Моїсеєнко Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Моїсеєнко
Alexander Moiseenko 2013.jpg
Країна Україна Україна
Дата народження 17 травня 1980(1980-05-17) (34 роки)
Североморськ Росія
Титул гросмейстер
рейтинг ФІДЕ 2698 (№ 47 у рейтингу ФІДЕ у жовтні 2014 року)
Піковий рейтинг 2726  — 22-місце (вересень 2011р.)

Олександр Моїсеєнко — міжнародний гросмейстер, чемпіон Європи 2013 року[1] та срібний призер чемпіонату Європи 2003 року в особистих першостях.
У складі збірної команди України: переможець всесвітньої шахової Олімпіади 2004 та 2010 років, бронзовий призер шахової олімпіади 2012 року та бронзовий призер командних чемпіонатів світу 2011 та 2013 рр.
За вагомий особистий внесок А. Моїсеєнко нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня та Почесною грамотою Кабінету міністрів України.
У 2009 році Олександр Моїсеєнко виграв клубний чемпіонат Європи у складі команди Ekonmist.

Рейтинг на жовтень 2014 року  — 2698 (47-е місце у світі, 5-е в Україні)

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився 17 травня 1980 р. у м.Сєвєроморськ Мурманської області Росія. У Харкові — з 1989 року (батько — харків'янин). У шахи грає з 6 років. Перший тренер — Володимир Віскін. Кандидат у майстри — в 12 років. Учасник і призер шести чемпіонатів України серед юнаків. Тричі грав у юнацьких чемпіонатах Європи — в Румунії, Словакії'96 (2-5 місця), Австріі'98 (2-е місце). Учасник збірної команди України на Всесвітніх дитячих шахових олімпіадах в Іспанії та Югославії. Тричі виступав у клубному чемпіонаті України за команди юракадеміі'97, '99 і «Школу гросмейстерів» '98 — скрізь друге місце. Міжнародний майстер з 1998 року.

Перші досягнення[ред.ред. код]

  • Серпень. Міжнародний турнір в Орлі. VIII категорія. Ело — 2437. 1-е місце — 8 з 11.
  • Жовтень. Міжнародний турнір в Алушті. VIII категорія. Ело — 2432. 1-е місце — 10 з 13.
  • У листопаді. Міжнародний турнір «Кубань'99». XI категорія. Ело — 2507. 1-е місце — 7,5 з 11.

У всіх виграних турнірах Волокітін або виконував або перевиконував гросмейстерську норму. Не зіпсував цю картину і виступ у відкритому чемпіонаті України (вересень, Алушта). Поділ — 1-5 місця (третє місце за додатковими показниками). За підсумками 2000 року Олександр, якому лише в травні виповнилось 20 років, вперше потрапив в світовий «десятку» шахістів — юніорів, зайнявши в ній шостий рядок (у 1998 р. Він був 21-м).

Кар'єра[ред.ред. код]

2013[ред.ред. код]

В травні 2013 року Олександр Моїсеєнко став чемпіоном Європи, набравши 8 очок в 11 партіях (+7-1=2).[2][3]

В липні-серпні 2013 року на турнірі ХІХ категорії, що проходив в місті Біль, Олександр Моїсеєнко посів друге місце поступившись на тай-брейку французу Максиму Ваш'є-Лаграву.[4][5]

В серпні 2013 на кубку світу ФІДЕ поступився в третьому колі Борису Гельфанду з рахунком ½ на 1½ очка.[6]

На командному чемпіонаті Європи, що проходив в листопаді в Варшаві, Олександр набравши 5½ очок з 8 можливих (+4=3-1), показав другий результат на четвертій дошці (турнірний перфоменс склав 2745 очка), що дозволило збірній України зайняти скромне 9 місце серед 38 країн.[7]

У грудні 2013 року Моїсеєнко у складі збірної України став бронзовим призером командного чемпіонату світу, що проходив в турецькому курортному місті Анталія.[8][9] Результат Олександра 4 очка з 7 можливих (+1=6-0) та п'яте місце на третій дошці (турнірний перформенс 2673 очка).[10][11]

2014[ред.ред. код]

В лютому 2014 року Олександр Моїсеєнко з результатом 7 очок з 9 можливих (+5-0=4) розділив 1-2 місця на турнірі Moscow Open 2014.[12][13]

В березні 2014 року Олександр з результатом 7 очок з 11 можливих (+5-2=4) посів 31 місце на 15-му чемпіонаті Європи, що проходив в Єревані.[14]

В червні 2014 року в Дубаї Олександр Моїсеєнко з результатом 8½ очок з 15 можливих (+6-4=5), посів 35 місце на чемпіонаті світу з рапіду[15][16][17] , та з результатом 10½ з 21 можливого очка (+8-8=5) посів 59 місце на чемпіонаті світу з бліцу.[18][19][20]

В серпні 2014 року виступаючи на резервній дошці в Шаховій олімпіаді, що проходила в Тромсе, Моїсеєнко набрав 7 очок з 9 можливих (+5-0=4), а збірна України посіла 6 місце серед 177 країн. Результат показаний на резервній дошці (турнірний перфоменс склав 2650 очка), забезпечив Олександру 2-е особисте місце серед резервних шахістів.[21][22]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]