Мушта Максим Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мушта Максим Олександрович
 Прапорщик (посмертно)
Загальна інформація
Народження 22 липня 1989(1989-07-22)
Ковалівка Немирівського району
Смерть 17 серпня 2014(2014-08-17) (25 років)
Ясинувата
Поховання Немирівський район
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Макси́м Олекса́ндрович Му́шта (1989—2014) — український військовослужбовець, прапорщик (посмертно), учасник російсько-української війни. Старший інструктор 8-го полку оперативного призначення НГУ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1989 року в селі Ковалівка Немирівського району (Вінницька область) у родині Олександра Миколайовича та Олени Іванівни Мушт; виростав з молодшим братом Романом. Навчався в ковалівській школі; 2008 року закінчив вінницький коледж, розпочав військову службу. Старший інструктор-кулеметник, полк спеціального призначення НГУ «Ягуар».

17 серпня 2014-го під час звільнення від терористів міста Ясинувата гвардійці потрапили під ракетно-артилерійський обстріл. Бронетранспортер БТР-4Е, що підтримував дії загону спеціального призначення НГУ «Омега», поблизу будівлі міської адміністрації потрапив під потужний мінометно-артилерійський обстріл. Снаряд гаубиці влучив у бойову машину, Максим дістав смертельних поранень, ще два члени екіпажу зазнали тяжкі контузії.

Вдома залишилися дружина Ольга та син Дмитро 2013 р.н., батьки і брат Роман.

Похований в Ковалівці 20 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 7.
  • Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]