Мухаммед Наґіб
| Мухаммед Наґіб محمد نجيب |
|
|---|---|
 |
|
|
1-й Президент Єгипту
|
|
| Час на посаді: | |
| 18 червня 1953 — 14 листопада 1954 | |
| Попередник | посаду запроваджено |
| Наступник | Ґамаль Абдель Насер |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 8 березня 1954 — 18 квітня 1954 | |
| Попередник | Ґамаль Абдель Насер |
| Наступник | Алі Сабрі |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 7 вересня 1952 — 25 лютого 1954 | |
| Попередник | Алі Магір Паша |
| Наступник | Ґамаль Абдель Насер |
|
|
|
| Народився | 20 лютого 1901 Хартум |
| Помер | 29 серпня 1984 Каїр |
| Громадянство |  Єгипет |
| Національність | єгипетський араб |
| Релігія | Іслам сунітської течії |
Мухаммед Наґіб (араб. محمد نجيب; англ. Muhammad Naguib; *20 лютого 1901, Хартум — 29 серпня 1984, Каїр) — перший президент Республіки Єгипет після революції 1952 року.
На початку 1920-х років Мухаммед Наґіб переїхав з Хартуму до Каїра, де спершу працював охоронцем, а потому пішов на службу до армії. Наґіб вибудував доволі вдалу військову кар'єру, і до 1940 року став одним із найбільш високопоставлених єгипетських військовиків. Однак, він не користувався політичною довірою короля й двічі намагався подати у відставку. Обидва рази король не задовільнив його рапортів. 1948 року Наґіб брав участь у війні з Ізраїлем.
У 1949 році Наґіб таємно вступив у лави членів руху «Вільні офіцери», що склали кістяк опозиції до короля. 23 липня 1952 року спільно з Ґамалем Абделем Насером та Анваром Садатом Наґіб здійснив у Єгипті військовий заколот, відомий як Липнева революція. 18 червня 1953 року Наґіб став першим президентом Єгипту.
Однак відразу ж після приходу до влади розпочалися гострі суперечки щодо нового курсу Єгипту, в результаті вже наприкінці 1954 року рішенням Ради революційного керівництва Наґіба було зміщено з президентського поста. Насер, зокрема, висунув йому звинувачення в диктаторських амбіціях.
|
|||||||
