Московсько-Петроградська лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Московсько-Петроградська лінія
Петербурзький метрополітен
Відкриття першої ділянки 29 квітня 1961 року
Довжина, км 30,118
Кількість станцій 18
Час проїзду, хв 47
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 6
Кількість вагонів у складі поїзда 6


Найнапруженіша станція «Проспект Просвіти»[1]
Наземні ділянки Станції «Купчино» і «Парнас»
Електродепо ТЧ-6 «Виборзьке»
2 Московсько-Петроградська лінія
ТЧ-6 «Виборзьке»
Парнас
Проспект Просвіти
Озерки
Оборотний тупик
Удєльна
Піонерська
Чорна річка
Чорна річка
Велика Невка
Мала Невка
Карповка
Оборотний тупик
Петроградська
Горьківська
Велика Невка
Мойка
Невський проспект
Сінна площа
Фонтанка
Технологічний інститут
Обвідний канал
Фрунзенська
Московські ворота
Електросила
Парк Перемоги
Московська
Оборотний тупик
Зоряна
Купчино
Оборотний тупик
ТЧ-3 «Московське»

Друга лінія, також відома як Московсько-Петроградська або синя лінія — лінія Петербурзького метрополітену. З'єднує через центр південні і північні райони Санкт-Петербурга. Відкрита 29 квітня 1961 року.

Хронологія пусків[ред. | ред. код]

Черга Дата відкриття Довжина
«Технологічний інститут» — «Парк Перемоги» 29 квітня 1961 5.5 km
«Технологічний інститут» — «Петроградська» 1 липня 1963 6.0 km
«Парк Перемоги»  — «Московська» 25 грудня 1969 1.7 km
«Московська» — «Купчино» 25 грудня 1972 4.5 km
«Петроградська» — «Удєльна» 6 листопада 1982 6.1 km
«Удєльна» — «Проспект Просвіти» 19 серпня 1988 4.1 km
«Проспект Просвіти» — «Парнас» 22 грудня 2006 2.2 km
Загалом: 18 станцій 30.1 km

Історія перейменувань[ред. | ред. код]

Станція Попередня назва (и Роки
Сінна площа Площа Миру 1963–1991

Пересадки[ред. | ред. код]

# Пересадка на лінію Зі станції На станцію
3 Невсько-Василеострівна лінія «Невський проспект» «Гостинний двір»
4 Правобережна лінія «Сінна площа» «Спаська»
5 Правобережна лінія «Сінна площа» «Садова»
1 Кіровсько-Виборзька лінія «Технологічний інститут» «Технологічний інститут»

Депо і рухомий склад[ред. | ред. код]

Депо, що обслуговуює лінію[ред. | ред. код]

Електродепо Період
ТЧ-1 «Автово» 1961—1972
ТЧ-3 «Московське» 1972 — 1 августа 2013
ТЧ-6 «Виборзьке» з 1 серпня 2013

Кількість вагонів у потягах[ред. | ред. код]

Кількість Період
5 1961—1970
6* з 1970
  • Подальше збільшення кількості вагонів у потязі неможливо через довжини платформ на станціях лінії, а також через наявність на лінії чотирьох станцій закритого типу «горизонтальний ліфт».

Типи вагонів, що використовуються на лінії[ред. | ред. код]

Тип Період
81-717/714 Сьогодення
81-717.5/714.5 Сьогодення
81-717.5П/714.5П Сьогодення
81-540.1/541.1 Сьогодення
81-540.9/541.9 Сьогодення

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пассажиропоток по станциям метрополитена [недоступне посилання — історія]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]