Мусін-Пушкін Володимир Олексійович

граф Володимир Олексійович Мусін-Пушкін
Прапор Член Державної ради за виборами.
Народження:	7 листопада 1868(1868-11-07)
Смерть:	17 квітня 1918(1918-04-17) (49 років) Носівка, Носівська волость, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, УНР
Країна:	Російська імперія
Освіта:	Олександрівський ліцей
Рід:	Мусіни-Пушкіни
Батько:	граф Олексій Іванович Мусін-Пушкін
Мати:	графиня Любов Олександрівна Кушелєва-Безбородько
Шлюб:	графиня Єлизавета Василівна Капніст
Діти:	Lyubov Musina-Pushkinad
Нагороди:	Орден Святого Володимира 3 ступеня 3-го ст. Орден Святого Володимира 4 ступеня 4-го ст. Орден Святої Анни 2 ступеня 2-го ст.
Медіафайли у Вікісховищі

Граф Володимир Олексійович Мусін-Пушкін (7 листопада 1868 — 17 квітня 1918) — російський громадський і політичний діяч, член Державної ради Російської імперії.

Біографія

Граф Мусін-Пушкін на костюмованому балу 1903 року.

Православний. З потомствених дворян Ярославської губернії. Великий землевласник Чернігівської губернії.

Син петербурзького повітового предводителя дворянства графа Олексія Івановича Мусіна-Пушкіна (1825–1879) і статс-дами графині Любові Олександрівни Кушелєвої-Безбородько (1833–1913). Онук державного контролера графа Олександра Григоровича Кушелєва-Безбородько.

Закінчив петербурзьку гімназію Гуревича і Олександрівський ліцей з Табелем про ранги чином 10 класу (1891).

Після закінчення ліцею поступив на службу в Міністерство юстиції, був відряджений для занять у 1-й департамент Сенату. Однак незабаром залишив державну службу і присвятив себе благодійній та громадській діяльності. Обирався гласним Сосницького, Ніжинського та Козелецького повітових і Чернігівського губернського земських зборів, почесним мировим суддею Сосницького повіту, Сосницьким повітовим (1893–1915) та Чернігівським губернським (1915–1917) предводителем дворянства. Також обирався гласним Петербурзької міської думи. З 1898 року працював над полегшенням потреб найбіднішого населення Петербурга.

З 1904 року був членом Головного управління Російського Товариства Червоного Хреста. У роки російсько-японської війни був членом виконавчої комісії з подачі допомоги хворим і пораненим воїнам, завідував відділом заготовок. Крім того, був віце-головою Комітету Санкт-Петербурзького дамського лазарету, Єлизаветинської громади Російського Товариства Червоного Хреста, товаришем голови Хрестового благодійного товариства.

6 вересня 1911 обраний членом Державної Ради від Чернігівського земства на місце померлого Михайла Красовського. У наступному році був переобраний. Примикав до групи центру. Дослужився до чину дійсного статського радника (1914), мав придворний чин церемоніймейстера (1909). Був герольдом ордена Святої Анни.

Убитий 17 квітня 1918 в селі Носівка Чернігівської губернії і аж 13 червня того ж року похований у Києві.

Сім'я

Був одружений з графинею Єлизаветою Василівною Капніст (1868–1944), дочкою графа Василя Капніста (1838–1910) і княжни Варвари Василівни Рєпніної (1841–1919), внучкою декабриста Олексія Капніста і племінниці князя М. В. Рєпніна. У них було семеро дітей.

Нагороди

• Орден Святої Анни 2-го ступеня (1901);
• Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира 4-го ступеня;
• Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира 3-го ступеня (1910).

• Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»;
• Медаль «В пам'ять коронації Імператора Миколи II»;
• Медаль «В пам'ять 100-річчя Вітчизняної війни 1812 р»;
• Медаль «В пам'ять 300-річчя царювання дому Романових» (1913).

іноземні:

• Турецька Орден Меджида 3-го ст. (1897);
• Бухарський орден Золотої зірки 2-го ст. (1913).

Джерела

• Список чинів Міністерства Імператорського Двору. Виправлений по 5 вересня 1910. — СПб., 1910. — С. 277
• Календар Чернігівської губернії на 1915. Чернігів, 1914. С. 52
• Список цивільним чинам четвертого класу на 1915 рік. — Пг., 1915. — С. 2371
• Пам'ятна книжка ліцеїстів. Видання Зборів Курсових Представників Імператорського Олександрівського ліцею, СПб .: Друкарня МВС, 1911. С. 127
• Левенсон, Марк Львович. Державна рада. — Петроград: Тип. Петроградської в'язниці, 1915. — С. 109