Московський педагогічний державний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Московський педагогічний державний університет
рос. Московский педагогический государственный университет
Wiki pirogovka clinics 1.jpg
Головний корпус МПДУ, в минулому — Аудиторний корпус МВЖК. Парадний вхід.
Заснований 1872
Ректор Матросов Віктор Леонідович
Розташування Москва, Росія Росія
Тип державний
Студентів ~ 14 000
Адреса Москва, вул. Мала Пироговська, 1
Сайт mpgu.edu

Московський педагогічний державний університет — навчальний і науковий заклад в Москві, що включає 18 факультетів і 7 філій в інших містах Росії. Указом президента Росії від 2 лютого 2009 року включено до Державного зводу особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

Історія[ред.ред. код]

Історія Московського педагогічного державного університету починається з 1872 року, коли були засновані Московські вищі жіночі курси (далі МВЖК), що існували до 1918 року (з перервою на 1888—1900 роки). У 1918 році МВЖК перетворені в Другий Московський державний університет (МДУ II). У 1930 році Другий МДУ розділений на три самостійні вузи, у числі яких був Московський державний педагогічний інститут (МДПІ), що став правонаступником університету. У 1990 році МДПІотримав статус університету та свою сучасну назву.

В період 1932—1938 років інститут носив ім'я Андрія Сергійовича Бубнова, в 1941—1997 роках — ім'я Володимира Ілліча Леніна.

Курси Гер'є (1872—1888)[ред.ред. код]

Перший в Росії вищий навчальний заклад для жінок з університетською програмою був заснований професором Московського університету Володимиром Івановичем Гер'є. Відкриття курсів відбулося 1 листопада 1872 року.

Програма навчання спочатку була дворічною, проте з 1876/77 навчального року стала трирічною. Спеціалізація майже не передбачалася, переважали історико-філологічні дисципліни. Ніяких формальних прав закінчення курсів Гер'є випускницям не давало.

Курси працювали в приміщенні І Московської чоловічої гімназії (1872—1873), потім у приміщенні Музею Політехнічної виставки на вулиці Пречистенці (1873—1877) і в будівлі, спеціально збудованій для Політехнічного музею (1877—1888 року).

Число слухачок на курсах було на ті часи досить високим: до середини 1880-х років воно перевищувало 200 осіб. 1886 року Міністерством народної освіти заборонило прийом на курси, в 1888 році вони закрилися.

Серед викладачів курсів у різний час були: В. І. Гер'є, П. Г. Виноградов, М. С. Корелін і В. О. Ключевський (історія); М. І. Стороженко, М. С. Тихонравов, О. М. Веселовський і В. Ф. Міллер (історія мов і літератури); В. С. Соловйов і Л. М. Лопатін (історія філософії); Ф. І. Буслаєв і К. М. Биковський (історія мистецтв); Ф. О. Бредіхін (астрономія); О. Г. Столєтов (фізика) та багато інших.

«Загальнодоступні читання» і «колективні уроки» (1888—1900)[ред.ред. код]

З 1886 року (коли був припинений прийом на курси Гер'є) в Політехнічному музеї почалося читання «загальнодоступних лекцій» для жінок, організоване систематично за окремими циклами. В основному лекції читали ті ж професори, що працювали перед тим на Курсах, і проходили вони в тих же приміщеннях. «Загальнодоступні лекції» тривали до 1892 року, коли вони були закриті урядом.

З того ж 1886 існували «колективні уроки», організовані Московським суспільством виховательок і вчительок, що відрізнялися ухилом в бік природничих наук. У 1892 році більшість викладачів і слухачок «загальнодоступних читань» влилася в «колективні уроки», що проводилися до 1900 року, коли були знову відкриті Московські вищі жіночі курси.

Серед викладачів «читань» і «уроків» в різний час були: В. І. Гер'є (філософія історії); П. Г. Виноградов, М. С. Корелін, В. Й. Ключевський і О. О. Кізеветтер (історія); О. А. Мануйлов (політекономія); О. М. Веселовський (історія літератури); Л. М. Лопатін і П. І. Новгородцев (філософія); В. К. Цераський (астрономія); а також І. М. Сєченов, К. А. Тімірязєв, В. І. Вернадський та багато інших.

Московські вищі жіночі курси (1900—1918)[ред.ред. код]

II Московський державний університет (1918—1930)[ред.ред. код]

16 жовтня 1918 року за рішенням Народного комісаріату освіти Курси були перетворені в Другий Московський державний університет у складі трьох факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного та медичного. У 1921 році в Другому Московському державному університеті був організований педагогічний факультет, який у майбутньому визначив спеціалізацію університету.

Московський державний педагогічний інститут ім. А. С. Бубнова (1930—1941)[ред.ред. код]

1930 року на основі Другого Московського університету створено три самостійні інститути:

Московський державний педагогічний інститут ім. В. І. Леніна (1941—1960)[ред.ред. код]

В роки війни Московський державний педагогічний інститут продовжував навчання і наукову роботу, яка переривалася лише на короткий термін з 17 жовтня по 17 листопада 1941 року під час облоги у столиці. Через війну були переглянуті навчальні плани і програми, з переходом на скорочене 3-річне навчання. Багато студентів і викладачів, аспірантів МДПІ пішли на фронт. Четверо з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу: А. Ф. Акімова, В. Л. Бєлік, Д. Ф. Жмуровський, Н. Ф. Рубцов.

1944 року при МДПІ відкриті Вищі педагогічні курси, тоді ж інститут отримав право захисту дисертацій на факультетах. В роки війни до МДПІ приєднані Московський Дефектологічний інститут (на його основі в МДПІ створений дефектологічний факультет) та МДПІ імені К. Лібкнехта. Московський художній учительський інститут і Московський учительський інститут іноземних мов стали факультетами Міського педагогічного інституту (з 1946 року — МДПІ ім. В. П. Потьомкіна). У 1960 році до МДПІ приєднаний Московський міський педагогічний інститут ім. В. П. Потьомкіна.

У 1950—1960-ті роки МДПІ ім. Леніна отримав і неофіційну назву — «співаючий інститут». Випускниками МДПІ з'явилися такі відомі барди як Юрій Візбор, Ада Якушева, Юлій Кім, Юрій Ряшенцев та інші.

Московський педагогічний державний університет (після 1990)[ред.ред. код]

1 серпня 1990 року Московському державному педагогічному інституту повернуто статус університету, який отримав нову сучасну назву — Московський педагогічний державний університет. Університет став першим і єдиним педагогічним вузом Росії, акредитованим як наукова організація поряд з такими вузами як МЕІ, МІФІ, МДТУ ім. Н.Е. Баумана

Нагороди[ред.ред. код]

Структура і напрями підготовки[ред.ред. код]

Сьогодні на 18 факультетах МПДУ в шести корпусах, розташованих в різних районах Москви, навчаються понад 14 тисяч студентів. Ведеться навчання іноземних студентів. Відкрито кілька філій Університету в містах Росії.

Університет готує фахівців: учителів з усіх шкільних предметів, дефектологів, соціологів, журналістів, юристів, психологів і т. д. За деякими наукам у МПДУ можна отримати ступінь бакалавра і магістра відповідної освіти або науки. Кращим студентам призначають стипендії Президента РФ, Уряду РФ, О. Ф. Лосєва, П. С. Новікова.

В МПДУ діє 32 дисертаційних ради, з них 22 докторських. Ведеться активна діяльність в галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень в 13 галузях науки. Бібліотека МПДУ містить унікальні за своєю цінністю видання; загальний фонд — близько 2 млн книг. Одна з найстаріших і найбільших вузівських бібліотек РФ.

В числі випускників ВНЗ різних років історики, журналісти, письменники, політики, адміністратори, барди (Юрій Візбор, який написав у 1953 р. у співавторстві з Ю. Ряшенцева Гімн МДПІ, Юлій Кім, Ада Якушева, Юрій Ряшенцев та інші; завдяки їм одним із жартівливих назв ВУЗу стало «Московський державний співаючий інститут») і, звичайно ж, науковці і педагоги.

Факультети та підрозділи МПДУ[ред.ред. код]

Факультети
  1. біолого-хімічний;
  2. географічний;
  3. дефектологічний;
  4. дошкільної педагогіки і психології;
  5. іноземних мов;
  6. історичний;
  7. математичний;
  8. музичний;
  9. початкових класів;
  10. педагогіки і психології;
  11. слов'янської та західноєвропейської філології;
  12. соціології, економіки і права
  13. технології та підприємництва;
  14. фізики та інформаційних технологій;
  15. фізичної культури;
  16. філологічний;
  17. хімічний;
  18. художньо-графічний.
Інші підрозділи
  1. Факультет професійної перепідготовки;
  2. Факультет додаткового педагогічної освіти;
  3. Підготовчі курси.

Викладачі[ред.ред. код]

Випускники[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
  • Владимир Иванович Герье и Московские высшие женские курсы: Мемуары и документы. — М., 1997. — 158 с.
  • Москвин В. В. Московские высшие женские курсы в начале XX века. — М., 1999.
  • Московский государственный педагогический институт им. В. И. Ленина (1872—1972). — М., 1972.
  • Московский педагогический государственный университет. 125 лет. — М., 1997. — 560 с., илл.
  • Московский педагогический государственный университет. — М., 2002. — 144 с., илл.
  • Очерки истории Московского педагогического государственного университета. — М., 2002. — 480 с.
  • Ректоры МПГУ. 1872—2000. — М., 2000. — 160 с., илл.