Музіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музіка
Студійний альбом
Виконавець Воплі Відоплясова
Дата випуску 1997
Записаний студії «Комора» (Київ) та «Stakato» (Париж), 1996 рік
Жанр рок-н-рол, хардрок, фолк-рок
Тривалість 38:23
Мова українська
Лейбл «Гала Рекордс» (1997)
«Країна Мрій» (2006)
«Союз» (2007)
Хронологія Воплі Відоплясова
Попередній
←
Країна мрій
(1994)
Хвилі Амура
(2000)
Наступний
→

«Музіка» — другий студійний альбом українського рок-гурту «Воплі Відоплясова», який вийшов 1997 року.

Альбом було записано 1996 року перед поверненням «ВВ» з Франції, де гурт перебував з початку дев'яностих років. Інструментальні партії було записано в Києві, але більшу їх частину довелось перезаписувати в Парижі двом лідерам гурту — співаку Олегу Скрипці та бас-гітаристу Сашкові Піпі. Контракт на видання альбому було підписано з російською компанією «Гала Рекордс», вона ж займалася зніманням кліпів та розповсюдженням компакт-дисків. На пісню «Весна» на «Мосфільмі» було знято відеокліп, який потрапив в активну ротацію не лише на українських каналах, але й на російському MTV.

Платівка, що містила поєднання класичного року з українськими народними піснями, та була записана на професійній закордонній студії, принесла «ВВ» велику популярність в пострадянських країнах. 1997 року на фестивалі «Таврійські ігри» «Воплі Відоплясова» було визнано українським рок-гуртом року, а «Весну» — найкращою піснею та відеокліпом року.

Альбом «Музіка» визнається одним з головних альбомів незалежної України, а «Весна» — одним з найвідоміших українських пісенних хітів.

Історія створення[ред. | ред. код]

Повернення «ВВ» до України[ред. | ред. код]

Український рок-гурт «Воплі Відоплясова» було створено в середині 1980-х років в Києві. Його засновниками стали студенти КПІ Олег Скрипка та Олександр Піпа. В 1986 році вони вперше зібралися в гуртожитку, долучивши гітариста Юрія Здоренка, та почали працювати над власним репертуаром. Перший магнітоальбом було записано вдома у Здоренка, а за рік — восени 1987 року — з'явилася назва «Воплі Відоплясова», або просто «ВВ». З доданням барабанщика Сергія Сахна склад гурту було сформовано, вони почали грати український панк-рок на місцевих фестивалях[1][2].

Після перемоги на «Першому Київському рок-параді» у «ВВ» з'явився продюсер Володимир Іванов, який просував гурт в Україні, СРСР та за його межами. 1988 року «ВВ» вже грали у Польщі, а 1990 року — у Франції. Починаючи з 1991 року Скрипка та Піпа переїхали до Франції на постійній основі, одружилися із француженками, і попри зміни у складі — Здоренка та Сахна змінили місцеві музиканти Фелікс Ле Барс та Стефан Муфліє — продовжували грати український фолк-панк, використовуючи державні програми підтримки радянської рок-музики. Проте, після п'яти років перебування за кордоном, Олег Скрипка почав планувати повернення на батьківщину, бо йому хотілося більше виступати в Україні, до того ж його шлюб з Марі Рібо розпався[1][2].

Створення альбому[ред. | ред. код]

Перед поверненням на Україну було вирішено записати новий альбом, який мав стати лише другою повноцінною роботою гурту за десять років існування. Видана 1994 року «Країна мрій» вийшла обмеженим накладом, а решта записів «ВВ» були або створено без дозволу гурту — як-то вініл «Або-або» з концертним записом виступу у Франції, або записані без професійного обладнання — наприклад, магнітоальбом «Танці». Нова платівка мала поєднати як вже відомі раніше пісні, зокрема, «Краков'як Рок», так і нещодавно придумані композиції[2].

Записувався альбом в Києві, на студії «Комора» біля ВДНГ[3]. Як згадував Скрипка, «альбом „Музіка“ ми писали в студії, що була запакована обладнанням наприкінці 70-х — на початку 80-х, тобто, це реально той рок-н-ролл, який грався в ті роки і на тому обладнанні: плівка, пульти. Все справжнє, рок-н-рольне, вкладена була ще та якість і той менталітет». Професійний майстеринг в Україні на той час був неможливим, тому для зведення альбому музиканти повернулися до Франції[4]. Там з'ясувалося, що записаний матеріал був незадовільної якості, і партії довелося перезаписувати знову. Фінальна версія «Музіки» була майже повністю записана в паризькій студії «Stakato» удвох Скрипкою та Піпою: перший співав, грав на баяні та гітарі; другий окрім бас-гітари запрограмував партії ударних на драм-машині. Щоб зекономити кошти на оренді студії, працювали нелегально, вночі[5].


Олександр Піпа
Олег Скрипка
Олег Скрипка

В записі альбому брали участь:

  • Юрій Здоренко — гітара;
  • Сергій Попович — підспівки, гітара;
  • Євген Нестеренко — підспівки;
  • Борис Сезнець — підспівки, басовий барабан, малий барабан та хай-хет, віртуальний голос;
  • Сільвен Сівет — малий барабан;
  • Фарід Зеуан — саксофон;
  • Белль Дю Беррі, Марі Ребо, Хлоя Бан, Веро Дерано, Валері Веріл — етнічний спів;
  • Фарід Зеуан, Лоран Шміель, Гі Льорка — оркестрування;
  • Сергій Попович, Влад Коломієць — запис альбому, студія «Комора», Київ;
  • Борис Сезнець — зведення альбому, студія «Stakato», Париж[6].

Вихід альбому[ред. | ред. код]

1996 року скорочена версія «Музіки» вийшла на компакт-дисках, надрукованих київською компанією «Машел», за фінансової підтримки брендів музичних інструментів Gibson та Epiphone[7][8]. До складу сингла увійшло лише п'ять треків, включаючи коротеньку передмову, чільну пісню, а також композиції «Глибина», «Гей! Любо!» та «Весна». Як стверджується на сайті гурту, це був «перший український компакт-диск формату „single“, виданий групою на честь завершення „французького періоду“ і остаточного повернення на Батьківщину»[9]. Разом з випуском сингла було знято відеокліп на пісню «Музіка»[8].

Контракт на випуск повноцінного альбому було підписано з російським лейблом «Гала Рекордс». Як пізніше згадував Олег Скрипка, «в ті часи, щоб нормально існувати в музичному просторі в Україні, треба було заходити через Москву; тому що з директиви з Москви запускалася музика і вона крутилася на наших ефірах»[2]. Представники «Гала Рекордс» зобов'язалися не лише випустити чотири компакт-диски, але й зняти на відеокліпи на пісні гурту[8]. Офіційний реліз «Музіки» відбувся в травні 1997 року[10]. Подія збіглася з десятиріччям «ВВ», а в презентації альбому, що відбулася в київському Палаці культури КПІ, взяли участь Ансамбль пісні і танцю Збройних сил України та попспівак El Кравчук. Після яскравого святкування ювілею гурт вирушив до масштабного концертного туру Україною, що отримав назву «Вічна весна». Шанувальники із радістю зустрічали повернення гурту з-за кордону, співаючи українські пісні навіть в російськомовних регіонах, на кшталт Крима, Донецька або Луганська. Під час концертів не обійшлося без інцидентів: у Сімферополі фронтмен гурту побився з глядачем, а в Луганську зламав ногу. Але в цілому тур пройшов успішно, дозволивши «ВВ» привернути увагу слухачів в Україні та за її межами до української рок-музики[2][3].

Зміст альбому[ред. | ред. код]

Список пісень[ред. | ред. код]

Сингл «Музіка» (1996)
#НазваТривалість
1.«Передмова» (Introduction)0:14
2.«Музіка» (Muzika)2:56
3.«Глибина» (Glybyna)4:19
4.«Гей! Любо!» (Gey! Lubo! слухати)3:00
5.«Весна» (Vesna слухати)5:00
Загальна тривалість: 15:29
Альбом «Музіка» (1997)
#НазваТривалість
1.«Весна» (Vesna слухати)5:16
2.«Юра» (Youra)3:19
3.«Білі плями» (Billy pliamy)3:00
4.«Музіка» (Muzika)2:52
5.«Краков'як рок» (Krakowiak)2:05
6.«Глибина» (Glybyna)4:20
7.«Гармонія» (Harmonia)2:50
8.«Гей! Любо!» (Hey! Lubo! слухати)3:00
9.«Боги» (Gods)3:04
10.«Галина» (Halina)2:46
11.«Їхали козаки» (Oї, ty Halu)2:52
12.«Горіла сосна» (Gorila sosna)2:59
Загальна тривалість: 38:23

Музика та тексти[ред. | ред. код]

Добрий день, любий юначе. Ось тобі музіка. Це альбом групи ВВ, що проводить нас від форм знайомого до невідомого по хвилях м'яких чар у часи майбутні. Так ото у бон вояж, дорогий друже, у добрий шлях!

— Олег Скрипка, передмова до альбому

Головним хітом альбом стала пісня «Весна»[3]. Записана у Франції, вона описує ностальгію за батьківщиною, своєю лірикою відрізняючись від попередньої творчості гурту, яка носила більш іронічний характер[11]. З музичної точки зору вона також не була типовою для «ВВ», це вже була не просто фолкмузика, а щось наближене до тогочасної західної музики, «перший ритм-енд-блюзовий кач»[12]: «У „Весни“ проста форма. Я зрозумів гіпнотичність народної пісні, її трансовість. Люди виходили в поле і вводили себе в стан трансу, щоб не було важко працювати, і вони складали такі композиції. На сьогодні сучасна музика вся така. Я це якимось чином зрозумів ще тоді» — казав Олег Скрипка[13]. Один зі співавторів пісні Сашко Піпа спочатку навіть відмовлявся визнавати, що він мав до відношення до її створення, настільки вона відрізнялася від звичного йому панк-року[12]. Постфактум цю пісню вважали однією з найважливіших для колективу не лише через її популярність — за деякими підрахунками, «Весна» виконувалася наживо понад 1000 разів, на п'яти континентах[3], традиційно закінчуючи концерти «ВВ»[14] — а і через її вплив на музичний стиль гурту[11].

Космічна тематика на альбомі була представлена піснями «Юра» та «Білі плями». Перша з них присвячена першому радянському космонавтові Юрію Гагаріну. Спочатку вона мала гумористичний характер із приспівом «Кока! Кола!», але після скарги компанії-виробника текст довелося змінити[3]. Фінальний варіант був створений за стандартами американської рок-музики, а її головним героєм став, за висловом Скрипки, «Ісус Христос XX століття». Щодо «Білих плям», її текст був заснований на знайденому Юрієм Здоренком листі сільського хлопчика, який дивиться на зорі та мріє зустрітися з прибульцями. Космічна тема отримала несподіване продовження для музикантів «ВВ» в реальному житті. Спочатку «Музіка» стала одним з небагатьох предметів, разом з українським прапором та Конституцією, які взяв с собою в космос перший український космонавт Леонід Каденюк. Пізніше музикантам неодноразово робили подарунки, пов'язані з космосом, включаючи надання двом зіркам з сузір'я Близнят назв «Воплі» та «Відоплясова», або придбання ділянок на Місяці[2].

Пісні «Гей! Любо!», «Музіка» й «Краков'як Рок» були вже добре відомими слухачам по магнітоальбому «Танці», але мали нові аранжування[15]. Чільна «Музіка» — перша пісня «ВВ», створена у «золотому складі»[3], — починалася з розповіді про відчуття нудьги, проте закінчувалася запальними танцями[11]. Сюрреалістичний «Краков'як Рок» вирізнявся незвичною манерою співу Скрипки, близькою до кривляння[11], а «Гей! Любо!» — поєднанням баяна та важких гітар, записаних Юрієм Здоренком[2]. Були на альбомі й спокійні мелодійні пісні, на кшталт «Гармонії», з напівакустичним гітарним акомпанементом та образним текстом: «За горами, за лісами ходить, блудить різний зміст. Я дивлюсь телевізора, в його хвилях втрачаючись»[11].

Попри те, що «ВВ» багатьма вважався фольклорним колективом, альбом містив лише дві народні пісні, прикінцеві «Їхали козаки» та «Горіла сосна»[3]. За словами Олега Скрипки, таке співвідношення рок-н-ролу, хардроку і панк-року з одного боку та однієї-двох фольклорних пісень з іншого, було типовим для гурту: «З фольком ми почали експериментувати після концерту 88-го року в Польщі. Виступ закінчився, ми пішли відзначати, я взявся за баян і давай грати українські народні пісні. Діаспору порвало, і я зрозумів, що ось вона, золота жила»[5]. Завершальна «Горіла сосна» була записана за участі жіночого хору та лідерки колективу «Парі Комбо» Белль дю Беррі[fr][3]. Олег Скрипка долучив французьких дівчат до української культури, коли в дев'яності грав у виставі Філіпа де Куфле[fr]: «Ми розучили з парижанками ніжний вальс „Горіла сосна“ — я писав їм транскрипцію, розповідав про Україну. І вони дуже гарно заспівали з таким французьким пом'якшеним „л“, як співають на Полтавщині. І коли я записував альбом, пісня вже була аранжована. Фольклористи, слухаючи його, донедавна думали, що це виконують українки»[16].

Відеокліпи[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
 «Музіка» на YouTube
 «Весна» на YouTube
 «Горіла сосна» на YouTube

На композиції з альбому було відзнято три музичні відеокліпи: «Музіка», «Весна» та «Горіла сосна». Саме з них розпочнеться офіційна відеографія гурту, вперше опублікована 2007 році на DVD під назвою Video Collection[17]. Перший з них на чільну пісню «Музіка», вийшов ще 1996 року, разом з однойменним максісинглом, виданим компанією «Машел»[8]. В центрі сюжету кліпу — Олег Скрипка в ролі ведучого національного телебачення[18].

В Україну я повертався через Москву. Ми домовилися із нашим тодішнім лейблом, що будемо знімати кліп на «Мосфільмі». Я хотів екранізувати пісню «Трава» — був певен, що це хітяра. Але дивлюся, москвичі щось мнуться: «Може, „Весну“?» — «Та ну! Це фольклорний прохідник, кому він потрібен?» — «І все-таки: може, „Весну“?»

— Олег Скрипка

Другий кліп на пісню «Весна» було вироблено на кіностудії «Мосфільм» вже після підписання контракту з «Гала Рекордс». Олег Скрипка згадує, що пропонував іншу пісню, та його переконали зняти відео саме на «Весну»[19]. Режисером відео виступив Олександр Солоха, оператор — Максим Осадчий[en][19]. Костюм для зйомок — водолазку та треніки з секонд-хенду — Олег вибирав сам зі свого власного гардеробу, оскільки на студії його хотіли одягнути у шаровари, вишиванку та солом'яний бриль, коли сам музикант хотів мати більш сучасний вигляд[5]. У 1998 році «Весна» потрапила до ротації на російському музичному каналі MTV, ставши першою українською піснею в етері[14][20].

На початку 2000-х років вийшов кліп на пісню «Горіла сосна», знятий режисером Євгеном Митрофановим, оператор — Сергій Тартишніков[21]. Відео стало заключною частиною трилогії, відзнятої влітку 1999 року в приморському селищі Лиманське Одеської області, до якої також увійшли «День народження» та «Були на селі»[22]. За сценарієм, написаним музикантами «ВВ», під час весілля персонажа Олега Скрипки від необережно викинутого юнаками недопалка займається скирда сіна[23][24].

Сприйняття[ред. | ред. код]

Критичні відгуки[ред. | ред. код]

В рецензії, опублікованій в київському музичному журналі «Галас», сингл «Музіка» назвали найбільшим відкриттям 1996 року. В редакції відзначили високий рівень запису та зведення інструментів і, в противагу цьому, розкритикували низьку якість поліграфії, бо вкладиші було надруковано «на туалетному (фігурально висловлюючись) папері». Вже тоді провідною композицією альбому, яка мала б стати «візитівкою та прапором другого пришестя гурту в Україну», називали не добре знайомі слухачам «Музіку», «Глибину» або «Гей! Любо!» в оновлених аранжуваннях, а музичну новинку «ВВ» — «Весну»[25].

Повноцінний альбом «Музіка» в газеті «Живий звук» оцінили на чотири зірки з п'яти. Оглядач зауважив, що «ВВ» довго не щастило із випуском видатного альбому, бо «Або або» був концертним записом, а «Країна мрій» писалася цілих п'ять років. І лише «Музіка» стала справжнім подарунком для фанатів гурту, «який вже довгий час замість рідного сала жує французький сир»[26]. В журналі «АйДа!» зауважили, що Олег Скрипка, який провів багато років на чужині, зміг вміло поєднати фолк та рок-музику, подруживши народні мелодії із західною якістю звучання. Визнаючи беззаперечну хітовість «Весни», оглядач зізнався, що найбільше його вразили саме українські народні пісні «Їхали козаки» та «Горіла сосна»[25].

У своїй книзі «100 магнітоальбомів радянського року» музичний журналіст Олександр Кушнір назвав «Музіку» дуже сильною платівкою, підібравши для неї наступний асоціативний ряд: «Ностальгія, ретро, фолк, ча-ча-ча, летка-єнка, „блюзи жахів“, шубі-дуба, „гуманізм-рок“»[15].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

На фестивалі «Таврійські ігри» у 1997 році гурт отримав три «Золоті жар-птиці», поступившись за кількістю виходів на сцену лише Ірині Білик. Нагороду за кращу пісню та кращий відеокліп отримала композиція «Весна», а самих «ВВ» було визнано «Найкращою українською рок-групою». За словами журналіста «Українського тижня» Сергія Хариновича, «Весна» стала головним відкриттям року: «Пісня вкупі з мосфільмівським кліпом через сопредєль­не ж государство зайшла на терени шоу-бізнесу українського й наробила фурору»[27].

У 2012 році на першій церемонії вручення національної музичної премії «Yuna», яка охоплювала період з 1991 по 2011 роки, проходивши під гаслом «Україна — 20: кращі за 20 років», «ВВ» стали головними тріумфаторами вечора, отримавши три нагороди[28]. «Музіку» було визнано переможцем у номінації «Найкращий альбом», а «Весна» стала першою у категоріях «Найкраща пісня» та «Найкращий відеокліп»[29].

Історичне значення[ред. | ред. код]

«Музіка» вважається одним з визначних альбомів незалежної України. 2016 році в інтернет-виданні Gazeta.ua його визнали другим за значущістю українським альбомом, поступившись лише «Най буде все як є…» рок-гурту «Плач Єремії»: «Альбом виданий групою з нагоди завершення „французького періоду“ та остаточного повернення на Батьківщину»[30]. В київській газеті «День» його внесли до списку «альбомів-легенд», які символізували зміни в суспільстві. На думку Олександра Євтушенка, «зважаючи на те, що ранні альбоми „В. В.“ мали незадовільну якість запису, вигляд еталонної роботи гурту має альбом 1997-го року „Музіка“ з безперечними хітами „Весна“, „Музіка“, „Гармонія“, „Глибина“, „Горіла сосна“ та інші»[31]. На сайті Karabas.Live зауважили, що якщо «Країною Мрій» гурт лише відкривав для себе ринок України, то справжніми зірками їх зробила саме «Музіка»[32]. В журналі «Афіша» «Музіку» внесли до списку 100 найкращих пострадянських альбомів, назвавши головною українською платівкою з тих, що з'явилися до домінації «Океану Ельзи» на вітчизняній рок-сцені: «Рухливий, іронічний, трохи грубий, хабалистий рок для галасливих танців під керівництвом шаленого Олега Скрипки. Його головна перевага — у переплетенні гітарного мейнстріму та етніки. Виявилося, що народна музика може бути озвучена сучасними інструментами та при цьому не виглядати сумним лубочним шоу для Дня міста»[33].

«ВВ» надавали альбому «Музіка» особливе значення, і на честь його двадцятиріччя перевидали альбом на кольоровому вінілі на власному лейблі «Країна мрій»[6]. За словами Олега Скрипки, «Ми обрали цей альбом, бо на ньому є найвідоміша пісня „Весна“. І тому, що саме ця платівка стала нашим стартовим поштовхом. З „Музікою“ ми повернулися з Франції до України. Цей альбом вистрілив, допоміг мені і колективу вирішити, лишатися у Франції чи ні»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Історія гурту. www.krainamriy.com (укр.). Процитовано 20 грудня 2023.
  2. а б в г д е ж Берестовська, Світлана (4 серпня 2022). Антологія українського альбому. Воплі Відоплясова і "Музіка". Суспільне Культура (укр.).
  3. а б в г д е ж и У Палаці культури КПІ відзначили «XX ROCKів АЛЬБОМУ «МУЗІКА»!. www.krainamriy.com (укр.). 13 листопада 2017. Процитовано 20 грудня 2023.
  4. а б Олег Скрипка: "Імпульс альбому "Музіка" досі працює на "ВВ". НашКиїв.UA (ua) . Процитовано 7 червня 2023.
  5. а б в Пухарев, Фил (28 вересня 2017). Олег Скрипка: «Альбом “ВВ” був у космосі!». Karabas Live (укр.). Процитовано 7 червня 2023.
  6. а б Vopli Vidopliassova – Музіка (2017, Black Vinyl,180grm, Vinyl). Discogs (англ.).
  7. Vоплі Vідоплясова – Музіка (1996, CD). Discogs.
  8. а б в г Воплi Вiдоплясова. cheremshyna.org.ua. Процитовано 21 грудня 2023.
  9. Дискографія ВВ – www.krainamriy.com (укр.). Процитовано 21 грудня 2023.
  10. Vоплі Vідоплясова – Музіка (1997, Digipak, CD). Discogs.
  11. а б в г д 12 найкращих пісень гурту Воплі Відоплясова – за версією LiRoom. Лірум (укр.). 20 вересня 2018. Процитовано 21 грудня 2023.
  12. а б Рильов, Костянтин (20 березня 2021). 35 років ВВ. Олег Скрипка про весну в Парижі, падіння рейтингу Зеленського та укус Maruv. Фокус (укр.). Процитовано 23 грудня 2023.
  13. Ухіна, Юля (27 травня 2021). Народний хіт Весна гурту Воплі Відоплясова нав'язаний Москвою, – Скрипка. Обозреватель (укр.). Процитовано 23 грудня 2023.
  14. а б Кравчук, Мила (10 листопада 2017). Інфографіка: «Воплі Відоплясова» у цифрах і фактах. Karabas Live (укр.). Процитовано 21 грудня 2023.
  15. а б Группа «Вопли Видоплясова» / 100 МАГНИТОАЛЬБОМОВ СОВЕТСКОГО РОКА. web.archive.org. 25 січня 2010. Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 21 грудня 2023.
  16. Шеремет, Анна; Тисячна, Надія; Поліщук, Тетяна (2004). Легенда «ВВ». Газета "День", №77 (2004) (укр.). Процитовано 21 грудня 2023.
  17. Vopli Vidopliassova - Video Collection. Discogs.
  18. Воплі Відоплясова — Музіка [Official Video] (uk-UA) , процитовано 21 грудня 2023
  19. а б 25 років альбому ВВ «Музіка»: легенда, що була у космосі. МУЗВАР (укр.). 10 липня 2022. Процитовано 7 червня 2023.
  20. Исторія пісні «Весна» Воплі Відоплясова. Історії українських пісень та світових хітів (укр.). 24 вересня 2022. Процитовано 21 грудня 2023.
  21. Архив (1998-2006). www.segodnya.ua (рос.). 11 липня 2022. Процитовано 21 грудня 2023.
  22. Рыбик, Сергей (25 квітня 2000). КЛИПОДРОМ. Газета "Сегодня", №562.
  23. Воплі Відоплясова - Горіла Сосна (uk-UA) , процитовано 21 грудня 2023
  24. Воплі Відоплясова: Відео. vopli.com.ua. 2 грудня 2009. Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 21 грудня 2023.
  25. а б ВОПЛИ ВИДОПЛЯСОВА (разные издания) | Архив | Наш НеФормат. www.nneformat.ru. Процитовано 21 грудня 2023.
  26. ВОПЛІ ВІДОПЛЯСОВА "Музіка". Gala Records GLCD1049710-72. ★★★★. Рецензія в журналі "Живий звук", 1997 рік.
  27. Незабутній 1997-й - Український тиждень (укр.). 28 січня 2018. Процитовано 7 червня 2023.
  28. Оголошено переможців першої української музичної премії «YUNA» - Рідна країна. Рідна країна - світоглядний портал. 9 лютого 2012. Процитовано 23 грудня 2023.
  29. Перша церемонія. YUNA 2012. yuna.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2023.
  30. ТОП-10 музичних альбомів незалежної України. Gazeta.ua (укр.). 11 серпня 2016. Процитовано 20 грудня 2023.
  31. Евтушенко, Александр. Альбоми-легенди. Газета "День", №90 (2010) (укр.). Процитовано 20 грудня 2023.
  32. 100 головних альбомів української незалежності. Karabas Live (рос.). 21 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2023.
  33. 100 лучших постсоветских альбомов за 30 лет: выбор «Афиши Daily». Афиша (рос.). Процитовано 23 грудня 2023.