Мукачівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мукачівський район
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Закарпатська область
Код КОАТУУ: 2122700000
Утворений: 9 листопада 1953
Населення: 101 011 (на 1.08.2013)
Площа: 998 км²
Густота: 100.9 осіб/км²
Тел. код: +380-3131
Поштові індекси: 89620—89677
Населені пункти та ради
Районний центр: місто Мукачеве
Селищні ради: 2
Сільські ради: 37
Смт: 2
Села: 86
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Горького, 21, 5-50-58
Веб-сторінка: Мукачівська РДА та Мукачівська районна рада
Голова РДА: Пашкуляк Василь Васильович
Голова ради: Михайло Іван Петрович

Мука́чівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця, яка розташована у західній частині Закарпатської області. Населення становить 101 011 осіб (на 1.08.2013). Площа району — 998 км². Адміністративний центр — місто Мукачеве, яке не входить до складу району. Утворено 9 листопада 1953 року.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Район межує з Ужгородським, Берегівським, Іршавським, Перечинським та Свалявським районами. Районний центр — місто Мукачеве. Район розкинувся на берегах річки Латориця і розташований на автошляхах Ужгород—Іршава, Ужгород—Свалява, та на автомагістралі міжнародного сполучення, яка з'єднує Західну Європу з Україною. Через територію району проходять 58,6 км доріг державного значення, 179 км місцевого значення та 252 км районного значення. Через район проходить залізнична лінія ЧопЛьвів; залізничні станції — м. Мукачеве, смт. Чинадійово, смт. Кольчино, с. Баркасово, с. Страбичово. Територією району проходить траса нафтопроводу «Дружба», газопроводу «Братерство» та високовольтної лінії електропередач «Мир».

Площа Мукачівського району становить 1,1 тис. км², що становить 8,6% від території області. В районі 37 сільських та 2 селищні ради, 2 селища міського типу та 86 сіл. На території району проживає 101,4 тис. чоловік. За національним складом проживають 90 тисяч українців (84%), 12,8 тисяч угорців (12%), 1,8 тисяч німців (1,6%), 1,1 тисяч росіян (1%) та 1,05 тисяч інших національностей.

Географія[ред.ред. код]

Панорама: у долині — село Обава

Рельєф Мукачівського району низькогірно-низовинний. На півночі району розташовані відроги Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта і передгір'я Карпат, на півдні і південному заході — Закарпатська низовина. Клімат району помірно континентальний, гори перешкоджають принесенню на територію району арктичних мас холодного повітря. Через район із північного сходу на захід протікає річка Латориця, в яку впадають річки Визниця, Обава, Синявка, Коропецький канал та ряд безіменних потічків. Загальна протяжність річок району становить 150 км. Природно-кліматичні умови району характеризуються великим різнобарвом ландшафтів, багатим рослинним та тваринним світом.

Загальна площа лісів Мукачівського району становить 41650 га. Найцінніше промислове значення мають породи бука, дуба, ялини; Ліси району багаті мисливською фауною. На території Мукачівського району знаходиться 20 природно-заповідних об'єктів, один із яких державного значення — «Карпати».

На території району є такі корисні копалини: ліпарит, андезит, базальт, цегельно-черепичні й керамічні глини; відкрито джерела підземних питних мінеральних вод. На північний схід від міста Мукачеве по обидві сторони річки Визниця розташовано ряд кар'єрів по видобуванню та переробці андезитів.

Біля села Новоселиця відкрито родовище природного газу та ведеться розробка його використання. При введенні цієї свердловини в дію ряд населених пунктів району будуть забезпечені своїм природним газом (села Новоселиця, Яблунів, Гандеровиця, Станово, Завидово, Зубівка, Софія). Станом на сьогоднішній день в районі газифіковано 11717 будинків в ЗО населених пунктах, Протяжність газопроводу становить 338,8 км, із яких високого тиску 67,2 км, середнього тиску 48,3, низького тиску 192,5 км. На території району розміщені 17 газорозподільних підстанцій.

Історія[ред.ред. код]

Панорама міста Мукачево

Територія, на якій розташований Мукачівський район, була заселена з найдавніших часів. Район утворився навколо міста, яке виросло біля феодального замка. Назва району та міста Мукачево, як твердять легенди, походить від слова «мука». За одною легендою, біля замку колись стояв водяний млин, де люди мололи муку. За іншою легендою, простолюди будували замок, потерпаючи страждання та муки. У Х—XI ст. район входив до складу Київської Русі. У другій половині ХІ ст. район було захоплено угорськими феодалами. У 1086 році м. Мукачево та район піддалися нашестю половців, а у 1241 році сюди вторглися орди хана Батия. З 1281 року Мукачевом з навколишніми землями володіє галицько-волинський князь Лев Данилович. У 1321 році район знову було приєднано до Угорщини. Юридичний статус район отримав уперше у 1376 році, коли королева Угорщини Ержебет вручила м. Мукачеву грамоту на право користування власною печаткою для скріплення документів. Протягом багатьох століть район піддавався нападам чужоземців. І тільки пройшовши через війни й кровопролиття, у 1944 територію було приєднано до Радянської України. Мукачівський район як адміністративна одиниця утворився у 1946 році.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селишні ради і 37 сільських рад, які об'єднують 88 населених пунктів та підпорядковані Мукачівській районній раді. Адміністративний центр — місто Мукачеве[1].

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 року[2]

Національний склад району за даними переписів:

1959 1989 2001
українці  81,6%  83,3%  84,0%
угорці  13,5%  12,3%  12,7%
цигани  0,5%  1,0%  1,3%
німці  2,0%  1,7%  0,8%
росіяни  0,6%  1,0%  0,7%
словаки  0,6%  0,3%  0,2%

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)[3]

українська угорська російська німецька словацька
МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 84,2 13,8 0,7 0,6 0,1
смт КОЛЬЧИНО 94,1 0,6 2,2 0,3 2,6
с. ЖБОРІВЦІ 99,1 - 0,3 - 0,3
с. КЛЕНОВЕЦЬ 98,3 - 0,9 0,2 0,5
с. КЕНДЕРЕШІВ 97,1 1,2 0,5 1,0 -
смт ЧИНАДІЙОВО 98,0 0,3 1,1 0,3 0,0
с. КАРПАТИ 96,6 1,3 1,7 - -
с. СИНЯК 84,5 1,0 0,5 13,0 -
с. БАБИЧІ 99,8 - 0,1 0,1 -
с. ДІЛОК 99,4 - - - -
с. БОБОВИЩЕ 99,6 0,1 0,2 - -
с. ГРИБІВЦІ 99,5 - 0,6 - -
с. ІЛЬКІВЦІ 100,0 - - - -
с. БРЕСТІВ 98,9 - 0,9 - -
с. ЛЕЦОВИЦЯ 99,8 - 0,2 - -
с. ПЛОСКАНОВИЦЯ 99,6 - - 0,4 -
с. БИСТРИЦЯ 98,2 - 1,4 0,3 -
с. ВІЛЬХОВИЦЯ 99,2 0,3 0,4 - -
с. ВЕЛИКІ ЛУЧКИ 96,0 3,5 0,4 - 0,0
с. ВЕРХНЯ ВИЗНИЦЯ 99,1 - 0,8 - -
с. КЛОЧКИ 98,3 - 1,3 - -
с. ЛІСАРНЯ 99,3 - 0,4 - -
с. ВЕРХНІЙ КОРОПЕЦЬ 95,2 0,5 0,8 3,4 -
с. БУКОВИНКА 98,3 0,2 0,6 0,8 -
с. КУЧАВА 79,2 0,3 3,8 16,7 -
с. КУШТАНОВИЦЯ 99,1 - 0,8 - -
с. ГОРОНДА 99,0 0,3 0,7 - -
с. ДЕРЦЕН 1,6 97,8 0,1 0,0 -
с. ЖНЯТИНО 36,2 63,4 0,4 - -
с. ЖУКОВО 98,7 - 1,3 - -
с. ЗАВИДОВО 98,5 0,1 0,4 - -
с. ЗАЛУЖЖЯ 98,7 0,2 0,9 - -
с. РОМОЧЕВИЦЯ 99,5 0,2 - - -
с. ЗНЯЦЬОВО 99,2 0,1 0,5 - -
с. ВІНКОВЕ 89,5 9,2 1,3 - -
с. ДРАГИНЯ 97,6 1,5 0,2 - -
с. КІНЛОДЬ 100,0 - - - -
с. ЧЕРВЕНЬОВО 86,7 0,4 0,6 - -
с. ЗУБІВКА 99,8 - 0,3 - -
с. СОФІЯ 98,5 - 1,0 - -
с. ІВАНІВЦІ 97,7 0,1 0,7 - -
с. КЛЯЧАНОВО 99,1 0,1 0,5 0,1 -
с. СТАРЕ ДАВИДКОВО 99,3 0,3 0,2 - 0,2
с. КАЛЬНИК 99,3 - 0,5 - -
с. КУЗЬМИНО 98,2 - 1,4 0,5 -
с. МЕДВЕДІВЦІ 98,9 - 0,6 - -
с. РУСЬКА КУЧАВА 100,0 - - - -
с. ШКУРАТІВЦІ 100,0 - - - -
с. КЛЮЧАРКИ 98,1 0,2 1,3 0,3 -
с. КОПИНІВЦІ 99,1 0,4 0,5 - -
с. МИКУЛІВЦІ 100,0 - - - -
с. РОСТОВ'ЯТИЦЯ 100,0 - - - -
с. ЩАСЛИВЕ 100,0 - - - -
с. ЛАВКИ 98,4 0,2 1,3 - -
с. ЛАЛОВО 98,1 0,3 0,4 0,9 0,1
с. БЕРЕЗИНКА 95,7 0,5 2,9 0,3 -
с. ЛОХОВО 99,5 - 0,5 - -
с. ЧЕРЕЇВЦІ 99,2 - 0,4 - -
с. ФОРНОШ 2,7 97,0 0,2 - -
с. МАКАРЬОВО 98,2 0,3 1,0 0,3 -
с. БАРБОВО 96,9 0,2 0,8 1,7 -
с. НИЖНІЙ КОРОПЕЦЬ 90,1 7,7 1,6 0,5 -
с. НОВЕ ДАВИДКОВО 98,6 0,6 0,4 0,1 0,0
с. ОБАВА 99,2 - 0,4 0,1 -
с. ДУБИНО 99,4 - 0,6 - -
с. КОСИНО 99,0 - 0,8 - 0,1
с. ЧАБИН 95,2 - 3,6 1,2 -
с. ПАВШИНО 49,5 13,6 2,3 34,3 -
с. ПІСТРЯЛОВО 98,5 - 1,2 0,1 -
с. ПУЗНЯКІВЦІ 98,5 - 1,5 - -
с. ГЕРЦІВЦІ 100,0 - - - -
с. ГРАБОВО 99,3 0,7 - - -
с. КРИТЕ 100,0 - - - -
с. ТРОСТЯНИЦЯ 97,8 - 0,6 - -
с. РАКОШИНО 53,9 45,6 0,3 - 0,1
с. БЕНЕДИКІВЦІ 97,9 1,1 1,0 - -
с. ДОМБОКИ 79,9 1,2 - - -
с. КАЙДАНОВО 86,7 12,9 0,3 - -
с. РУСЬКЕ 98,3 0,9 0,8 - -
с. ЧОПІВЦІ 99,8 - 0,2 - -
с. СЕРНЕ 2,2 97,5 0,2 - -
с. БАРКАСОВО 12,5 86,6 0,5 0,1 0,0
с. СТАНОВО 99,5 0,1 0,3 - -
с. ГАНДЕРОВИЦЯ 98,9 - 1,1 - -
с. СТРАБИЧОВО 98,6 1,0 0,3 - 0,0
с. ЧОМОНИН 2,1 97,7 0,1 - 0,0
с. ШЕНБОРН 73,2 3,2 9,8 13,3 -
с. ЯБЛУНІВ 99,4 - 0,5 - -
с. НОВОСЕЛИЦЯ 99,3 - 0,8 - -

Промисловість[ред.ред. код]

смт Кольчино

На території району діють 12 промислових підприємств, 9 будівельних організацій, 5 транспортних організацій, 32 сільськогосподарських підприємства. У районі зареєстровано 504 суб'єкта підприємницької діяльності з правом юридичної особи:

  • 114 — товариств з обмеженою відповідальністю
  • 141 — малих приватних підприємств
  • 17 — спільних підприємств
  • 205 — селянських фермерських господарств
  • 25 — селянських товариств з обмеженою відповідальністю
  • 2 — дочірні підприємства.

Крім того, у районі діють 485 суб'єктів підприємницької діяльності без права юридичної особи, тобто фізичні особи.

Торговельне обслуговування населення району в основному проводить споживча кооперація, в системі якої нараховується 251 підприємств, із них 190 підприємств торгівлі, 61 підприємств громадського харчування. На території району діють 7 споживчих товариств (Чинадіївська, Кольчинське, Ракошинське, Великолучківське, Бобовищанське, Верхньокоропецьке та Страбичівське) та 4 господарства (хлібокомбінат, продбаза, райкоопзаготпром, автоколона), які входять до складу Мукачівської райспоживспілки. Крім торгових закладів споживчої кооперації у районі діють 197 торгових точок підприємницьких структур та інших форм власності. Всього на території району діють 448 торгових підприємств, з яких 171 підприємств громадського харчування.

Промисловий потенціал Мукачівського району складається з 12 підприємств. Машинобудівну галузь представляє ВАТ «Верстатозавод», лісову та деревообробну промисловість ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат», українсько-словацьке підприємство «Фактор—Просперіта», товариство з обмеженою відповідальністю «Соло», дочірнє підприємство лісокомбінату «Нова».

Основними підприємствами харчової промисловості є хлібокомбінат споживчої кооперації, плодоовочево-консервний завод облспоживспілки, ВАТ «Консервний завод». Борошномельно-круп'яну промисловість представляє ВАТ «Комбінат хлібопродуктів». У промисловості будматеріалів промисловості працюють ВАТ «Мукачівський кар'єр», «Кар'єроуправління», «Кіровський спеціалізований кар'єр». Із загальної кількості промислових підприємств 10 підприємств відносяться до колективної форми власності, 2 підприємства до державної форми власності. Середньорічний обсяг промислової продукції становить 16 млн грн. Основні види промислової продукції, що виробляються підприємствами району — це борошно, хліб, консерви, верстаки, металорізальні станки, меблі, дитячі дерев'яні іграшки, пиломатеріали, щебінь та облицювальні матеріали з каменю.

Корисні копалини[ред.ред. код]

На території району є такі корисні копалини: ліпарит, андезит, базальт, цегельно-черепичні й керамічні глини; відкрито джерела підземних питних мінеральних вод. В Закарпатській області відомо 62 основних родовища мінеральних вод, з яких у Кадастрі мінвод України представлено 39 із 207 в цілому по Україні, що становить 18,8 %[4].

У Мукачівському районі знаходяться 10 джерел мінеральних вод[4]. На північний схід від міста Мукачеве по обидві сторони річки Визниця розташовано ряд кар'єрів по видобуванню та переробці андезитів. Біля села Новоселиця відкрито родовище природного газу та ведеться розробка його використання (див. додаток Б). При введенні цієї свердловини в дію ряд населених пунктів району будуть забезпечені своїм природним газом (села Новоселиця, Яблунів, Гандеровиця, Станово, Завидово, Зубівка, Софія).

Найбільшими родовищами корисних копалин які представлені в Мукачівському районі є:

Макарівське родовище глин - розташоване 1км на північний захід від с.Макарівка і 10 км від м.Мукачево на малопродуктивних землях радгоспу "Макарівський". Площа родовища 15,5 га. Детальна розвідка проведена ЗГРЕ в 1989-1990 pp. Випробування глин на можливість виготовлення черепиці не проводились. Запаси, затверджені HTP ЗГРЕ (протокол №676 від 02.03.90р.) по кат. А+В+С і становлять 1539 тис.м3. Розвідані запаси на 30 років забезпечать роботою підприємство потужністю 15 млн.шт. цегли на рік.

Залужанське родовище глин - розташоване на південно-західній околиці с.Залужжя, 10 км від м.Мукачево на непродуктивних землях радгоспу "Лохівський", які використовуються під сіножаті. Площа родовища - 12,6 га. Детальна розвідка проведена в 1990р. ЗГРЕ. Запаси затверджені УТКЗ (протокол №5020 від 31.01.91р.) і по категоріях А+В+С і становлять 1882 тис.м3. Розвіданих запасів достатньо на 25 років при потужності підприємства 12 млн.шт. цегли на рік. Родовище не розробляється.

Нижньо-Визницьке родовище глин - розташоване на північно-західній околиці с.Н.Визниця, 10 км від м.Мукачево, на непродуктивних землях колгоспу площею 11,2 га. Детальна розвідка проведена в 1989р. ЗГРЕ по завданню колгоспу. Глини родовища придатні для виготовлення 19-дірчатої порожнистої цегли, черепиці, кераміки. Запаси, затверджені УТКЗ (протокол №4921 від 26.06.90р.) по кат. А+В+С, становлять 943 тис.м3. Розвіданих запасів достатньо на 35 років при потужності підприємства 11 млн.шт. цегли на рік. Родовище не експлуатується.

Обавське родовище глин - розташоване за 5,5 км на північний захід від с. Чинадієво. Детальна розвідка проведена в 1991 р. МП "Нерудник" по завданню колгоспу с. Чинадієво з метою забезпечення сировинною базою запланованого колгоспом будівництва цегельного заводу потужністю 6-10 млн. шт. умовної цегли на рік. Глина придатна для виготовлення рядової цегли. Запаси затверджені УТКЗ (протокол №5165 від 19.11.91р.) по кат. А+В+С, і становлять 528 тис.м3, у тому числі по кат. В 208 тис.м3. Розвідані запаси не менш як на 25 років забезпечать цегельний завод потужністю 6-10 млн. шт. умовної цегли на рік. Родовище не експлуатується.

Дрисинське родовище глин - розташоване на північно-західній окраїні с. Дрисино. Запаси затверджені в УТКЗ в 1984р. по категоріях А+В+С 931 тис.м3. Діє завод АПФ "Нове життя", марка цегли "100".

Великолучківське родовище глин - розташоване за 1 км на південь від с. В. Лучки. Запаси затверджені УТКЗ в 1969р. в кількості 1,593 млн.м3. Родовище не розробляється.

Страбичівське родовище глин - розташоване за 2 км на південний захід від с. Страбічово. Запаси, затверджені УТКЗ по категоріях А+В+С і, 454тис.м3. Родовище не розробляється.

Мукачівське родовище глин - розташоване за 5 км на південь від м. Мукачево. Розвідане в 1952-1953 і 1964-1967 pp. Сировина придатна для виготовлення цегли, черепиці і кослотовитривів. Запаси, затверджені ДКЗ CPCP в 1967р. Станом на 01.01.2000р. залишок запасів 1,692 млн.м3.

Лохівське родовище бурого вугілля - розташоване в західній частині Мукачівського району. Продуктивна товща представлена трьома горизонтами, які вміщують буре вугілля, що залягає на глибинах 80-100 м. Перший горизонт має потужність від 0,8 до 4,6 м, зольність 16,6-44,8%, в середньому 36,7 %. Третій горизонт вміщує три прошарки вугілля потужністю від 0,8 до 2,55 м, в середньому 1,26 м. Зольність - 24,31-44,8%, в середньому - 38,8%. Підраховані запаси по категоріях C2 і P i становлять 11,6 млн.т. Існує можливість приросту запасів.

Лалівське родовище керамзитових глин - детально розвідане в 1979 р. Виділено прошарки бентонітоподібних керамзитових глин - некарбонатний і карбонатний. При співвідношенні шихти цих глин 1:1 і добавці 1-3% нафтовміщуючих продуктів глини легко набухають. З них виготовляють керамзитовий гравій марок 500- 550 кг/м3.

1.    Родовища мінеральних вод Мукачівського району[4]

  • Родовище мінвод Синяцьке - Сульфідна гідрокарбонатно- сульфатна, кальцієво-натрієва, тип "Сергієвський"
  • Мукачівське родовище термальних вод - Хлоридна, натрієво-кальцієва,  тип "Охінський"
  • Родовище термальних вод "Латорицьке" - Хлоридно-натрієві розсоли, аналог "Зелений городок" (Росія)
  • Родовище Лісарня - Термальна хлоридно-гідрокарбонатна, кальцієво-натрієва мінвода, тип "Кульдурський", "Піренейський"
  • Карпатське родовище мінвод - Кремнієва хлоридно-гідрокарбонатна, натрієва, холодна вода.
  • Родовище мінвод "Визниця" - Азотна слабосульфідна слабомінералізована хлоридна, кальцієво-натрієва.
  • Родовище Залузьке - Метановий термальний йодо-бромний хлоридний натрієвий розсіл.
  • Родовище вуглекислих вод с.Баркасово - Слабосульфідна, слабовуглекисла, слабомінералізована, гідрокарбонатно-хлоридна, кальцієво-натрієва.
  • Водопроявлення мінвод с. Лалово - Хлоридно-гідрокарбонатно-натрієва.
  • Водопроявлення мінвод с. Чомонин - Вуглекисла, кремниста, гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва.

Культура і освіта, пам'ятки[ред.ред. код]

На території району культурно-мистецьку діяльність забезпечують 3 дитячі школи мистецтв, в яких працюють відділи: фортепіанний, народний, духовий, вокально—хоровий, струнно—смичковий, відділ образотворчого мистецтва та хореографії. Навчальний процес забезпечують 90 фахівців, які залучають до мистецької освіти максимальну кількість дітей. Кращі колективи, виконавці беруть участь в конкурсах, фестивалях, оглядах, концертах і є переможцями та дипломантами.

Див. також:

Люди[ред.ред. код]

Село Кленовець

Видатні уродженці Мукачівського району:


Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]