Мустела довгохвоста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мустела довгохвоста
Mustela frenata new.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Підродина: Мустелові (Mustelinae)
Рід: Мустела (Mustela)
Вид: Мустела довгохвоста
Біноміальна назва
Mustela frenata
(Lichtenstein, 1831)
Мапа поширення виду Mustela frenata
Мапа поширення виду Mustela frenata
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mustela frenata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mustela frenata
Fossilworks: 48850[1] 48850[1]

Мустела довгохвоста (Mustela frenata) — ссавець, дрібний хижак з родини Мустелові (Mustelidae).

Етимологія[ред.ред. код]

Видовий епітет frenata походить від лат. fraenum — «вуздечка», що пов'язують з "відмітинами" на обличчі.

Середовище проживання[ред.ред. код]

Країни поширення: Беліз, Болівія, Бразилія, Канада, Колумбія, Коста-Ріка, Еквадор, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, США, Венесуела.

Живуть у найрізноманітніших місцях проживання, як правило, поблизу води. Сприятливі середовища проживання включають кущисті території та рідколісся, окраїни полів, прибережні луки, болотисті місцевості й болота. Терпимі до безпосередньої близькості людини.

Морфологія[ред.ред. код]

загальний вигляд

Голова і тіло довжиною 180-320 мм, хвіст довжиною 115-207 мм, задні ступні довжиною 35-55 мм, вуха довжиною 10-20 мм, вага 80-340 грам.

Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 3/3, M 1/2 = 34.

Голова, шия і тулуб подовжені, ноги короткі. Очі та вуха маленькі. Спинний хутро шоколадно-коричневе, блискучий і однорідне на вигляд. Може бути присутнє біле лицьове маркування. Підборіддя і горло кремово-білі, що переходить на блідо-жовтий або блідо-помаранчевий на животі. Хвіст короткий, з чорним кінчиком, міцний і густо опушений. Поверхні підошв ніг волохаті. Самці приблизно в два рази більші самиць.

Поведінка[ред.ред. код]

Солітарний, хоча й більш соціальний, де видобуток в достатку і середовище проживання оптимальне. Домашній діапазон варіює від 4 до 120 га і може перекриватися. Нори знаходяться в покинутих норах, зроблених іншими ссавцями, в ущелинах скель, порожнистих пнях або просторі між коріннями дерев, одна особина може використовувати декілька сховок. Її раціон складають в основному гризуни й інші дрібні ссавці. У першу чергу Мустела довгохвоста нічна, але часто активна вдень. Може лазити і плавати, але, мабуть, не так добре, як Mustela erminea.

Відтворення[ред.ред. код]

Парування відбувається в липні і серпні, але імплантація заплідненої яйцеклітини в порожнину матки затримується приблизно до наступного березня. Ембріональний розвиток триває потім протягом приблизно 27 днів до пологів, що бувають у квітні або травні. Загальний термін вагітності — 205-337 днів.

Середнє число дитинчат шість, діапазон становить від трьох до дев'яти. Молодь важить близько 3,1 грамів при народженні, відкриває очі за 35-37 днів і відіймається від грудей у віці 3,5 тижні. Батько, як повідомляється, допомогає в турботі за молодим поколінням.

Основні хижаки: Vulpes vulpes, Urocyon cinereoargenteus, Bubo virginianus, Bubo scandiacus, Strix varia, Buteo lagopus, Accipiter gentilis, Canis latrans, Martes americana, Lynx rufus, свійські пси й коти, у меншій мірі — змії: Agkistrodon piscivorous і Crotalus.

Генетика[ред.ред. код]

Диплоїдне число хромосом — 2n=42, фундаментальне число — FN=66. Є 22 пари метацентричних і субметацентричних хромосом і 18 пар акроцентричних аутосомних хромосом. X- та Y-хромосоми субметацентричні.

Джерела[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. а б в Fossilworks