Музика для струнних, ударних і челести

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Музика для струнних, ударних і челести — твір Бела Бартока, написаний 1936 року. Вперше виконана у Базелі, Швейцарія, 21 січня 1937 силами Базельського камерного оркестру під орудою Пауля Захера (Sacher), в тому ж році була опублікована видавництвом Universal Edition.

Як і слідує з назви, твір написаний для струнних інструментів (скрипки, альти, віолончелі, контрабаси і арфа), ударних інструменти (ксилофон, малий барабан, тарілки, там-там, великий барабан, литаври) і челести. Ансамбль включає також фортепіано, що можу бути класифіковане і як струнний і як ударний. Твір включає 4 частини:

  1. Andante tranquillo
  2. Allegro
  3. Adagio
  4. Allegro molto

Перша частина являє собою повільну фугу, що розгортається і згортається у ноту ля. Друга частина - швидка, відзначена гучним синкопованим фортепіано і акцентами ударних та струнних піцикато, що створюють ефект вихрястого танцю. Третя частина - повільна, написана у манері т.зв. "нічної музики" (англ. night music), вона широко використовує прийом глісандо на литаврах, а вступне соло ксилофона визначається ритмом, що спирається на послідовність Фібоначчі — 1:2:3:5:8:5:3:2:1. Остання частина має характер живого народного танцю.

Серед записів цього твору - запис Чиказького симфонічного оркестру під орудою Фріца Райнера (1960), що був удостоєний премії Ґреммі. В СРСР цей твір записав оркестр Ленінградської філармонії під орудою Є.Мравінського в 1965 році.

Посилання[ред.ред. код]