Мушмула японська
|
Локва Мушмула японська |
||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Листя і плоди локви.
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Мушмула японська (Thunb.) Lindl. |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Меспілус японський Фотінія японська |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Мушмула японська, або локва (кит. (кантон.) lo kwat, де -lo- означає «різновид дерева», а -kwêt- «апельсин») — невелике південне дерево або кущ, який належить до родини розоцвітих, до підродини яблуневих.
Батьківщиною мушмули вважають Китай. З давніх часів культивується в Японії, звідки й походить її назва. Трапляється також в Індії, Пакистані, Туреччині, Італії та в інших країнах.
В Україні можна побачити два різновиди цієї рослини: мушмула субтропічна (японська, або локват) — вічнозелене субтропічне дерево, яке росте і плодоносить в Україні лише на південному березі Криму.
А також німецька (Mespilus germanica), або звичайна (чишкун звичайний) — це дерево заввишки 3—6 м з ланцетним листям, великими білими квітками і невеликими жовтими яблуко- або грушоподібними плодами. Вони мають соковитий кисло-солодкий м'якуш. Смак плодів нагадує суміш персика, манго та цитрусових. Щодо споживання плодів мушмули, то найкраще використовувати їх після перших приморозків.
Застосування [ред.]
Мушмула широко застосовується в народній медицині. У Китаї традиційно використовують сироп із фруктів як засіб від кашлю та ангіни, а настоянка з листя як заспокійливе. Вважають, що плоди мушмули багаті на клітковину, калій та вітамін А.
