Музика Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радянська поштова марка із зображенням традиційних музичних інструментів Білорусі

Витоки білоруського музичного мистецтва — в народній творчості східних слов'ян. Першими носіями музичного професіоналізму були скоморохи, музиканти (Лірники, дударі, гуслярі, цимбалісти, скрипалі та інші), а також музиканти в храмах і монастирях.

В епоху Середньовіччя отримала розширення церковна музика. Центрами церковної та світської музичної культури 16-17 ст. були братські школи, музичні бурі при колегіумах і монастирях, що мали капели, театри, ставили вистави. У 18 - на початку 19 ст. значну роль у формуванні професійної композиторського та виконавського мистецтва зіграли магнатські театри, капели, балетні та музичні школи, де переважно працювали запрошені з західноєвропейських країн композитори, диригенти, співаки. При народних училищах, парафіяльних школах створювалися хори, в містах і селищах — музично -драматичні гуртки. У 1920-30-ті роки розгорнули активну творчу діяльність композитори М. Чуркш, М. Аладов, Я. Тікоцький, М. Анца, Р. Пукст, А. Туренко, В. Єфімов, В. Теравський та інші.

У другій половині 20 ст. зріс інтерес композиторів до морально-філософської проблематики, відбувалися якісні зміни, іноді опозиційні до традицій і попередніх жанрових і стильових нормативів, що проявилися, наприклад, у творчості Л. Абеліовіча, Є. Глєбова, С. Кортеса, Деян. Смольського, О. Янченко та ін. У жанрі оперети і мюзиклу активно працювали Ю. Семеняка, Р. Сурус, В. Кондрусевич, Е. Глєбов, А. Мдівані та ін.

Багато уваги білоруські композитори приділяють театральній музиці і кіномузиці. Проводяться численні музичні міжнародні та республіканські фестивалі, в тому числі «Білоруська музична осінь», «Мінська весна», «Слов'янський базар», Національний фестиваль білоруського пісні та поезії, фестиваль духовної музики «Магутни Божа», фестиваль етнічної музики «Crivia Aeterna» та ін.

З 1980-х років почала активно розвиватися поп-музика і рок-музика. В області естрадної музики відбувалися якісні зміни, викликані зверненням до фольклорних джерел, особливостями сучасних манер виконання, взаємовплив різних жанрів («Пісняри», «Сябри», «Вєраси» тощо). Найбільш плідно в жанрі пісні працюють композитори І. Лученок, В. Будник, Е. Зарицький, Л. Захлєвний, Ю. Семеняка, Е. Ханок, І. Поливода, А. Єлісеєнко.

З 2004 року Республіка Білорусь бере участь у конкурсі Євробачення.

Література[ред.ред. код]

  • Мдзівані Т. Г., Сергіенка Р. І. Кампазітары Беларусі. — Мн. : Беларусь, 1997. — 400 с., іл.
Флаг Белоруссии Це незавершена стаття про Білорусь.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.