Мо Янь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мо Янь
莫言
MoYan Hamburg 2008.jpg
Мо Янь (2008)
Дата народження: 17 лютого 1955(1955-02-17) (59 років)
Місце народження: КНР КНР, Шаньдун
Національність: КНР КНР
Громадянство: КНР КНР
Мова творів: китайська
Рід діяльності: поет, викладач
Премії:

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (2012)

Nobel prize medal.svg

Мо Янь (кит. 莫言, Mò Yán; *17 лютого 1955, Шаньдун, Китайська Народна Республіка) — сучасний китайський письменник, почесний доктор філології Відкритого університету Гонконгу[1]. Відзначений Нобелівською премією з літератури за 2012 рік за «галюциногенний реалізм, що поєднується з народними казками, історією та сучасністю».[2]

Життєпис[ред.ред. код]

Мо Янь народився в провінції Шаньдун в селянській родині. Під час Культурної революції покинув школу й пішов працювати на фабрику. У двадцять років вступив до Народно-визвольної армії Китаю. Вже в армії почав писати. Перші публікації, що привернули увагу критиків, з'явилися в 1980-і роки. З 1984 року почав викладати літературознавство в Армійській академії культури. 1986 року закінчив Вищу школу мистецтв Народно-визвольної армії Китаю. За межами Китаю відомий насамперед як автор роману, за яким було знято фільм «Червоний гаолян»[3]. Цей роман, що складається з циклу новел, був опублікований 1987 року. Роман належить до так званої «літератури пошуків коріння» (кит. 寻根文学). Твори Мо Яня за стилістикою споріднені з романами магічного реалізму. Для творів Мо Яня характерне доволі розкуте трактування таких проблем, як сексуальність, влада, політика. Життя сучасного Китаю автор описує без прикрас і замовчувань, хоча цензурних втручань його твори досі зазнали лише одного разу (у творі «Велика грудь, широкі стегна»). Мо Янь у своїх творах часто вдається до елементів іронії й гумору.

Мо Янь — це псевдонім, у перекладі з китайської означає «мовчи». Справжнє ім'я — Гуань Моє (кит. 管谟业)[4].

Твори Мо Яня перекладені більш ніж десятьма мовами, включаючи англійську, французьку, німецьку, норвезьку та українську.

Відгуки[ред.ред. код]

2005 року американський журнал «Time» писав про Мо Яня[5]:

Ніхто не може закинути Мо Яню, що він мислить не масштабно. У десятках оповідань і романів він описує бурхливі роки минулого століття в Китаї, використовуючи для цього гостру сатиру і магічний реалізм. І це зробило його одним з найвідоміших і найчастіше заборонених китайських письменників, якого читають з порушенням авторських прав.

Китайський художник Ай Вейвей, опозиційно налаштований до правлячого режиму, критично відгукнувся на присудження Нобелівської премії Мо Яню[6]:

Він (Мо Янь), можливо, й гарний письменник, але це не той інтелектуал, який може представляти сьогоднішній Китай.

Китайський письменник і правозахисник Ю Джи також виступив з різкою критикою рішення Нобелівського комітету на сайті Пен-клубу[7]:

Гадаю, що Нобелівська премія не може присуджуватися тому, хто прославляв Мао Дзедуна, байдуже наскільки популярні його твори.

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Оповідання «Геній» (з китайської переклала Євгенія Красикова)[8][9]

Вибрані твори[ред.ред. код]

  • Кришталева ріпа (透明的红萝卜 Tòumíng de hóng luóbo), 1986
  • Червоний гаолян (红高粱家族 Hóng gāoliang jiāzú), 1987
  • Тринадцять кроків (十三步 Shisan bu), 1988
  • Тринадцять розділів радості (欢乐十三章 Huanle shisan zhang), 1989
  • Часничний бунт (天堂蒜薹之歌 Tiantang suantai zhi ge), 1989[10]
  • Горілчане місто (酒国 Jiuguo), 1993
  • Клан травоїдів (食草家族 Shicao jiazu), 1993
  • Велика грудь, широкі стегна (丰乳肥臀 Fengru feitun), 1996
  • Червоний ліс (红树林 Hong shulin), 1999
  • Пересичення (生死疲勞 Shengsi pilao), 2008

Примітки[ред.ред. код]

Мо Янь (ліворуч) разом з Кендзабуро Ое у рідному селі (2005)
  1. 莫言(кит.)
  2. «The Nobel Prize in Literature 2012 — Prize Announcement». Nobelprize.org. 11 Oct 2012.(англ.)
  3. Hong gao liang.(англ.)
  4. Holding Up Half the Sky.(англ.)
  5. Morrison, Donald (14 February 2005). «Holding Up Half The Sky». Time. Процитовано 14 February 2005. 
  6. Ai Weiwei kritisiert Nobelpreis für Mo Yan
  7. Überraschter Mo Yan — Kritik von chinesischen Autoren
  8. Мо Янь, «Геній» (журнал «Всесвіт»)
  9. Переклад Євгенії Красикової: 1576.ua
  10. Англійський переклад — «Часникові балади»

Література[ред.ред. код]

  • A Subversive Voice in China: The Fictional World of Mo Yan. Shelley W. Chan. (Cambria Press, 2011).
  • Chinese Writers on Writing featuring Mo Yan. Ed. Arthur Sze. (Trinity University Press, 2010).

Посилання[ред.ред. код]