Мунтіян Валерій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мунтіян Валерій Іванович
Muntiian.jpg
Народився 3 серпня 1960(1960-08-03) (53 роки)
Одеса
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Посада Урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав, Євразійського економічного співтовариства та іншими регіональними об'єднаннями
Звання генерал-лейтенант
Партія безпартійний
Нагороди

Державна премія України в галузі науки і техніки

Сторінка в інтернеті Офіційна сторінка

Український вчений, фахівець у галузі економіки, національної безпеки, екології та інформаціології, автор наукового відкриття, основоположник наукового напрямку, засновник наукової теорії[Джерело?], військовий та державний діяч.

Урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав, Євразійського економічного співтовариства та іншими регіональними об'єднаннями.

Доктор наук, професор, член-кореспондент Національної Академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 3 серпня 1960 року в Одесі.

Освіта[ред.ред. код]

У 1982 році закінчив Пушкінське вище військове інженерно-будівельне училище. Згодом — дві Вищі школи господарського управління (1988 та 1991), аспірантуру при Одеському державному економічному університеті (1994). Навчався за кордоном, у Коледжі стратегічних досліджень та оборонної економіки (Німеччина, закінчив у 1996 році). У 1999 році за спеціальністю «Державне управління» закінчив Академію державного управління при Президентові України. У 2005 році — Національну академію оборони України (спеціальність — «Організація тилового забезпечення військ»), здобувши кваліфікацію магістра військового управління.

Підвищення кваліфікації[ред.ред. код]

Курс за програмою "Кадровий менеджмент в сучасних компаніях та малому бізнесі" (м. Одеса, 1992).

Курс "Національна безпека", Гарвардський університет (США, 1997).

Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації Академії Збройних Сил України по "командно-штабної оперативно-стратегічної" спеціальності (м. Київ, 1998).

Курс для Вищого командного складу Європейського центру з вивчення проблем міжнародної безпеки ім. Дж. Маршалла (Німеччина, 2001).

Курс з економіки знань, Інститут Світового банку (Київ, 2007).

Курс з розвитку приватного та фінансового сектору Європи та Центральної Азії, Інститут Світового банку (Київ, 2008).

Військове звання[ред.ред. код]

У 2004 році отримав чергове військове звання генерал-лейтенанта.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Доктор економічних наук (1998), доктор соціологічних наук (2000), професор (2001), член-кореспондент Національної Академії наук України (2006).

Автор 280 наукових праць.

Основні посади останніх років[ред.ред. код]

З 2011 року - Урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав, Євразійського економічного співтовариства та іншими регіональними об'єднаннями.

З 2010 року - Голова комісії з проведення реорганізації Міністерства економіки України.

З 2007 року - заступник Міністра економіки України.

З 2003 року - заступник Міністра оборони України.

З 1997 року - начальник Головного управління економіки Міністерства оборони України.

Участь у міжнародній діяльності[ред.ред. код]

Член Державної комісії з питань співробітництва із СОТ.

Член Міжнародного союзу економістів Генерального консультанта Економічної і Соціальної Ради ООН.

Керівник робочих груп високого рівня СНД по розробці міжнародних програм: "Стратегія економічного розвитку країн СНД на період до 2020 року" та "Міждержавна цільова програма інноваційного співробітництва держав-учасниць СНД на період до 2020 року".

Член Ради міждержавного співробітництва в науково-технічній та інноваційній сферах.

Наукові роботи[ред.ред. код]

Автор понад 280 наукових робіт, у тому числі: відкриття, 12 особистих і 22 колективних монографій, 23 підручників і науково-методичних посібників. Серед них такі монографії як: "Оборонний бюджет: Світовий досвід і можливі шляхи реформування в Україні" (1996); "Економіка і витрати на оборону" (1998); "Економічна безпека України" (1999); "Informatiology and economic security" (2001); "Основи теорії інформаціогенної моделі економіки" (2004); "Інформаціогенна парадигма" (2006); "An informatiogenic paradigm in Economics" (2007); збірник праць в 4-х томах "Проблеми національної безпеки в процесах державотворення" (2007); "Економіка в умовах кризи" (2010); "Економічний інтеграційний вибір" (2014) та ін.

Нагороди, почесні звання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]