Музтаг-Тауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Музтаг-Тауер
مضطاغ ٹاور
Музтаг-Тауер
Музтаг-Тауер (Пакистан)
Музтаг-Тауер
Музтаг-Тауер
Координати: 35°49′42″ пн. ш. 76°21′39″ сх. д. / 35.82833° пн. ш. 76.36083° сх. д. / 35.82833; 76.36083Координати: 35°49′42″ пн. ш. 76°21′39″ сх. д. / 35.82833° пн. ш. 76.36083° сх. д. / 35.82833; 76.36083
Висота 7273[1]
Країна Пакистан Пакистан
Система Каракорум
Сходження 6 липня 1956 р., британська команда

Музтаг-Тауер (урду مضطاغ ٹاور, англ. Muztagh Tower, в перекладі Вежа Музтаг) (7273[1] або 7245 м) - це гора, розташована в хребті Балторо Музтаг, частина гірської системи Каракорум в Гілгіт-Балтистані. Гора розташована між двома льодовиками: Балторо і Сарпі Лагго. Музтаг-Тауер - 91-ша по висоті вершина світу. Назва Музтаг означає в перекладі з уйгурської «крижана гора».

Музтаг-Тауер прославили ефектні знімки, зроблені італійським фотографом Вітторіо Селла під час експедиції на Чогорі в 1909 р. Майже п'ятдесят років потому, в 1956 році, ці фотографії надихнули дві експедиції в гонці за перше сходження на Музтаг. Обидві команди знайшли менш крутий маршрут, ніж пропонував Селла[2]. Британська експедиція, до складу якої увійшли: Джон Хартог, Джо Браун, Том Паті і Ян Макнот-Девіс, піднялася на гору із західної сторони піку і досягли вершини 6 липня, за п'ять днів до того як вершини досягла французька команда альпіністів, які піднялися на гору зі сходу. Доктор Франсуа Флоренці чекав обидві команди в таборі IV протягом 42 годин без радіозв'язку[3].

24 серпня 2008 р. по північно-східній стороні піднімалися два словенських альпіністи, Павле Козжек і Деян Мішкович. Вони розбили табір після 17 годин сходження. Пізніше піднявся сильний вітер і альпіністи прийняли рішення не підніматися на вершину. Однак коли вони почали спускатися, Козжек зірвався і розбився на смерть[4].

25 серпня 2012 р., 56 років потому, після того як перша людина вступила на вершину, було здійснено друге сходження. Сергій Нілов, Дмитро Головченко та Олександр Ланге піднялися на вершину, проклавши новий маршрут по центру північно-східної стіни. Сходження тривало 17 днів[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Каракорум на peaklist.org; Peakbagger
  2. Curran, Jim (1995). K2: The Story of the Savage Mountain. Hodder & Stoughton. с. 66. ISBN 978-0340660072. 
  3. Jill Neate, High Asia: an illustrated history of the 7,000 metre peaks, The Mountaineers, 1989, ISBN 0 - 89886-278-3, pp. 117-118.
  4. «Interview with Dejan Miškovič ( slovene language)». Sport1. 2008-09-12. Процитовано 2010-11-23. 
  5. «Risk.ru - Музтаг Тауэр 2012. Экспедиция ФАиС г. Москвы. Вершина!». Risk.ru. 2012-08-25. Процитовано 2012-08-25.