Музична герменевтика
Музична герменевтика — мистецтво і теорія тлумачення музичного твору та виявлення смислу його тексту на основі об'єктивних (музичні знаки та знакові комплекси) й суб'єктивних (наміри автора) підстав.
Термін «музична герменевтика» було запроваджено 1902 року німецьким музикознавцем і диригентом Ґ. Кречмаром. Романтична музична критика особливо підкреслювала значення історичної та психологічної мінливості свідомості слухача у процесі сприйняття й пізнання музичного твору. У процесі становлення ГМ. як галузі муз-ва спостерігається поступовий перехід від виявлення аналогій між елементами муз. мови та и) до спроб осягнення муз. смислу як позавербального й багатозначного художнього образу. У 1-й пол. XX ст. в галузі музичної герменевтики спостерігаються 2 основні напрямки. Австрійський музикознавець Е. Ганслік вважав, що не можна тлумачити музику, використовуючи позамузичні асоціації, бо музичне мистецтво — особлива, ізольована духовна діяльність. Ґ. Кречмар і А. Шерінґ, навпаки, прагнули обґрунтувати методи визначення опосередкованої літературної програми в музичних творах.
У 2-й половині XX століття під впливом філософії (Г. М. Гайдеґґер, X. Ґадамер, Ю. Габермас, К.-О. Опель, А. Лоренцер та ін.) виникає т. зв. нова музична герменевтика. Один з її фундаторів — нім. музикознавець К. Дальгауз. Нова музична герменевтика охопила теор. проблеми муз. історії та історії міркувань про музику, питання співвідношення форми і змісту, цінності й оцінки на підставі ідеї взаємозв'язку муз. змістово-смисл. шарів та особистісної свідомості.
Література[ред. | ред. код]
- Ганслик 3. О музыкально-прекрасном. Опыт поверки музыкальной эстетики. — М,, 1895;
- Зись А., Стафецкая М. Методологические искания в западном музыкознании: Критический анализ современной герменевтической концепции. — М., 1984;
- Беляева-Экземплярская С. Музыкальная герменевтика // Искусство. — 1927. — Кн. 4;
- Герменевтика и музыкознание / Сост. Т. Чередниченко. — М., 1984; Чередниченко Т. Два аспекта понятия "музыкальное произведение" (по работам К. Дальхауза, X. X. Эггебрехта, Т. Кнайфа): Обзор II Общие вопросы искусства. — М., 1981. — Вып. 1;
- Adorno Th. W. Motive V / Hermeneutik // Anbruch, 1930, XII;
- Його ж. Philosophie der Neuen Musik. 2. Aufl. - Frankfurt an Main, 1958;
- Dahlhous C. Die Idee der absoluten Musik. — Kassel; Basel, 1978;
- Його ж. Substanz — und Funktionsbegriffe in der musikalis- chen Analyse // Studia Musikologica, Aesthetica, Theoretica. - Krakow, 1979.
Джерела[ред. | ред. код]
- О. Котляревська Музична герменевтика // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 456
