Мухомор червоніючий
| Мухомор червоніючий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Amanita rubescens Christian Hendrik Persoon, Elias Magnus Fries, Saumel Frederick Gray |
||||||||||||||||
|
|
Мухомор червоніючий, маремуха (Amanita rubescens (Pers. ех Fr.) S. F. Gray.) З родини мухоморових — Amanitaceae.
Шапка 3-10 іноді 15 см у діаметрі, напівсферична, згодом опукло- або плоскорозпростерта, сірувато-коричнювато-рожевувата, іноді з пурпуровим відтінком з великими білуватими або сіруватими бородавчастими, у центрі часто гостро конусоподібними, нестійкими лусками. Пластинки широкі, густі, білуваті, згодом брудно-рожевуваті. Спори 7-11 Х 5-7 мкм, широкоовальні, гладенькі. Ніжка 3-10 Х 1,5-3,5 см, щільна, внизу з великою окантованою бульбою, кольору шапки, борошнисто-луската, з широким, знизу білим, зверху рожевуватим пластівчастим кільцем, з прирослою піхвою. М'якуш спочатку білуватий, згодом рожевуватий, у ніжці внизу червонуватий, солодкий, з віком гоструватий, без особливого запаху.
Росте у хвойних та листяних лісах по всій Україні; у липні — жовтні. Умовно їстивний гриб.
В кулінарії використовують свіжим після відварювання (відвар вилити!) та в сушеному виді (шляпки). Має відмінні смакові якості. Ззовні дуже подібний до отруйного мухомора пантерного, тому при збиранні треба бути уважним.
Джерела [ред.]
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979
