Музей Гетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Вілла Гетті. Копія антчної скульптири «Відпочинок Гермеса»

Музей Гетті (J. Paul Getty Museum) - найбільший художній музей в Каліфорнії.

Розташування і відділки[ред.ред. код]

З грудня 1997 року розташований Лос-Анджелесі, в сучасній будівлі Центру Гетті, будівництво якого коштувало 1,2 млрд доларів (архітектор Річард Мейер). Музейні колекції античного періоду експонуються на Віллі Гетті в Малібу (побудована за зразком Вілли папірусів в Геркуланумі). Вхід до музею безкоштовний.

Центр Гетті, вигляд з неба, фото 2007 р.

Заснування[ред.ред. код]

Музей був заснований нафтовим магнатом Полом Гетті (1892-1976), який був до часу смерті найбагатшою людиною світу. Залишені ним на потреби музею багатомільярдні статки зробили музей Гетті найспроможнішим набувачем творів «старих майстрів» та античної скульптури на престижних аукціонах Лондона і Нью-Йорка.

Активність придбання і скандальна слава[ред.ред. код]

Керівництво музею настільки завзято взялося за скупку полотен великих художників, що протягом 1980-х років їх звинувачували у створенні штучного ажіотажу на ринку творів мистецтва, який призвів до позамежного підвищення цін. Водночас це зробило музей Гетті своєрідним монополістом з придбання видатних творів мистецтва на мистцьких аукціонах.

У 2006 р. Центр Гетті виявився замішаним у скандалі, пов'язаному з контрабандним вивезенням античних старожитностей з Італії та Греції (таких, як бронзовий «Атлет з Фано»). Італійський уряд зажадав у музею повернути всі цінності, вивезені з країни незаконним шляхом [1].

Обрані мистецькі колекції[ред.ред. код]

Майоліка в музейних колекціях[ред.ред. код]

Керамічна пляшка паломника з розписом кобальтом, Кафаджиоло, бл. 1580 р.

Стародавні Греція і Рим[ред.ред. код]

Фламандське бароко в музеї[ред.ред. код]

Антоніс ван Дейк. «Антоніо Паллавічіні», 1621 р.

Скульптура доби європейського маньєризму і бароко[ред.ред. код]

Анонім доби маньєризму. «Фатазійний сфінкс», бл. 1560 р.


Твори мистецтва французьких митців[ред.ред. код]

Валантен де Булонь. «Христос і грішниця», 1620-і рр.
Едуар Мане, «Портрет Жанни» або «Весна», бл 1882 р.

Джерела[ред.ред. код]

  • Summary Catalogue of European Decorative Arts in the J. Paul Getty Museum, page 59, J. Paul Getty Museum, Gillian Wilson, Catherine Hess, Getty Publications, 2001. ISBN 9780892366323
  • Ausstellungskatalog: Overdrive: L. A. Constructs the Future, 1940 - 1990, Hersg: Wim de Witt und Christopher James Alexander, Getty Museum 2013.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Координати: 34°04′39″ пн. ш. 118°28′30″ зх. д. / 34.07750° пн. ш. 118.47500° зх. д. / 34.07750; -118.47500