Моури

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.

Моури (галіс. та порт. mouros, букв. «маври», інколи інша галісійська назва — xentís «народець») — разом з відьмами і чортами основні герої нижчої міфології та усної традції галісійців (а також португальців).

Згідно уявлень галісійців моури — це чарівні створіння-карлики, що живуть в лісах; моури були давнім пранародом, що володів магічними здібностями, вони — «поганці нехрещені, не відають ні законів, ні віри», тобто це галісійський відповідник вірувань, широко поширених у народів світу про давніх чоловічків-гномів.

Народні вірування про моур набули розповсюдження на півночі Піренейського півострову.

Народна уява змальовує моур-чоловіків темношірими і невизначеної форми, моур-жінок навпаки — прекрасними жінками-білявками (у деяких оповідках зближуються за описом з відьмами).

У переказах про моури вони називаються давніми будівничими і насельниками гробниць, захоронень, кастрів, римських шахт, і взагалі усього, де сучасні румовища, включно з середньовічними замками та ін.

Розповсюджений сюжет народної оповідки про моурів, як ті діляться з людиною скарбами, які оберігають. З появою у Галісії за Середньовіччя загарбників-маврів народна уява пов'язала давні уявлення про карликів з образом мавра-іншовірця (інколи такі уявлення повязуються тж з іншими ворогами — вікінгами, французами тощо).

Крім казок і легенд моури зустрічаються у галісійській і португальській народній топонімії, і зазвичай вказують на наяву якихось руїн, кастрів, давніх захоронень, дольменів тощо.

Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.