Музичі
| село Музичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Бучанський |
| Громада | Білогородська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32080010060023610 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1746 |
| Населення | 1393 |
| Площа | 3,799 км² |
| Густота населення | 366,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08125 |
| Телефонний код | +380 4598 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°21′37″ пн. ш. 30°06′45″ сх. д. / 50.36028° пн. ш. 30.11250° сх. д.Координати: 50°21′37″ пн. ш. 30°06′45″ сх. д. / 50.36028° пн. ш. 30.11250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
160 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08125, Київська обл., Бучанський р-н, с. Музичі, вул. Музична 2 |
| Карта | |
  Музичі | |
 Музичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Му́зичі — село в Україні, у Бучанському районі Київської області. Населення становить 1393 осіб. Входить до складу Білогородської сільської громади.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Тростинка, ліва притока Ірпеня та розливається каскад озер.
Екологія[ред. | ред. код]
У селі Музичі спостерігається декілька осередків забруднення техногенного характеру:
1. В результаті зношеності центральної каналізаційної системи села нечистоти періодично зливаються в «другий» став безпосередньо в центрі села, що призводить до забруднення та замулювання водойми. У водоймі неодноразово фіксувалися збудники лептоспірозу, кишкових паличок та інших небезпечних хвороб.
2. Сміттєзвалище на північній околиці села розміщене над горизонтом підводних вод з яких забезпечується водопостачання жителів села.
Історія[ред. | ред. код]
За народними переказами Музичі засновані ще за часів Київської Русі. На поч. XVII століття Музичі належали князям Острозьким. За переказами старожилів в 1600 році в селі була побудована дерев'яна церква, яка стояла понад 300 років. В народі збереглися перекази, що в Тарасовому яру і в лісі «Кунянка» знаходився табір козацьких військ, які воювали під проводом Богдана Хмельницького.
Табір козаків Семена Палія знаходився в Тарасовому яру, що недалеко від Музич, а село було приписане до Фастівського прикордонного козацького полку. Із с. Музичі в полку відбували військову службу 44 молоді сільські парубки. Служба у війську тривала до початку польових робіт. Полковника Фастівського полку Семена Палія добре знали люди с. Музичі. Про хоробрість славного полковника довго ходили перекази та легенди. Ще й досі залишилася «Палієва могила», де він проводив раду з полком. До 1960-х років зберігалась криниця Палія. Вона була в кінці Тарасівського яру. В ХІХ столітті в селі знаходилося рукописне Євангеліє, відібране Палієм у Шведів й подароване ним Музичанській церкві.
У XVIII столітті Музичі належали до Ясногородського маєтку князів Шуйських. Село кілька разів було епіцентром гайдамацького руху.
Громадська та адміністративна діяльність[ред. | ред. код]
Економіка[ред. | ред. код]
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Торгівля[ред. | ред. код]
Харчова промисловість[ред. | ред. код]
- Закрите акціонерне товариство «Винзавод „Фріззант“».
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Медицина[ред. | ред. код]
Музичанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини[1]
Освіта[ред. | ред. код]
Музичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області
Дошкільний навчальний заклад “Перлинка”
Зв'язок[ред. | ред. код]
Відділення поштового зв'язку індекс 08125
Доступ до мережі Інтернет забезпечується операторами «Юнітел» та NEWTELECOM, також присутнє 3G покриття провідних телекомунікаційних компаній України.
Транспорт[ред. | ред. код]
Музичі мають транспортне сполучення зі столицею України м. Києвом де працює переважна більшість населення.
В селі знаходиться кінцева зупинка маршруту № 765 (ст. м. Нивки — с. Музичі) також через село частково проходять маршрути № 727 (ст. м. Нивки — станція Калинівка) та № 768 (ст. м. Нивки — с. Чорногородка).
Фактично громадським транспортом забезпечено лише центр села, вул. Шевченка та прилеглі до них вулиці, значна ж частина села громадським транспортом не забезпечена.
Населенню не вистачає прямого транспортного сполучення з важливим адміністративним центром Києво-Святошинського району м. Бояркою.
Культура[ред. | ред. код]
- Музичанський будинок культури
- Дитячий духовий оркестр «Маестро»
- Фольклорно-хореографічний колектив «Струмочок»
- Естрадно-циркове мистецтво «Fly cats».
Спорт[ред. | ред. код]
Релігія[ред. | ред. код]
В селі знаходиться церква святого архістратига Михаїла (Православна церква України).
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Музичі Мотижинської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/muzy_001.xml [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Постаті[ред. | ред. код]
- Лісовський Олександр Миколайович (1994—2017) — солдат Національної Гвардії України, учасник російсько-української війни.
- Кахідзе Алевтина Томазівна (1973) — художниця, кураторка та садівниця.
- Рустам Махмудкулович Худжамов (1982) — футболіст.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Музичі, будинок культури -
Музичі, один із ставків -
Меморіал односельчанам полеглим в Другій світовій війні, центр села -
Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, цвинтар -
Музичі, пам'ятник жертвам Голодомору, цвинтар
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наші села | Музичанська сільська рада. Музичанська сільська рада (uk-UA) . Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
- ↑ Худжамов Рустам Махмудкулович. Вікіпедія (укр.). 11 жовтня 2023. Процитовано 6 листопада 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |