Московська Гельсінкська група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Московська Гельсінська група (МГГ, Московська група сприяння виконанню Гельсінських угод, інші назви — Громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод в СРСР, Московська група «Гельсінкі») — найстаріша з нині діючих в Росії правозахисних організацій. Створена 12 травня 1976 року. Організатором і першим керівником МГГ був радянський фізик, член-кореспондент АН Вірменської РСР дисидент Юрій Орлов[1]. На поточний момент (2012 рік) головою МГГ є Людмила Алексєєва.

З моменту утворення в 1976 році Гельсінська група піддавалася постійним переслідуванням і тиску з боку КДБ та інших силових органів радянської держави. У період з 1976 по 1982 рік були заарештовані і засуджені до різних термінів ув'язнення або заслання вісім членів групи, ще шістьох змусили емігрувати з СРСР і позбавили громадянства.

6 вересня 1982 року троє учасників групи, що залишилися на волі, були змушені оголосити про припинення діяльності МГГ зважаючи на неможливість діяльності в умовах репресій, що посилювалися. Група отримала можливість відновити свою діяльність в 1989 році в розпал горбачовської перебудови.

Московська Гельсінська група — неурядова громадська організація, член Міжнародної Гельсінської Федерації з прав людини. Статутна мета МГГ — сприяння практичному виконанню гуманітарних статей Заключного акту Гельсінської наради з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також всіх інших міжнародно-правових зобов'язань Російської Федерації в галузі прав людини.

Фінансувалася, зокрема, рядом західних фондів (Фонд Сороса, Національний фонд на підтримку демократії) і урядом США в особі USAID. Після прийняття в 2012 році в Росії закону про некомерційні організації (НКО), що зобов'язує організації, які фінансуються з-за кордону, отримувати статус таких, що «виконують функції іноземного агента»[2] МГГ мала намір відмовитись від іноземного фінансування[3].

Примітки[ред.ред. код]