Музична пам'ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Музи́чна па́м'ять (англ. music memory) - здатність впізнавати і відтворювати музичний матеріал. Музичне впізнавання необхідно для осмисленого сприйняття музики. Необхідна умова М. п. - достатній розвиток музичного слуху. Важливе місце в М. п. займають слухова і емоційна пам'ять. При відтворенні музики істотну роль відіграють також рухова пам'ять (запам'ятовування послідовності рухів), зорова (запам'ятовування нотного тексту) і словесно-логічна пам'ять, за допомогою якої відбувається запам'ятовування логіки будови музичного твору. Для М. п. характерне формування у музикантів полімодальних уявлень. Б. М. Тепле (1947) встановив, що домінування слухових образів у музиканта зовсім не скасовує значення образів інших модальностей. Злиття різних за модальністю образів породжує синтетичний, полімодальний образ. У осіб з високо розвинутим "внутрішнім слухом" має місце не тільки виникнення слухових уявлень лише після зорового сприйняття, а безпосереднє "слухання очима", тобто перетворення зорового сприйняття нотного тексту в зорово-слухове сприйняття. Сам нотний текст починає переживатися ними слуховим чином[1].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]