Муса ібн Джафар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Муса ібн Джафар (Імам Казим)
араб. موسى بن جعفر الكاظم
KadhimaynMosque.jpg
Мечеть Імама Казима, місце його поховання, Багдад, Ірак
7-й шиїтський імам
Початок правління: 765
Кінець правління: 799
Попередник: Джафар ас-Садик
Наступник: Алі ібн Муса (Імам Реза)
Дата народження: 6 листопада 745(0745-11-06)
Місце народження: Медина
Дата смерті: 1 вересня 799(0799-09-01) (53 роки)
Місце смерті: Багдад
Діти: Алі ібн Муса,Фатіма, Гамза, Саліх, Ахмад, Мухаммед, Ібрагім, Аїша
Династія: Аліди
Батько: Джафар ас-Садик
Мати: Хаміда

Муса ібн Джафар (Імам Казим), (араб. موسى بن جعفر الكاظم‎‎), (745-799) - 7-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда, видатний мусульманський вчений і правознавець. Син Джафара ас-Садика. Жив у Медині. Муса ібн Джафар займався науковою діяльністю. Піддавався репресіям з боку Аббасидських халіфів, які розглядали Алідів як своїх політичних опонентів.

За часів правління халіфа Гаруна ар-Рашида він був заарештований і перевезений до Басри, а потім до Багдада. Там він і помер у в’язниці. Існує версія про те, що Муса ібн Джафар був отруєний. Шиїти-імаміти переконані у тому, що він помер мученицькою смертю і шанують його, як 7-го імама.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]