Мхітарян Нвєр Мнацаканович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нвєр Мнацаканович Мхітарян
Народився 16 червня 1960(1960-06-16) (54 роки)
м.Єреван, Вірменія
Громадянство Україна Україна
Національність вірмен
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Заслужений будівельник України
Державна премія України в галузі науки і техніки

Нвєр Мнацаканович Мхітарян (* 16 червня 1960, м. Єреван, Вірменія) — український політик, доктор технічних наук (1996), член-кореспондент НАНУ (Відділення фізико-технічних проблем енергетики, 05.2003), колишній член Партії регіонів; ВР України, колишній член фракції Партії регіонів (з 11.2007 по 22.02.2014[1]), член Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 12.2007); корпорація «Познякижитлобуд», почесний президент; почесний консул Республіки Колумбія в Україні; директор Інституту відновлюваної енергетики НАНУ.

Біографія[ред.ред. код]

Освіта: Єреванський політехнічний інститут, архітектурно-будівельний факультет (1982), «Виробництво будівельних виробів і конструкцій»; аспірантура Українського НДІ гідротехніки і меліорації (19851989); докторантура Київського державного технічного університету будівництва і архітектури (1996); кандидатська дисертація «Геліотермообробка тонкостінних армірованих бетонних плит при виробництві пакетним способом» (Київський інженерно-будівельний інститут, 1989); докторська дисертація «Основи геліотермообробки лужних бетонів» (Єреванський інженерно-будівельний інститут, 1996; нострифікована Одеська державна академія будівництва і архітектури, 1997).

Народний депутат України 7 скликання з 12.2012 від Партії регіонів, № 32 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Колишній член фракції Партії регіонів (з 12.2012 по 22.02.2014). Член Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 12.2012).

Народний депутат України 6 скликання 11.2007-12.2012 від Партії регіонів, № 95 в списку. На час виборів: перебував у кадровому резерві ВР України, член ПР. Колишній член фракції Партії регіонів (з 11.2007 по 22.02.2014). Член Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 12.2007).

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 19 в списку, член НП.

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від Блоку «За єдину Україну!» № 31 в списку. На час виборів: президент корпорації «Познякижитлобуд», безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень — грудень 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), член групи «Демократична Україна» (січень — вересень 2005), член фракції політичної партії «Вперед, Україно!» (вересень — листопад 2005), член групи Народного блоку Литвина (з листопада 2005). Заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з червня 2002).

1982-1988 — майстер, виконроб, ст. виконроб, СБО «Вірменводбуд». З 1988 — гол. інж., Єхегнутський завод залізобетонних виробів тресту «Вірменводбуд». 1988-1990 — ст. викладач (за сумісн.), Єреванський архітектурно-буд. інститут. 1990-1993 — майстер, Рівн. дільниця ВО «Гідроспецбуд», м. Рівне. 1993-1996 — докторант, Київ. держ. тех. університет будівництва і архітектури. 1996-1999 — голова ради директорів, повне товариство «Познякижитлобуд» корпорації «Укрбудматеріали», м. Київ. 1999–2002 — президент, корпорація «Познякижитлобуд».

Член Ради представників громадських організацій національних меншин України (з 09.2003).

Був президентом Спілки вірменів України.

Академік АІНУ, Академії будівництва України. Член Вірменського відділення Міжнародної асоціації інженерів-енергетиків, Міжнародної технічної академії, Американського товариства цивільних інженерів. Професор кафедри будівельних матеріалів і виробів Аерокосмічної академії України (1997).

Ім'я занесено в Світову залу слави «Хто є хто», що об'єднує 500 видатних особистостей сучасності (Міжнародний біографічний центр, Кембридж). Заступник керівника дослідницької асоціації Американського біографічного центру (США), заступник генерального директора Міжнародного біографічного центру (Кембридж, Англія). «Людина року — 98» (Американський біографічний інститут). Ордени «Слава на вірність Вітчизні» III ст., «За трудові заслуги» II ст. «Кришталевий ріг достатку» і диплом переможця в номінації «Засновники нового напрямку» за проект «Теплий дім» (Всеукраїнський рейтинг популярності і якості «Золота фортуна» (1998). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1999). Кавалер Орден Святого князя Володимира Великого IV, III, II ст. (УПЦ).

Автор монографій: «Гелиотермообработка тонкостенных железобетонных конструкций в пакетах», «Основи геліотермообробки залізобетонних конструкцій» (вірмен.), «Физико-химические основы гелиотехнологии щелочных бетонов».

Державні нагороди[ред.ред. код]

Сім'я[ред.ред. код]

Має дочку і сина. Син — Мхітарян Артур Нвєрович.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]