Мулянка (річка)
| Мулянка | |
|---|---|
 | |
| 57°46′00″ пн. ш. 56°24′00″ сх. д. / 57.7668000000277785944° пн. ш. 56.4002000000277732283° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 57°46′00″ пн. ш. 56°24′00″ сх. д. / 57.7668000000277785944° пн. ш. 56.4002000000277732283° сх. д. |
| Гирло | Кама |
| • координати | 58°00′35″ пн. ш. 56°08′13″ сх. д. / 58.00990000002777691° пн. ш. 56.137200000028° сх. д. |
| Басейн | басейн Волгиd |
| Країни: | Росія |
| Регіон | Пермський край |
| Довжина | 52 км |
| Площа басейну: | 460,7 км² |
| Притоки: | Malinovkad, Mos[d], Pyzh Riverd, Ryzhd і Q32362818? |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Муля́нка (рос. Мулянка) або Верхня Муля́нка (рос. Верхняя Мулянка) — мала річка в Пермському краї (у Європейській частині Росії), ліва притока Ками. Протікає територією Пермського району і західною околицею лівобережної частини Пермі (Індустріальний і Дзержинський райони). На берегах річки знаходиться село Верхні Мулли — один з найдавніших населених пунктів на території Пермі, зараз входить до складу міста[1]. Гирло Мулянки розташоване в мікрорайоні Железнодорожний Дзержінського району Пермі.
Довжина Мулянки — 52 км, площа басейну — 460,7 км². Мулянка має 35 приток, найбільший з них — річка Пиж (ліва притока). Праві притоки: Маліновка, Каменка, Култаєвка.
Безліч мостів і гребель перетинає Мулянку. Її ширина сильно змінюється і в деяких місцях досягає 400 м[2].
Історія[ред. | ред. код]
На відміну від більшості річок Пермського краю, топонімія яких вважається пермсько-фінно-угорськой, назви річок Верхня Мулянка і Нижня Мулянка походить від перського слова «мулла»[3][4]. Дослідники історії Пермського краю пов'язують це з татарським князем Маметкулом, який поселився в цій місцевості до або під час царювання Івана Лютого і був імамом або муллою. Його старший син, Урак-бей Маметкулов, жив на Верхній Мулянці, а молодший, Ірак-бей Сюндюк-бей Маметкулов — на Нижній Мулянці. Звідси і отримали назву ці річки, а також розташовані на них села Верхні Мулли і Нижні Мулли, відповідно. Давніші, дотюркські, назви цих річок не збереглися.
У 1722 році Георг Вільгельм де Геннін, керівник Уральських казенних заводів, і майстер Циммерман провели проби мідної руди з берегів Мулянки, в рамках підготовки до будівництва Егошихинського мідеплавильного заводу, на основі якого пізніше сформувалося місто Перм[5].
Екологія[ред. | ред. код]
Протікаючи у межах міста Пермі і прилеглого до нього Пермського району, Мулянка піддається забрудненню промисловими і побутовими відходами: тваринницьких ферм, лісокомбінату, лакофарбного заводу і інших підприємств.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Згідно з доповіддю Управління з охорони довкілля за 2004 рік[6], вода в Мулянці відноситься до другого-третього класу якості, а у верхів'ях, враховуючи зміст нітриту, заліза і кисню, — до 4-го класу, тобто навіть після попередньої обробки непридатна для пиття і рибництва. На річці відмічений несприятливий кисневий режим. Хімічне споживання кисню склало 40–70 міліграм/л при нормі 30 міліграм/л, біохімічне — 5,15–7,08 міліграм/л при нормі 5 міліграм/л. Вміст зважених речовин дорівнював 11–18 міліграм/л.
Концентрації домішок:
- аммонійний азот — 1–1,3 ГДК (до 1,5 в гирлі, до 1,8 в районі Верхніх Муллов);
- залізо — 3 ГДК;
- нафта — 1,2 ГДК (у гирлі);
- фенол — 1,5 ГДК (у гирлі).
Стан бентофауни[ред. | ред. код]
Згідно з результатами досліджень, проведеними фахівцями ПДУ, забруднення Мулянки надає сильний негативний вплив на стан бентофауни[7]. Найзабрудненіші середня і нижня частини Мулянки. Найбільше джерело забруднень — ТОВ «ЛУКОЙЛ-ПЕРМНЕФТЬ», відходи якого потрапляють в Мулянку через річку Пиж. Вміст нафтопродуктів у воді Мулянки в районі впадання в неї річки Пиж перевищує ГДК в 49,4 разу. У районі гирла вміст амонію перевищує ГДК в 1,3 разу, нітриту — в 2,5 разу, нафтопродуктів — в 2 рази. В результаті аналізу проб донної фауни було виявлено 75 видів тварин: малощетинкові черви (Oligochaeta) — 10 видів, п'явки (Hirudinea) — 2, черевоногі (Gastropoda) — 6, двостулкові (Bivalvia) — 2, комахи (Insecta) — 55. Розподіл макрозообентоса по ділянках річки:
| Ділянка річки | Кількість видів |
Біомаса, г/м² |
Чисельність, тис. екз./м² |
|---|---|---|---|
| Верхня течія | 53 | 57,9 | 4,8 |
| Середня течія | 23 | 11,8 | 1,2 |
| Нижня течія | 24 | 4,8 |
Дослідження юних екологів[ред. | ред. код]
У 2003 році група юних екологів з школи № 6 міста Пермі і школи сіла Култаєво в рамках реалізації проекту «Екологічний стан малих річок міста Пермі і приміської зони» виконали дослідження екологічного стану води річки Мулянка[8]. Проби води були відібрані в районі сіла Култаєво і біля гирла річки в мікрорайоні Парковий. У екологічній лабораторії Кафедри хімії ПДПУ був проведений хімічний аналіз. Результати досліджень показали що хімічний склад води в Мулянке в межі міста і за його межами істотно розрізняється. Вміст фосфатів і заліза в нижній течії вище в 2 рази. Концентрація марганцю у верхній і нижній течії склала відповідно 1,7 ГДК і 2,3 ГДК. Отримані дані свідчать, що вода в річці Мулянка непридатна для пиття.
У 2005 році група учнів школи № 59, що брала участь в ДООГ—2005 [Архівовано 14 березня 2007 у Wayback Machine.] (Дистанційна повчальна олімпіада з географії), провело експеримент «Очищення води, з річки Мулянка»[9]. Результати експерименту представлені в таблиці:
| Вода | Перед очищенням | Після відстоювання | Після фільтрування через пісок | Після поглинання вугіллям |
|---|---|---|---|---|
| Запах | легкий запах твані | немає | Дану стадію очищення не проводили, оскільки зразок води з р. Мулянки виявився достатньо чистим. | немає |
| Прозорість | мутнувата | злегка каламутна | прозора | |
| Колір | жовтуватий відтінок | світла | світла | |
| Наявність крапель масла | немає | немає | немає | |
| Наявність твердих
частинок |
немає | немає | немає | |
| Об'єм води | 100 мл | 96 мл | 85 мл |
За наслідками експерименту був зроблений висновок: «воду, узяту з річки Мулянка, можна очистити відстоюванням, фільтруванням і способом адсорбції». Робота цієї команди отримала Диплом ДООГ—2005 другою степені (ДООГ—2005: Підсумки [Архівовано 14 березня 2007 у Wayback Machine.]).
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Верхние Муллы в «Энциклопедии Пермской области». Архів оригіналу за 17 лютого 2008. Процитовано 6 жовтня 2006.
- ↑ Google Maps: Гирло Мулянки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 жовтня 2006.
- ↑ Д. Б. Рамазанова. К истории формирования говора пермских татар. [1] [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ З. А. Мухаева. Топонимия территории пермского говора татарского языка (юга Пермской области). [2] [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Основание Егошихинского завода. Архів оригіналу за 4 лютого 2005. Процитовано 6 жовтня 2006.
- ↑ Состояние водных объектов Пермской области. [Архівовано 12 січня 2010 у Wayback Machine.] / Доклад Управления по охране окружающей среды Пермской области [Архівовано 20 лютого 2007 у Wayback Machine.] «Состояние и охрана окружающей среды в Пермской области» за 2004 год.
- ↑ М. С. Алексевнина, Е. В. Преснова. Состояние бентофауны реки Мулянки (бассейн Камы) в условиях антропогенной нагрузки. / Экосистемы малых рек: биоразнообразие, экология, охрана. Тезисы докладов II Всероссийской конференции. Борок, 16—19 ноября 2004 г. (PDF) — Институт биологии внутренних вод им. И. Д. Папанина.
- ↑ Е. Н. Никулина, В. К. Суверева, В. В. Мисенжников. Организация гидрохимических исследований малых рек в рамках школьного экологического мониторинга. [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.] / Материалы областной научно-практической конференции «Экологическая культура населения — фактор устойчивого развития».
- ↑ Отчёт команды АЙСБЕРГ, ID 013 о выполнении практического тура. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 7 жовтня 2006.
| |||||||||||||||||
