Мустела алтайська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мустела алтайська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Рід: Mustela
Вид:
Мустела алтайська (M. altaica)
Біноміальна назва
Mustela altaica
Мапа поширення виду Mustela altaica

Мустела алтайська, Солонгой (Mustela altaica) — ссавець, дрібний хижак з родини Мустелові (Mustelidae).

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово «Солонгой» запозичене з монгольського «soluŋga».

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Країни поширення: Бутан, Китай, Індія, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Пакистан, Російська Федерація, Таджикистан.

Цей вид зустрічається в Гімалаях до висоти 5'000 м. У Бутані він знаходиться на висотах 1'500-5'200 м над рівнем моря. Цей вид часто поселяється на альпійських луках або серед скелястих схилів. Також може бути знайдений серед обрідної лісової рослинності і переважно відкритих ландшафтів.

Морфологія[ред. | ред. код]

Морфометричні показники самців: голова і тіло довжиною 224–287 мм, хвіст довжиною 108–145 мм, вага 217–350 грам. Виміри самиць: голова і тіло довжиною 217–249 мм, хвіст довжиною 90–117 мм, вага — 122–220 грам.

M. altaica нагадує Mustela sibirica, але менша, має коротше хутро і менш пишний хвіст. Є весняна й осіння линяння. Взимку хутро жовтувато-коричневе зверху та ясно-жовте знизу. Літнє хутро — від сірого до сірувато-коричневого кольору.

Стиль життя[ред. | ред. код]

Це швидкий, маневрений, головним чином нічний або сутінковий вид. Виключно м'ясоїдний, здобиччю для нього є полівки, миші, пискухи, хом'яки, дрібні птахи, ящірки, комахи і особливо залежить він від пискух.

Відтворення[ред. | ред. код]

У Казахстані парування відбувається в лютому-березні. Вагітність триває 38-40 днів, без затримки імплантації. Народжується 2-6, інколи до 13 дитинчат, період лактації триває 2 місяці. Після здобуття незалежності, родина залишається разом до осені.

Джерела[ред. | ред. код]