Мошківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мошківці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Войнилівська громада
Код КАТОТТГ UA26060110080061409
Основні дані
Перша згадка 1446
Населення 344
Площа 2,91 км²
Густота населення 118,21 осіб/км²
Поштовий індекс 77311
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°11′19″ пн. ш. 24°32′57″ сх. д. / 49.18861° пн. ш. 24.54917° сх. д. / 49.18861; 24.54917Координати: 49°11′19″ пн. ш. 24°32′57″ сх. д. / 49.18861° пн. ш. 24.54917° сх. д. / 49.18861; 24.54917
Водойми Дністер, Сівка
Місцева влада
Адреса ради 77311, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Сівка-Войнилівська, вул. Шевченка, 14а
Карта
Мошківці. Карта розташування: Україна
Мошківці
Мошківці
Мошківці. Карта розташування: Івано-Франківська область
Мошківці
Мошківці
Мапа
Мапа

Мо́шківці — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується 5 грудня 1446 року в книгах галицького суду[1].

У податковому реєстрі 1578 р. в селі фіксується піп — отже, вже тоді була церква[2].

У 1880 році було 334 мешканці в селі та 9 на землях фільварку (більшість — греко-католики, крім 55  римо-католиків), церква Різдва Найяснішої Діви Марії (парафія — Сівка)[3].

У 1939 році в селі проживало 600 мешканців (560 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів і 10 поляків)[4].

Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп ім. Лесі Українки Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Мошківську сільраду з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці (храмове свято 21 вересня) збудована 1869 року.[5] Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у мошківській церкві 4 давні дзвони діаметром 58, 30, 22, 32 см, один із дзвонів вагою 16 кг, виготовлені в 1799, 1686, 1799 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[6]
  • ФАП
  • Народний дім
  • 147 дворів, 348 мешканців.

Село газифіковане[7].

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[8]:

  • Братів Косарів
  • Василя Стуса
  • Гагаріна
  • Клубна
  • Лесі Українки
  • Лугова
  • Ольги Кобилянської
  • Тичини
  • Центральна

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.151, № 1711 [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — s. 96. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 18 грудня 2017.
  3. Moszkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 730. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  5. Мошківці Церква. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  6. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. Сівко-Войнилівська сільська рада: життя на околиці району. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 18 січня 2016.
  8. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  9. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]