Мракобісся

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мракобі́сся (обскурантизм) — негативне ставлення до освіти і прогресу, відсталість, реакційність.

Анти-обскурантист: Йоганн Рейхлін

Термін "Мракобесие" виник у Росії 19ст. У країнах Західної Європи вживається термін "Обскурантизм". Центральне місце в мракобіссі займає захист догм. Будучи явно лайливим, це слово застосовується не в його конкретнім значенні, хоча теоретично можливо його застосування в точному термінологічному змісті.

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Мракобе́сие, Мраколю́бие – обскуранти́зм (-му), не́у́цтво, темнолю́бство, темнобіснува́ння (-ння). [1]

Етимологія[ред.ред. код]

Етимологія терміну "обскурантизм" йде з французької мови: obscurantisme, чи від латинського obscurans, що означає "потемніння". Це навмисне ухиляння від фактів або повної інформації з деяких питань. Є дві загальні форми історичного та інтелектуального, позначення: 1) обмеження знань, спротив розповсюдженню знань, політика приховування знань від громадськості, і, 2) навмисне безвісті-хитромудрих стиль (як і в літературі і мистецтві) характеризується навмисною невизначеністю.

Термін обскурантизм випливає із самої назви сатири 16-го століття «Листи темних людей», що заснована на інтелектуальній суперечці між німецьким гуманістом Йоган Рейхліном і домініканськими ченцями, такими, як Йоганн Пфеферкорн, про те, чи всі єврейські книги повинні бути спалені, як нехристиянські. Раніше, в 1509 році ченець Йоганн Пфеферкорн отримав дозвіл від Максиміліана I (1486-1519), імператора Священної Римської імперії, щоб спалювати всі примірники Талмуду (єврейський закон і єврейська етика).

У вісімнадцятому столітті, філософи Просвітництва використовують термін "обскурантизм" ("мракобісся"), щоб позначити консервативність ворогів, особливо релігійних ворогів, прогресивних просвітників.

Джерела[ред.ред. код]