Музична нотація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Музи́чна нота́ція — сукупність графічних знаків, призначених для запису музики. Пошуки способу знакової фіксації музики почалися ще в Давньому Єгипті, але тривають і досі.
Сучасні композитори (С. Губайдуліна, Л. Грабовський, Е. Денисов, О. Мессіан, К. Пендерецький, В. Сильвестров, А. Шнітке та інші) використовують, крім традиційної нотації, специфічні форми запису для відображення в тексті особливих ефектів звучання (звукових мас, вібрато, дестабілізації звуковисотності тощо).
| Нотація | edit |
| Нотний стан : Тактова риска | Ключ | Ключові знаки | Додаткові лінійки | Музичний розмір | Репетиційні знаки | |
| Ноти : Знаки альтерації | Ноти з крапками | Тривалості |Особливі види ритмічного поділу | Паузи | Ліги | |
| Expression marks: Артикуляція | Динаміка | Октавне транспонування | Орнаментика | Темп | |
[ред.] Див. також
[ред.] Джерело
- Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
