Мустафін Олексій Рафаїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Мустафін
Mustafin-ravenna.jpg
Народився 23 травня 1971(1971-05-23) (43 роки)
Київ
Проживання Київ
Діяльність Журналістика, телебачення, політика
Партія СДПУ(О)
Дружина Валерія Семенюк (1976)
Діти син Михайло (2005), донька Катерина (2013)

Муста́фін Олексі́й Рафаї́лович (*23 травня 1971, Київ) — український журналіст, телевізійний менеджер, політик.

Освіта[ред.ред. код]

1993 — закінчив педагогічний університет ім. М.Драгоманова (історичний факультет).

Журналістська діяльність[ред.ред. код]

З листопада 1993 р. — працював журналістом у виданні "УНІАН-тижневик", газетах «Пост-Поступ», «День».

З листопада 1994 до кінця 1997 р. — в журналістській команді, яка створювала інформаційно-аналітичну телепрограму «Післямова» Олександра Ткаченка.

У 1997 — працював завідувачем відділу міжнародних новин в Телевізійній службі новин (ТСН) під керівництвом Олександра Ткаченка на телеканалі 1+1.

З січня 1998 р. — заступник шеф-редактора, у 20012005 рр. — шеф-редактор служби новин телеканалу "Інтер".

Автор програми «Післязавтра» (20032005)

З січня 2006 до квітня 2011 р. — заступник голови правління з інформаційного мовлення телеканалу СТБ, головний редактор, керівник програми новин «Вікна».

За цей час «Вікна» чотири рази — у 2007, 2009, 2010 і 2011 роках — отримували премію «Телетріумф» як найкраща новинна програма на українському телебаченні. У 2007 році «Вікна» стали володарем премії «Фаворит телепреси», а в 2008 році цю премію отримала програма «За Вікнами».

З травня 2011 до лютого 2013 р. — очолював департамент документальних і публіцистичних проектів СТБ.

Автор фільмів «2004» і «Майже доросла. Щоденник двадцятирічної» (останній отримав премію «Телетріумф» як найкращий телевізійний документальний фільм 2011 року).

В якості журналіста співробітничав з тижневиком «Дзеркало тижня».

З березня 2013 р. — генеральний директор телеканалу «Мега».

Автор книжок «Справжня історія Стародавнього світу» (2013), «Справжня історія середніх віків» (2014) та «Справжня історія раннього нового часу» (2014).

Політична діяльність[ред.ред. код]

У лавах СДПУ(О) — з часу заснування партії.

У травні 1990 р. обраний до Ради (згодом — Центральної Ради, Політради) СДПУ(О), з жовтня 1991 до вересня 2010 р. — член Правління (згодом — Політбюро).

19921994 — був «політичним редактором» партії.

З квітня 2005 до вересня 2010 р. — заступник голови СДПУ(О).

З жовтня 1991 р. був заступником голови спілки «Українська соціал-демократична молодь», у 19921998 рр. очолював УСДМ.

Посилання[ред.ред. код]