Мохамад Махатхір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Махатхир Мохамад
Махатхир Мохамад

Час на посаді:
16 липня 1981 — 31 жовтня 2003
Попередник Хуссейн Онн
Наступник Абдулла Ахмад Бадаві

Народився 20 грудня 1925(1925-12-20) (88 років)
Алор-Сетар, Британська Малайя
Батько Мохамад Іскандар
Професія лікар
Релігія Іслам
Особистий підпис Mahathir Mohamad signature.svg

Махатхир Мохамад (джаві: محضير بن محمد, нар. 20 грудня 1925(19251220), Алор-Стар) — державний та політичний діяч Малайзії, у 1981–2003 роках прем'єр-міністр.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у родині шкільного вчителя. За освітою лікар: 1953 року закінчив медичний факультет Університету Малайя у Сінгапурі. Вів медичну практику. 1946 року вступив у щойно засновану Об'єднану малайську національну організацію (ОМНО). 1964 року став членом парламенту від ОМНО. 1969 року за критику політики прем'єр-міністра Абдул Рахмана виключений з ОМНО. Написав книгу «Малайська дилема», яка одразу ж була заборонена в Малайзії. 1972 року при прем'єр-міністрі Абдулі Разаку відновлений в ОМНО і через рік призначений сенатором. У 1972–1981 роках — заступник прем'єр-міністра. У 1981–2003 роках президент партії ОМНО і прем'єр-міністр. 19 травня 2008 року, намагаючись чинити тиск на прем'єр-міністра Абдуллу Бадаві та змусити його покинути пост на користь його заступника Наджіба Разака, заявив про вихід з ОМНО. Повернувся до лав партії як тільки Наджіб Разак зайняв пост прем'єр-міністра.

Державна діяльність[ред.ред. код]

При ньому Малайзія перетворилася з країни зі слаборозвиненою аграрною економікою в одного з «азіатських тигрів». Пропагував «азіатські цінності» на противагу західним, очолював міжнародний рух неприєднання.

Автор концепції «Бачення 2020», що ставить метою перетворення Малайзії в індустріально розвинену державу до 2020 року. Великою заслугою Махатхира вважається подолання фінансової кризи 1998 з опорою на власні сили. У якості запобіжних захід щодо подібних економічних потрясінь у майбутньому доктор Махатхир Мохаммад висунув «проект золотого динара», який передбачає створення забезпеченої золотом міжнародної валюти.

У зв'язку з азіатською кризою 1998 року поклав всю провину на свого заступника та міністра фінансів Анвара Ібрагіма, який був незабаром притягнутий до кримінальної відповідальності за звинуваченням у корупції та содомії (останнє звинувачення було знято судом). Для усунення своїх політичних супротивників вдавався до Закону про внутрішню безпеку, котрий дозволяв йому заарештовувати та утримувати в ув'язненні без суду і слідства будь-якого громадянина країни. 1987 року таким чином були закриті чотири газети та заарештовано 106 політичних активістів. Ініційовані Мохамадом цькування своїх політичних супротивників викликали протести неурядових організацій у країні і за кордоном.

Очолював делегації Малайзії на багатьох міжнародних форумах. Ініціатор створення країнами, що розвиваються неурядової комісії Півдня з питань розвитку. 1987 року обрано головою міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотиків та їх незаконним обігом. У липні-серпні 1987 відвідав Москву з офіційним візитом.

Почесний член РАПН (2000)[1].

Сукупність його поглядів отримала назву махатхірізм.[2] У 1998 і 2007 роках випускалися марки з його портретом. 1998-о московське видавництво «Літопис» видало збірку промов та виступів Махатхира під назвою «Від імені свого народу».[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Премьер Малайзии избран академиком РАЕН
  2. Mohathir Mohamad — в: Погадаев, В. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.:"Восточная книга", 2012, с. 369
  3. От имени своего народа [Сборник: Перевод] Махатхир Мохамад; [Вступ. ст. С. Гончаренко, с. 8-32]; Институт Дал. Востока. М.: Летопись, 1998

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]