Мухаджирський рух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мухаджи́рський рух або мухаджи́рство (махаджирство; араб. المهاجرون‎ «переселенці, емігранти») — масове і цілеспрямоване переселення правовірних мусульман в мусульманську країну з немусульманських країн, де мусульмани є меншиною або найчастіше мухаджирами стають втікачі внаслідок воєнних дій (наприклад, анексія християнською державою мусульманської країни), що не бажають миритися зі становищем релігійної (і національної) меншини, часто утисками своїх прав і свобод, а нерідко і загрозами фізичного існування.

Етимологія[ред.ред. код]

Мухаджи́ри (араб. букв. «переселенці») — термін, що походить від арабського слова хіджра «переселення». Первинно поняття стосувалось історичного (622 рік) переселення з Мекки до Ясрибу (майбутня Медіна) групи перших вірників-мусульман на чолі з самим Пророком Мухамедом, що втікали від переслідувань язичників.

В історичній літературі термін мухаджири, мухаджирський рух пов'язаний з конкретними масовими переселеннями мусульманського населення, що історично мали місце, в т.ч. і на території колишньої Російської імперії.

Історія мужаджирських рухів[ред.ред. код]

Мухаджирський рух охоплював у різний час чимало країн — зазвичай як наслідки загарбницьких війн (наприклад, загарбання Кавказа і Крима Російською імперією), але також як результат компромісів (переселення урдумовних індійських мусульман до Пакистану).

Прикладами мухаджирських рухів є:

Дивись також[ред.ред. код]