Муліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Муліт

Муліт( рос. муллит, англ. mullite, нім. Mullit m) – мінерал підкласу острівних силікатів з групи кіаніту-силіманіту, силікат алюмінію острівної будови.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: 1. За Є.Лазаренком і Г.Штрюбелем: Al8[O3(O0,5OH,F)|Si3AlO16]. 2. За К.Фреєм: З•Al2O3•2SiO2.

Містить (%): SiO – 28,2; Al2O3 – 71,8.

Утворює з силіманітом безперервний ряд твердих розчинів.

Кристалізується в ромбічній сингонії.

Ромбо-дипірамідальний вид.

Спайність ясна.

Густина 3,1-3,2.

Твердість 6-7.

Безбарвний і фіолетово-рожевий.

Блиск скляний.

Муліт – високотемпературний мінерал деяких контактово-метаморфічних порід. Має хороші вогнетривкі властивості (т-ра плавлення 1825-1850 °С), завдяки чому знаходить широке застосування як кислотостійкий і вогнетривкий матеріал в хімічній, металургійній і керамічній промисловості.

Рідкісний.

Уперше встановлений в Шотландії (острів Мулл, від якого походить назва мінералу) у вплавлених у лаву глинистих включеннях четвертинних лав. (N.L.Bowen, J.W.Greig, E.G.Zies, 1924).

Син. – порцит, порцеланіт.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • α-муліт (зайва назва муліту);
  • β-муліт (зайва назва муліту);
  • γ-муліт (різновид муліту, який містить FeO i TiO).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]