Москвич-2141

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Москвич-2141
ALEKO M-2141S (front view).jpg Москвич-2141
Виробник АЗЛК
Роки виробництва 1986-1998
Попередник(и) Москвич-2140SL
Наступник(и) Москвич-2141 «Святогор»
Клас Клас D
Стиль кузова хетчбек
Двигун(и) 1500 (1600, 1700, 1800, 2000) см³
Колісна база 2580 мм
Довжина 4350 мм
Ширина 1690 мм
Висота 1400 мм
Кліренс 163 мм
Вага 1090 кг
Найвища швидкість 185 км/год
Вмістимість баку 55 літрів
Споріднені Москвич «Святогор»
Подібні Audi 80
Volkswagen Passat
Ford Sierra
Renault 21

Москвич-2141 (в країнах Європейського союзу продавався під назвою Aleko) - легковий автомобіль третьої групи малого класу Клас D сегмент D з кузовом типу хетчбек, що випускався з 1986 по 1998 роки на АЗЛК.

Опис моделі[ред.ред. код]

Москвич-2141 (1986-1998)

Конструкція силового каркаса «Москвича» четвертого покоління була заснована на французькій моделі середини 1970-х SIMCA 1307/1308, до речі, цей автомобіль отримав титул «Автомобіль 1975/1976 року». Конструктори заводу в своїх спогадах стверджували, що першим зразком М-2141 був каркас «сімки» з кузовними панелями іншої форми і вітчизняною ходовою частиною. Оскільки зовнішні кузовні панелі були спроектовані наново, до АЗЛК з боку французів не було претензій в плані використання інтелектуальної власності, а екстер'єр М-2141 вийшов ультрасучасним для середини 1980-х років, нагадуючи тодішні новинки Audi 80 і BMW п'ятої серії. Передньопривідна компоновка з подовженим розташуванням двигуна і диференціалом, встановленим між двигуном і КПП була запозичена від німецької моделі Audi 100. Вибір такий щодо малопоширеної компоновки був пов'язаний з необхідністю використання двигунів від задньопривідних автомобілів попереднього покоління, а також ширшим вибором можливих силових агрегатів і, в перспективі, можливістю створення автомобілів з повним приводом (такі були створені вже у останні роки існування підприємства).

На передньопривідний «Москвич» встановлювалися карбюраторні двигуни робочим об'ємом 1500, 1700, 1800 і 2000 см³ виробництва Уфімського заводу автомобільних моторів (УЗАМ), а також 1600 см³ виробництва ВАЗ і дизельний двигун 1800 см³ Ford (експортний М-2141-136). Єдиним типом коробки передач була 5-ступінчаста механічна, хоча на моделі перших випусків встановлювалася також і 4-ступінчаста коробка передач.

Для сімейства «Москвич-2141» характерні місткі салон і багажне відділення, що збільшується за рахунок складання заднього сидіння, ефективне опалювання салону, легке рульове управління, хороша керованість на високих швидкостях і прохідність по засніжених і забруднених дорогах. Ремонтопридатність автомобіля частково викупала недосконалість і ненадійність вузлів, що застосовувалися на ньому. По сукупності споживчих характеристик Москвич-2141 найбільшою мірою відповідав поняттю «Сімейний автомобіль».

Для сімейств «Москвич-2141» (хетчбек) і «Москвич-2142» (седан) було сконструйовано оригінальне сімейство двигунів «Москвич», під які для АЗЛК створювалося власне виробництво. Проте, будучи побудованим на початок 1990-х на 90-95 % (дані різняться) через економічну кризу, завод добудований не був, а пізніше його устаткування було розкомплектоване, списане і просто втрачене. В результаті Москвич-2141, що «тимчасово» комплектується двигунами ВАЗ-2106 (М-2141) і УЗАМ-412 (М-21412) так і не дочекався свого сучасного двигуна, що у вирішальному ступені зумовило його невдалу долю. Крім того, якість комплектуючих і особливо забарвлення кузовів на АЗЛК було відверто незадовільним і з роками все більш погіршувалося. Кузов середньостатистичного автомобіля починав коррозіївати вже в перший рік експлуатації, що негативно позначалося на іміджі моделі. Модифікація 21412 відрізнялася вкрай невдалим поєднанням морально застарілого уфімського двигуна УЗАМ-412, ведучого свій родовід ще від трофейного мотора BMW з сучаснішою екіпажною частиною. В результаті автомобіль не мав необхідної потужності і динаміки, до того ж адаптація мотора під новий моторний відсік була проведена невдало, так що ряд вузлів і навісних агрегатів (перш за все розподільник запалення і розширювальний бачок системи охолоджування) виявилися найуразливішими і додатково знижували і так невисоку надійність автомобіля.

Модернізація: «Святогор»[ред.ред. код]

Москвич-214145 «Святогор» (1998-2001)

Модернізована версія автомобіля «Москвич-2141» дебютувала в 1997 році. Оновлений автомобіль отримав не тільки новий індекс (2141-02) і власне ім'я «Святогор», але і помітно змінену зовнішність і потужніший двигун. Завдяки новим фарам фірми «Hella», зовнішність автомобіля стала привабливішою і менше виділялася на тлі іноземних моделей середини дев'яностих років.

Зважаючи на відсутність власного двигуна з задовільними характеристиками, керівництво ВАТ «Москвич» вирішило використовувати двигун F3R272 фірми Renault об'ємом 2,0 л (модифікація -214145 «Святогор» - 104,5 к.с. (брутто - 113 к.с.)). Сучасний французький двигун значно поліпшив надійність, динамічні й швидкісні характеристики автомобіля. Встановлення потужнішого двигуна спричинила за собою зміну вузлів трансмісії та гальм на більш надійні і сучасні іноземного виробництва (використовувалося зчеплення Valeo і вакуумний підсилювач гальм фірми Lucas). Крім того, на М-214145 був зменшений кліренс.

Однак, на значну частину випуску продовжували ставити колишні двигуни ВАЗ-2106 і УЗАМ-3317 (окремі партії «Святогорів» комплектувалися 1,8-літровими двигунами ВАЗ-2130 і УЗАМ-3313/3318).

Москвичівські «князі»[ред.ред. код]

Москвич-2142R5 «Князь Володимир»

Нове керівництво підприємства вирішило розширити модельний ряд за рахунок більш рентабельних (на його думку) автомобілів середнього класу.

У 1997 році з'явився дрібносерійний М-2141R5 «Юрій Долгорукий» з подовженим на 200 мм кузовом типу хетчбек і аналогічно подовжений седан Москвич-2142R5 «Князь Володимир». Саме «Князь Володимир» у грудні 1998 року став 5-мільйонним автомобілем марки «Москвич».

У серпні 1998 року на автосалоні МИМС-1998 скандально дебютував седан бізнес-класу Москвич «Іван Калита», що заслужив принизливі відгуки громадськості за безглуздий дизайн передньої частини.

У 1999 році на його базі було випущено двомісне купе «Дует», що вироблялося під замовлення, а трохи пізніше - більш бюджетний варіант «Дует-2» на базі «Князя Володимира».

Пікап «Москвич-2335»[ред.ред. код]

Комерційний пікап «Москвич-2335» (його металева однобортова платформа була уніфікована з причепом виробництва того ж АЗЛК) вантажопідйомністю 640 кг і виконаний на його базі універсал підвищеної місткості «Москвич-2901» (надбудова 5-дверного кузова з високим дахом була пластиковою), з'явився в 1991 році і через рік пішов у серію. Задня підвіска пікапа і УПВ була виконана залежною на ресорах. В кінці 90-х виробництво пікапа було передано на Омський завод ЗМУ, а УПВ - на Київський авторемонтний завод № 5. У 2000 році на базі пікапа були створені модифікації із здвоєною кабіною і повним приводом, але серійно їх уже не випускали. Пікап, як і базовий хетчбек відрізнявся низькою корозійною стійкістю кузова, невідповідним двигуном, а також не надто оптимальної развесовкой, не що дозволяє при повному завантаженні рушати на обмерзлому підйомі. Збірка пікапа була згорнута в Омську в 2002 році.

Примітки[ред.ред. код]