Московсько-польська війна 1654—1667

Московсько-польська війна 1654—1667
Московсько-польські війни Російсько-українські війни
Мапа військових дій
Дата: 1654—1667 Місце: Україна (Гетьманщина), прикордонні території Руського царства та Речі Посполітої Результат: Андрусівський мир
Сторони
Річ Посполита  Кримське ханство	Московія|Московське царство  Військо Запорозьке  Гетьманщина
Командувачі
Ян II Казимир Стефан Чарнецький Павло Ян Сапіга Мехмед IV Ґерай	Олексій Трубецькой Василь Шереметєв Василь Бутурлін Богдан Хмельницький Юрій Хмельницький

Московсько-польська війна 1654—1667 (ще зустрічається назва — Війна за Україну) — багатоетапний військовий конфлікт за володіння українськими землями між Річчю Посполитою та Московським царством. У польській історіографії ця війна є частиною іншої війни відомої під назвою «Потоп» («Potop»).

Одночасне вторгнення Швеції в Річ Посполиту і шведсько-литовська унія привели до Віленського перемир'я московитів з поляками і початку московсько-шведської війни 1656-1658 років.

До 1655 року московські війська зайняли майже все Велике князівство Литовське зі столицею Вільном. У той же час на Польщу рушив шведський король Карл Х Густав і захопив Варшаву та Краків. Тоді серед польських магнатів постала партія, що хотіла на польському престолі посадити царя Олексія Михайловича. Цар, задоволений таким розвитком війни, згодився на переговори.

Московські посли почали переговори з поляками, але одночано до переговорів козацьких послів не допустили; московська делегація вважала, що вона сама може вирішити українські справи. Ця поведінка викликала невдоволення Хмельницького та старшини.

У результаті московсько-польських переговорів у жовтні 1656 року був підписаний Віленський мир. Після цього, московські війська увійшли до Шведської Лівонії та взяли в облогу Ригу. Розпочалась російсько-шведська війна 1656—1658 рр.

Московсько-польський мир порушував Переяславську угоду. Москва ставала союзницею Польщі. Крім того московсько-польський союз був спрямований проти нового союзника України — короля шведського Карла Густава.

Віленський мир викликав обурення у Б. Хмельницького та козацької старшини. На Раді, скликаній у Чигирині козацькій Раді, всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну:

«

Присягали собі, а не чужим монархам

»

.

Сам Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність із створення коаліції з низки європейських країн, що мала вирішити «польське питання». До неї входили Швеція, Бранденбург, Трансільванія, Молдавія, Валахія і Литва. Сам Хмельницький мав отримати титул «Дідичного князя» (Великого князя). Проте смерть гетьмана (в серпні 1657 року) не дозволила реалізуватися цим планам.

Гетьман Іван Виговський уклав із поляками Гадяцьку угоду, і 1658 року військові дії між Московою та Польщею відновилися.

Офіційним закінченням війни вважається Андрусівський мир. Війна закінчилася значними територіальними надбаннями Москви та ознаменувало собою початок зростання міці Московського царства як великої держави в Східній Європі, та перетворення її на Російську імперію.

Основні етапи війни

• Хмельниччина (після 1654 р.)
• Російсько-українська війна (1658-1659)
• Руїна

Битви

• Охматівська битва
• Облога Смоленська (1654)
• Битва під Городком
• Битва під Магеровом
• Битва під Конотопом
• Битва під Любаром
• Битва під Чудновим
• Битва під Глуховом
• Битва під Ставищами
• Битва під Браїловим (1666)

Джерела

• Russo-Polish War, 1654-1667 англ.
• Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.