Мучниця звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мучниця звичайна
Мучниця звичайна
Мучниця звичайна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Ericales
Родина: Вересові (Ericaceae)
Рід: Arctostaphylos
Вид: Мучниця звичайна
(Arctostaphylos uva-ursi)
Arctostaphylos uva-ursi

Мучниця звичайна (лат. Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng., місцеві назви — мученик, ведмежа ягода) — вічнозелений приземкуватий гіллястий кущик родини вересових (Ericaceae) (30—80 см заввишки) з висхідними гілочками та червонобурою корою. Молоді гілочки зелені, опушені, простерті. Листки (10-25 мм завдовжки, 4-9 мм завширшки) зимуючі, шкірясті, чергові, довгасто-оберненояйцеподібиі, на верхівці округлі, поступово переходять у короткий черешок, цілокраї, зверху темно-зелені, блискучі, знизу світліші, з сіткою добре помітних жилок. Молоді листки по краю пухнасті. Квітки правильні, на коротких квітконіжках, зібрані у небагатоквіткові пониклі китиці на кінцях гілочок. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, п'ятинадрізана, з війчастими тугими зубцями. Віночок (5-6,5 мм завдовжки, 2,5-4 мм завширшки) яйцеподібний з п'ятьма відігнутими зубцями. Тичинок десять, вони коротші за віночок. Маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня. Плід — червона ягодоподібна борошниста кістянка з п'ятьма кісточками, куляста (6-8 мм у діаметрі). Мучниця подібна до брусниці, яка відрізняється від мучниці нижньою зав'яззю і залозистими крапками з нижнього боку листка.

Росте мучниця у соснових лісах, на дюнних горбах. Рослина світлолюбна. Цвіте у травні — червні, плоди достигають у вересні. Поширена на Поліссі. Райони збирання зосереджені у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській областях. Запаси сировини незначні, промислова заготівля недоцільна. Рослина потребує бережливого використання, охорони та відновлення.

Практичне використання[ред.ред. код]

Лікарська, танідоносна, фарбувальна і декоративна рослина.

У науковій медицині використовують листки мучниці — Folium Uvae-ursi, які містять глікозиди метиларбутин і арбутин, гідрохінон, галотанін, урсолову, галову й елагову кислоти. Арбутин і гідрохінон мають антисептичні властивості, тому мучницю використовують як протигнильний, в'яжучий, протизапальний і дезинфікуючий засіб при хворобах сечового міхура та сечових шляхів.

У народній медицині листки мучниці застосовують при хворобах нирок, сечового міхура та інших хворобах, що викликаються порушенням обміну речовин. Рекомендується також мучниця при нервових хворобах, маткових кровотечах, жіночих хворобах, ревматизмі, астмі тощо.

У ветеринарії відвар листків мучниці використовують як сечогінний засіб і при кривавій сечі у рогатої худоби.

Мучниця високо ціниться в шкіряній промисловості, її листки і корені містять до 35% високоякісних танідів, придатних для дублення тонких шкур ї фарбування їх у темно-сірий і сіро-жовтий кольори. Листки придатні і для фарбування шерсті в темні кольори. Молоді гілки й листки мучниці можуть служити джерелом гідрохінону, що використовується у фотографії.

Мучниця — декоративна рослина, її декоративність зберігається протягом вегетаційного періоду. Рекомендується для розведення в садах і лісопарках, для декорування кам'яних гірок.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Листки мучниці збирають до початку або на початку цвітіння, зрізуючи гілки ножами або серпами. При проведенні повторних заготівель на одному і тому ж масиві потрібно збирати не більше 75% рослин, періодичність заготівель — 4-6 років. Сушать гілки на відкритому повітрі або під наметами. Після висушування гілки обмолочують, видаляють стебла, а листки пакують у мішки або тюки вагою по 25, 50, 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання — п'ять років. Посилена заготівля листя мучниці в Українському Поліссі призвела до значного збіднення її запасів, тому вже зараз необхідно подбати про відтворення заростей. Розведення мучниці доцільне на галявинах, у зріджених соснових лісостанах, на вирубках і згарищах. Розводиться мучниця як насінним, так і вегетативним способом, кореневими живцями. Підсівом насіння в молоді культури сосни в Литві створені нові масиви цієї цінної рослини.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми