоду легкої і харчової. Частка машинобудування в промисловій структурі Москви зросла з 10 % у 1913 до понад 55 % у 1970-і роки. У місті заборонено будівництво нових великих промислових підприємств, йде активне створення малих підприємств, що займаються виробництвом споживчих товарів, продуктів харчування, транспортним обслуговуванням тощо. Москва - фiнансовий, економiчний центр Росії, швидкими темпами розвивається сфера послуг, что займає велику частку в структурi економiки мiста.
[ред.] Транспорт
Москва є найбiльшим транспортним вузлом в Російські Федерації. 11 залізниць та сотні шляхів сполучають місто з іншими регіонами країни. Всі залізничні лінії з'єднані кружною залізницею. В Москвi дiють 9 вокзалiв. В Москві п'ять аеропортів, найбільший серед них в Домодєдово, на півдні міста. Аеропорт в Шеремєтьєво призначений для міжнародних рейсів. Московський канал з'єднує місто з Волгою, таким чином робить його портом п'яти морів.
Окрім наземного транспорту, в Москві значно розвинута система метрополітену. З 1935 року побудовано 12 ліній загальною довжиною понад 265 км та 177 станцій, які обслуговують бл. 9 млн. пасажирів щодня. Московський метрополiтен визнан одним з найефективнiших у свiтi. Також у Москвi дiє монорельсова система, що поєднує двi лiнiї метро. Всесвiтню вiдомiсть набули центральнi станцiї Московського метро, що визнанi як архiтектурнi пам'ятки.
[ред.] Суспільство та культура
[ред.] Пам'ятки культури та архітектури
В серці Москви знаходиться Кремль, велична кам'яна фортеця площею 27,5 га, що є історичним центром міста та втіленням історії Росії, її скарбницею мистецтва та старовини. З радянських часів тут знаходяться урядові установи, в яких розміщується і сучасне російське керівництво. За кріпосними стінами товщиною 4-6 м, висотою 5-19 м, що тягнуться на 2,4 км знаходяться величні церкви та урядові споруди. Деякі собори побудовані у XVI ст. В Соборі Архангела Михаїла знаходяться поховання московських царів. Великий Кремлівський палац побудований на початку XIX ст. як імперська резиденція.
Перед кремлівськими стінами розташована Червона Площа (рос. Красная Площадь), що тягнеться на 0,4 км зі східного боку Кремля. На площі знаходиться Мавзолей Леніна, де лежить його забальзамоване тіло. Кремлівська стіна є великим кладовищем, де поховано видатних діячів радянського періоду.
Храм Василія Блаженного, який був зведений за часів Івана IV на честь перемоги над Казанським ханством, є визначною пам'яткою московської архітектури. Місто славиться своїми культовими спорудами, монастирі XIV—XVI ст., церкви XVII ст. (Знаменський монастир, Данилів монастир, Спасо-Андроніков монастир, Казанський собор).
Значну туристичну привабливість мають палаци та будівлі XVIII—XX ст., пов'язані з культурним та політичним життям Російської імперії та Радянського Союзу.
Історична місцевість Маросейка, в районі одноіменної вулиці, що названа через Малоросійське подвір'я, де в XVII—XVIII ст. зупинялися офіційні делегації з Гетьманщини. Збереглися Мазепіни палати в Колпачному провулку.
[ред.] Мистецтво
Москва є значним центром російської та світової культури. Діє понад 100 театрів, включаючи найвідоміший Большой театр (з 1776), Малий театр (з 1824), Московський художній академічний театр (з 1898), Театр імені Вахтангова. Всесвітньо відомий Концертний зал ім. П. І. Чайковського.
[ред.] Музеї та бібліотеки
Москву, в якій понад 100 музеїв, по праву називають містом музеїв. Серед найвідоміших — Історичний музей, споруджений у XIX ст.; найбільший у світі музей російського мистецтва — Третьяковська галерея; Музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна; Музей мистецтва народів Сходу; Політехнічний музей; Артилерійська колекція Кремля.
В місті понад 400 бібліотек, включаючи одну з найбільших в світі Російську державну бібліотеку.
[ред.] Спорт
У місті досить популярний футбол, хокей, баскетбол, гандбол, волейбол. У ньому існує багато спортивних клубів. Це футбольні клуби: «Спартак» Москва, ЦСКА Москва, «Динамо» Москва, «Локомотив» Москва, ФК «Москва», «Торпедо» Москва, «Спортакадемклуб» Москва.
[ред.] Відпочинок
.jpg)
В Москві багато рекреаційних закладів. Серед них 96 великих стадіонів, 92 бассейна, спортивні комплекси «Олімпійський», Центральний стадіон в Лужніках, спортивний комплекс клубу Російської Армії.
Парк Горького — найпопулярніший розважальний центр на 120 га, який пропонує відкриті театри, зимові катки та теніс.
В центрі знаходиться відома вулиця Арбат, з магазинами, ресторанами та книгарнями, символ старої Москви.
Досить значною популярністю користуються Московський зоопарк та Московський цирк — один з найкращих світових цирків.
[ред.] Освіта та наука
В Москві понад 100 закладів вищої освіти. Головні з них — Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова (заснований 1755, 30000 студентів та бл. 7000 аспірантів) та Московський державний технічний університет ім. М. Е. Баумана. В Москві близько 1500 початкових та середніх шкіл, приблизно 150 технічних закладів освіти.
В місті розташовані сотні академічних, науково-дослідних та проектних інститутів.
У місті діє понад півтори тисяч загальноосвітніх шкіл, зокрема ліцеїв, гімназій і шкіл-інтернатів, понад 1800 установ дошкільної освіти, близько чотирьохсот бібліотек, серед яких найстарша публічна бібліотека Росії — Наукова бібліотека МДУ, і найбільше книгосховище в країні — Російська державна (Ленінська) бібліотека.
[ред.] Наука
Москва — значний науковий центр. Наука розвивалася тут ще від царату, і особливо активно — за радянських часів. Тут багато різних науково-дослідних інститутів, що працюють в багатьох галузях науки, таких, як ядерна енергетика, мікроелектроніка, космонавтика і інших передових наукових напрямках.
Перші наукові дослідження в Москві почали проводитися в Московському університеті з 1755 року. У XIX столітті при університеті стали виникати наукові співтовариства, що вивчали історію Росії, медицину, фізику, російську мову і інші науки.[8]
У радянські часи в Москві почала формуватися мережа галузевих наукових установ. У Москві з'явилися Центральний аеродинамічний інститут (ЦАГИ) (1918), Хімічний інститут ім. Л.Я.Карпова (1921), Московський технічний університет зв'язку і інформатики (1921) та інші.
Також почала створюватися академічна мережа. Були створені:
- Всесоюзна академія сільськогосподарських наук ім. В.І.Леніна (ВАСХНІЛ), 1929
- Академія наук СРСР — Президія АН СРСР, переведена з Ленінграда в 1934
- Академія медичних наук СРСР (1944)
- Академія педагогічних наук РРФСР (1943, з 1966 — АПН СРСР)
Московські академічні інститути відомі своїми досягненнями в області фізики, кристалографії, радіотехніки і електроніки, хімії, біохімії, космічних досліджень, археології.
Найвідоміші галузеві науково-дослідні інститути:
- Інститут атомної енергії ім. Курчатова
- Інститут теоретичної і експериментальної фізики
- Центральний аерогідродинамічний інститут їм. Жуковського (ЦАГИ)
- Физико-хімічний інститут ім. Карпова
- Всесоюзний інститут мінеральної сировини
[ред.] Зовнішні зв'язки
[ред.] Консульства
[ред.] Міста-побратими
[ред.] Виноски
- ↑ Правительство Москвы. Закон города Москвы «О гербе города Москвы». Процитовано 2009-01-13.
- ↑ Правительство Москвы. Закон города Москвы «О флаге города Москвы». Процитовано 2009-01-13.
- ↑ Правительство Москвы. Закон города Москвы «О гимне города Москвы». Официальный сервер правительства Москвы. Процитовано 2009-01-13.
- ↑ Центральный банк Российской федерации. Справка о количестве действующих кредитных организаций и их филиалов. Процитовано 2009-01-13.
- ↑ Социально-экономическое положение России — 2007 год: оборот розничной торговли. Федеральная служба государственной статистики. Процитовано 2009-01-13.
- ↑ Социально-экономическое положение России — 2007 год: оборот оптовой торговли организаций оптовой торговли. Федеральная служба государственной статистики. Процитовано 2009-01-13.
- ↑ Социально-экономическое положение России — 2007 год: объём платных услуг населению. Федеральная служба государственной статистики. Процитовано 2009-01-13.
- ↑ Наука. KM.RU. Процитовано 2009-01-13.
[ред.] Посилання
- Готель «Росія»
- Прапор Москви
- Герб Москви
- Уряд Москви (російською)
- Телефонний довідник Москви
- Надвор'е Москви
.svg){kind=small}
