Мухарський Антон Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антон Мухарський
Antin Muharskyj.JPG
Антін Мухарський презентує власну книгу "Доба" на 19 Форумі видавців у Львові 15 вересня 2012 р., книгарня Є, просп. Свободи, 7.
Народився 14 листопада 1968(1968-11-14) (45 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Проживання Київ Київ
Ім'я при народженні Антон Дмитрович Мухарський
Діяльність український фрик-актор, телеведучий, шоумен, музикант,

націоналіст

Дружина Сніжана Єгорова
Діти донька Софія та Іванка, син Андрій, донька Арина та син Іван

Анто́н Дми́трович Муха́рський, також Антін Мухарський, відомий під сценічним ім'ям Орест Лютий (14 листопада 1968) — український націоналіст, актор, телеведучий, шоумен, музикант.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 14 листопада 1968 року в м. Києві, у родині музикантів (батьки співали в ансамблі «Мрія»).

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Дванадцять років працював у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки.

На телебаченні писав сценарії, був режисером і ведучим: остання програма — «Зелена лампа» (канал ТВі). Значної відомості досяг завдяки рекламі прального порошку «Тайд».

Розлучений, з колишньою дружиною, актрисою Сніжаною Єгоровою, мають сина Андрія, доньку Арину та сина Івана. Також батько двох дівчаток від першого шлюбу[Джерело?] .

У 2006 році створив кантрі-гурт «Коні-айленд» та зі своїх накопичених за десять років композицій видав музичний альбом «Злокохучій мен». Це було не стільки творчим результатом, скільки елементом шоу.

У 2009 ініціював мистецько-культурологічний проект «Жлоб. Жлобство. Жлобізм» [1]

В серпні 2012 лідер гурту «Сталін & Гітлер капут» Орест Лютий (а поза сценою — актор і телеведучий Антін Мухарський) презентував свій «стьобовий» проект «Лагідна українізація», який виконує українізовані пісні радянських часів. За словами шоумена, проект зародився понад двадцять років тому і має на меті українізувати «найбільш одіозні прояви» російського шансону.[2]

Творчість[ред.ред. код]

Ролі в кінофільмах[ред.ред. код]

Орест Лютий: А я — не москаль (2012)[ред.ред. код]

А я не москаль.jpg

Інтернет альбом, що містить 14 пісень. В текстах присутня дозована та вмотивована ненормативна лексика. Список пісень:

  1. «Вставай країно рідная»
  2. «Груди # 6» («Мурка»)
  3. «А я — не москаль»
  4. «Вагони повнії москалів»
  5. «КДБ працює»
  6. «Взорвали бюста в саду біля обкому»
  7. «З чого починалась Московія»
  8. «Лук'янівський СІЗО»
  9. «А чемний легінь у саду»
  10. «Сплять кургани в темряві» («Народная Шахтьорская»)
  11. «Ах, Бандеро — український апостол»
  12. «Слава Україні!»
  13. «Убий у собі москаля»
  14. «Не буду більше врагам коритись» («Бела Чао»)

Тривалість: 00:56:11

Література[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Лауреат премії «Київська пектораль» за роль Бертрана в спектаклі «Коли кінь втрачає свідомість» (1992) і за роль Хлестакова в «Ревізорі» (1999).
  • Приз критики за роль Раскольнікова в спектаклі «Вбивця» на 49-ому Единбурзькому театральному фестивалі в Шотландії (1996).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]