Мухін Володимир Євграфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухін Володимир Євграфович
Народився 28 липня 1916(1916-07-28)
д. Мілєєво, Хвастовицький район, Калузька губернія, Російська імперія
Помер 6 липня 1996(1996-07-06) (79 років)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність поет, письменник
Нагороди Орден «Знак Пошани»

Володимир Євграфович Мухін (1916–1996) — радянський поет, письменник, гірничий інженер, гірничорятувальник. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 липня 1916 року в д. Мілєєво Калузької губернії в сім'ї селянина.

У 1933 році приїхав до Москви. Працював на будівництві першої черги московського метро прохідником, бетонщиком, арматурників. При редакції газети «Ударник метробуду» пройшов школу поетичної навчання. Перший вірш надрукував у збірнику «Вірші про метро».

У 1935 році вступив до Московського гірничого інституту. Після закінчення інституту в 1940 працює на руднику «Кизил-Кія» у Киргизії помічником начальника дільниці.

У 1942 році направлений в гірничорятувальні частини. Служив командиром ВГРЗ в Середній Азії, після звільнення Донбасу брав участь у відновленні шахт. У 1950 році призначений головним інженером, а потім — начальником гірничорятувальних частин Сталінської області. До того часу він вже автор 5 поетичних збірок, регулярно друкується в газетах і журналах. Працював у ВГРЧ до 1975 року.

Обирався депутатом Донецької міськради, був членом редколегії журналу «Донбас», членом Правління Донецької письменницької організації.

Помер 6 липня 1996 року.

Твори[ред. | ред. код]

Збірки поезій:

  • «Вірші» (1952)
  • «Заповітне бажання» (1954)
  • «Був такий випадок» (1956)
  • «Золоте море» (1959)
  • «Друзям-шахтарям» (1960)
  • «Високе звання» (1961)
  • «Шкідливі копалини» (1963)
  • «Земні зірки» (1966)
  • «Куртка шахтаря» (1969)
  • «Не перестану дивуватися» (1974)
  • «Під землею і під сонцем» (1976)
  • «Не відаючи спокою»(1984); 

Проза:

  • Документальна повість «Піднаглядний Черніцин» (1960)
  • Романи «Раптовий викид» (1979), «Ні життя самої» (1986)
  • Повість «Нижче рівня моря» (1984).

Екранізація[ред. | ред. код]

За романом «Раптовий викид» знято однойменний художній фільм у 1983 році (реж. Борис Івченко).

Цитати[ред. | ред. код]

"Я б не был, может быть, поэтом,
Когда б шахтером не был я!", — В. Мухін «Мои герои»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Письменники Донеччини — Донецьк, 2004.
  • Публикации в журнале «Донбасс» № 4, 1960; № 4, 1976.