Музичко Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Музичко
Olexandr Muzychko.jpg
Прізвисько Сашко Білий
Народився 19 вересня 1962(1962-09-19)
РРФСР Кізел, Російська РФСР
Помер 24 березня 2014(2014-03-24) (51 рік)
Україна Бармаки, Україна
Країна Україна Україна
Приналежність СРСР СРСР
Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg Ічкерія
Україна Україна
Роки служби 19801982 (СРСР)
19912014 (Україна)
Війни/битви Війна в Афганістані[1]
Перша чеченська війна
Нагороди

Герой Нації
Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту»

Олександр Іванович Музичко, відомий також як Сашко Білий (* 19 вересня 1962, Кізел — 24 березня 2014, Бармаки[2]) — український націоналіст, учасник організацій СНУМ, УНА, УНСО. Координатор Правого сектору у Західній Україні.[3]

Біографія[ред.ред. код]

Народився 19 вересня 1962 року у місті Кізелі Пермської області Російської РФСР. Освіта середня спеціальна. У 19811983 роках проходив строкову військову службу у військах ППО в / ч 33115с в Тбілісі.[4]

Після проголошення незалежності України отримав українське громадянство. Створив у Рівному першу націоналістичну організацію СНУМ (Спілка незалежної української молоді), згодом став членом Української національної асамблеї) а після подій ГКЧП — загонів УНСО на Рівненщині.[4]

У 1994 році, під час першої чеченської війни, командував загоном УНА-УНСО «Вікінг», який воював у складі підрозділу польового командира Шаміля Басаєва[4], був особистим охоронцем президента Чечні Джохара Дудаєва.[5] Під час першої чеченської війни отримав позивні «Білий» і «Консул».[4]

Після загибелі Джохара Дудаєва Олександр Музичко повернувся до України. Неодноразово був обвинуваченим за кримінальними статтями. У січні 2003 року рівненський міський суд засудив Олександра Музичка до трьох з половиною років ув'язнення.[4]

У 1995 році Музичко побився з відвідувачем кафе. Суд визнав Музичка винним у скоєнні злочину — заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. У 1997 році Музичка звинуватили у замасі в Києві на Олега Біса, члена УНА -УНСО. Однак, через брак доказів, справу закрили.[6]

У 2012 році Олександр Музичко балотувався в народні депутати України по 153-му виборчому окрузі (центр — м. Рівне), посівши 6 місце (1226 голосів; 1,14%).[7]

З 2013 року був координатором Правого сектору у західних областях. Активний учасник рівненського Євромайдану.

27 лютого 2014 року прийшов до прокурора Рівненської районної прокуратури Андрія Таргонія зі зброєю, словесно принизив його та вдарив. Пізніше, він пообіцяв повісити міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова «як собаку».[8]

28 лютого 2014 року Сашко Білий повідомив, що якщо люди Авакова приїдуть на територію Рівненської області затримувати його, то він їх знищить і після цього поїде «брати Київ».[9]

Смерть[ред.ред. код]

Близько 1 години 25 березня 2014 року Олесь Доній на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив про смерть Сашка Білого:

Щойно повідомили, що вбили «Сашка Білого» (Олександра Музичка) в Рівному. Два автомобілі підрізали його машину, витягнули, пересадили до себе. Потім викинули на землю — руки за спиною в наручниках, два постріли в серце[10].

Рівненський активіст Сергій Понурко у соціальних мережах теж повідомив про вбивство Сашка Білого, однак за його даними тіло з двома вогнепальними пораненнями у голову знайшли поблизу села Бармаки[11]. Повідомлялося також про те, що тіло Сашка Білого знайдено поблизу кафе «Три карасі», а сам Музичко загинув внаслідок стрілянини, влаштованої невідомими у цьому кафе. На тілі Музичка виявлено вогнепальні поранення у ногу і серце.[12].

На брифінгу МВС повідомили, що Олександр Музичко був смертельно поранений під час затримання, оскільки відкрив вогонь у бік правоохоронців. У ніч з 24 на 25 березня співробітники ГУБОЗ, зокрема спецпідрозділи «Сокіл», спецоперацію з затримання членів ОЗУ поблизу м. Рівне. За даними МВС України Олександр Музичко був членом організованої злочинної групи.[13]Перший заступник міністра ВС України Володимир Євдокимов наголосив, що Музичко під час затримання відкрив вогонь, і співробітники міліції у відповідь почали стріляти по ногах, а потім, під час самого затримання, лунали постріли.[14] Музичка було двічі поранено у ногу з табельної зброї, інші три постріли були зроблені з його власного пістолета після того, як правоохоронці повалили його на землю.[15] Працівники міліції виявили у загиблого крупну суму грошей і обойму до пістолета.[16]

Пізніше перший заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов заявив, що Сашко Білий застрелився під час затримання[17] Знайомий Олександра Музичка Сергій Пандрак, в ефірі Громадського ТБ заперечив, що Сашко сам себе застрелив.[18]:

Коли він почав кульгати, у цей момент співробітник накидається на нього, аби завалити, стріляє Білий... Падають на землю, стріляє другий раз... Лежить обличчям вниз, на землі, рука під собою. Коли намагаються руку з пістолетом знешкодити, звучить третій постріл[15].

У середу, 26 березня, МВС України повідомило, що готові долучити до розслідування діла про смерть Музичка громадськість.[19]

За десять днів до загибелі Сашко Білий у відеозверненні звертався до правоохоронних органів з попередженням, що його можуть «прибрати».[20]

Після загибелі Олександра Музичка представники партії «Правий сектор» заявили, що мають намір помститися міністру МВС України Арсену Авакову за вбивство Сашка Білого.[21] Лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош на брифінгу в Києві заявив, що вимагає відставки міністра МВС України Арсена Авакова і арешту бійців «Сокола», причетних до убивства С.Білого.[22]

Похорони[ред.ред. код]

Прощання з Олександром Музичком відбулося 26 березня 2014. Почесті були організовані на рівні загиблих героїв «Небесної сотні». Попрощатися з загиблим до Рівненського обласного музично-драматичного театру прийшли побратими, рівненські політики, прості громадяни та депутати. Взагалом кілька тисяч люду[23]

Далі похоронна процесія вирушила центральною вулицею міста до Свято-Покровського собору, де відбулася панахида. У колоні пройшли активісти «Правого сектору» з Рівного та інших регіонів, а також рівняни. Процесія, незважаючи на сильний дощ, що двічі наступав, зібрала кілька сотень людей. Похоронна процесія, що повністю перекрила рух в центрі Рівного, зупинялась перед Свято-Воскресенським собором, майданом Незалежності та пам'ятником Климу Савуру. Загиблого проводжали скандуванням «Наша земля — наші герої», «Героям тричі слава!», «Сашко — Герой!». Похорон знімали рівненські ЗМІ та працівники іноземних медіа. На похороні був лідер партії «Правий сектор» Дмитро Ярош.[23]

Похований Олександр на кладовищі «Молодіжне».[23]

Реакція на загибель Олександра Музичка[ред.ред. код]

  • 27 березня 2014 Рівненська міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова подати у відставку.
  • 31 березня 2014 Луцька міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і його заступника Володимира Євдокимова подати у відставку.

Нагороди[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • На місці його смерті встановили пам'ятну плиту, на якій написано: «На цьому місці 24.03.2014 р. був убитий Вірний Син Українського народу — лідер УНА-УНСО, Координатор Правого сектора по Західній Україні Музичко Олександр Іванович (Сашко Білий). Слава Україні! Героям Слава!».
  • На честь нього названий 10-й запасний батальйон імені Олександра Музичка Добровольчого Українського Корпусу, який дислокується в Рівному.
  • 26 березня 2014 року наказом генерала Ісой Мунаєвим першу роту міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва було вирішено назвати іменем Сашка Білого.[25]
  • На початку своєї незалежності у столиці Чечні, в Грозному була Вулиця Сашка Білого. Після приходу до влади Рамзана Кадирова вулицю було перейменовано.[Джерело?]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «​П'ять фактів з життя Сашка Білого». 
  2. Офіційно: Олександр Музичко загинув від кульових поранень, обставини встановлюються
  3. П'ять фактів з життя Сашка Білого — Еспресо-ТВ
  4. а б в г д Музичко Олександр Іванович. Біографія
  5. Координатор «Правого сектору» у Західній Україні — Олександр Музичко — Zik, 12.02.2014
  6. П'ять фактів з життя Сашка Білого — Eспресо-тв, 25.03.2014
  7. http://nbnews.com.ua/vybory-2012/okrug/153/ Результати парламентських виборів 2012 р. Округ № 153
  8. Сашко Білий: я знищу Авакова і повішу як собаку — Uapress, 01.03.2014
  9. Реакція Олександра Музичка на слова Арсена Авакова: «Хтось вирішив зі мною погратися» — ОГО, 28.02.2014
  10. Олександр Музичко на прізвисько "Саша Білий" є координатором структур "Правого сектора" на теренах Західної України — Eспресо-тв, 25.03.2014
  11. У Рівному вбили лідера «Правого Сектора» Сашка Білого, який обіцяв повісити Авакова — Погляд, 25.03.2014
  12. Інформація про вбивство у Рівному Олександра Музичка підтвердилася. — ВСЕ, 25.03.2014
  13. Володимир Євдокимов: «На Рівненщині знешкоджено стійку організовану злочинну групу» (ФОТО, ВІДЕО)
  14. У МВС кажуть, що Сашко Білий загинув при затриманні — Українська правда, 25.03.2014
  15. а б Сашко Білий отримав п'ять куль під час облави: дві від «Сокола» і три зі своєї зброї
  16. У погибшего Саши Белого обнаружили крупную сумму денег и запасную обойму
  17. Міліція: Сашко Білий застрелився під час затримання
  18. У «Правому секторі» заперечують, що Сашко Білий застрелив себе сам
  19. МВД готово привлечь общественность к расследованию дела Музычко
  20. Вбитий Сашко Білий за 10 днів до смерті закликав «приїздити грохнути його» — ТСН, 25.03.2014
  21. «Правий сектор» пообіцяв помститися Авакову за вбивство Сашка Білого — Дзеркало тижня, 25.03.2014
  22. «Правый сектор» требует немедленной отставки Авакова после убийства Музычко — ДеПо, 25.03.2014
  23. а б в «У Рівному прощались з Олександром Музичком». ВСЕ - сайт чесних новин. 
  24. Сашко Білий йде в депутати — Політклуб, 14.09.2013
  25. http://chechenews.com/developments/17516-1.html

Посилання[ред.ред. код]