Мюррей Ротбард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маррей Ротбард
Murray Rothbard
Ім'я при народженні Маррей Ротбард
Народився 2 березня 1926(1926-03-02)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 7 січня 1995(1995-01-07) (68 років)
Нью-Йорк, США
·інфаркт міокарда
Громадянство США США
Національність єврей
Діяльність філософ, економіст
Сфера роботи лібертаріанство і general economicsd
Alma mater Колумбійський університет (1956)
Заклад Університет Невадиd, Stern School of Businessd і New York University Tandon School of Engineeringd
Мова творів англійська
Напрямок економіст австрійської школи
Партія Республіканська партія США
Автограф
CMNS: Мюррей Ротбард у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Маррей Ротбард (англ. Murray Rothbard; 2 березня 1926, Бронкс, Нью-Йорк, США — 7 січня 1995, Нью-Йорк, США) — американський економіст, представник австрійської школи в економічній науці, один з послідовників традицій Людвіґа фон Мізеса. Виступав за свободу підприємництва і невтручання держави в економічну діяльність. Представник лібертаріазму і прихильник побудови анархо-капіталізму — суспільства без держави в її сучасному вигляді.

Спираючись на концепцію спонтанного порядку на ринку, підтримку вільного ринку створення грошей та засудження централізованого планування,[3] Ротбард намагався мінімізувати насильницький контроль держави над економікою. Він вважав монопольне право застосування сили державою найбільшою загрозою для свободи та добробуту людей, називаючи державу «величезною зграєю крадіїв» — прихист найаморальніших, безвідповідальних та корисливих людей у будь-якому суспільстві.[4][5][6][7]

Ротбард дійшов висновку, що майже всі послуги, які надають державні монополії, може надати ефективніше приватний сектор. Він розглядав різні регуляції та закони начебто проголошеними «для загального блага» як наступ на свободу зацікавленими державними бюрократами не обмеженими дисципліною ринку, яка б швидко усунула паразитично неефективні підприємства з приватного сектора.[8][9][10]

Так само Ротбард засуджував державний корпоратизм. Він критично ставився до випадків, коли бізнесові еліти використовували монопольну владу держави для впливу на закони та регуляторну політику з метою отримання особистої вигоди за рахунок конкурентів.[11]

Він доводив, що оподаткування є пограбуванням у великих обсягах, а «примусова монополія застосування сили» заважає ефективнішому використанню охоронних та юридичних послуг від конкуруючих підприємств.[5][12] Він також вважав центральні банки та систему з частковим резервом в умовах монопольних паперових грошей видом підтриманого державою, узаконеним фінансовим шахрайством протилежним принципам та етиці лібертаріанства.[13][14][15][16] Ротбард виступав проти військового, політичного та економічного втручання у справи інших держав.[17][18]

Біографія[ред. | ред. код]

Маррей Ротбард був єдиною дитиною в родині єврейських іммігрантів, народився та зростав в Нью-Йорку. Його батько, хімік, був родом з Польщі, а мати — з Росії.[19] Отримавши стипендію, Робтард поступив до приватних шкіл та вивчав економіку в Колумбійському університеті, де в 1956 році отримав ступінь Ph.D. за дисертацію, написану під керівництвом дослідника історії економіки Джозефа Дорфмана (англ. Joseph Dorfman). Також Ротбард брав участь у семінарах Людвіга фон Мізеса в Університеті штату Нью-Йорк.

Відпрацювавши декілька років у різних фондах, зокрема, у Фонді ім. Вільяма Волкера (англ. William Volker Fund), Ротбард почав викладати в Політехнічному інституті Брукліна (NYU-Poly), інженерній школі, починаючи з 1966 до 1986 року. З 1986 і до своєї смерті він був Заслуженим професором з економіки в Університеті Невади (UNLV). Будучи одним з двох професорів економіки в Бруклінському інституті, Ротбард входив до складу відділу соціальних наук, який мав другорядну роль в університеті. В Лас-Вегасі відділ економіки не пропонував програму з докторантури. Таким чином, протягом всієї академічної кар'єри Ротбард не міг назвати жодного докторанта своїм студентом.

Знайомство з Айн Ренд[ред. | ред. код]

Перше знайомство з Айн Ренд справило на Ротбарда сильне враження. Занепокоєння у Ротбарда викликало ставлення Ренд до окремої людини, індивіда. Як вважав Ротбард, розроблена Ренд система відкидала значення особистості, перетворюючи людей на взаємно замінні гвинтики в системі. Не зважаючи на те, що завдяки Ренд Ротбард познайомився з епістемологією Арістотеля та з цілою системою природних прав та філософією природних законів, які лягли в основу його теорії анархо-капіталізму, Ротбард намагався триматись від Ренд на відстані.

Роман Айн Ренд «Атлант розправив плечі» знайшов багато шанувальників серед лібертаріанців та Маррея Ротбарда і Людвіґа фон Мізеса в тому числі. Ротбард почав відвідувати щотижневі зустрічі на квартирі Ренд та записався на сеанси психотерапії до Натаніеля Брендена. Аби засвідчити свою прихильність, Ротбард приєднався до кампанії написання листів на підтримку «Атланта…» Він також писав гнівні листи критикам, зокрема Вайтекеру Чемберсу (англ. Whittaker Chambers).

Між Ротбардом та рештою прибічників Ренд виникали конфлікти через підтримку ідей анархізму Ротбардом. Кульмінацією стала стаття Ротбарда написана для конференції в Джорджії. Натаніель Бренден звинуватив Ротбарда у плагіаті праць Ренд та Барбари Бренден. Проти Ротбарда та організатора конференції, німецького соціолога Гельмута Шока (англ. Helmut Schoeck) було подано позов, але судова справа звершилась нічим.

Цей інцидент справив велике враження на Ротбарда та викликав сильну ненависть до Айн Ренд та її послідовників. Для себе він написав примітку де навів дев'ять «хиб Рендизму» та окремий перелік хиб самої Ренд. Перечитавши рецензію Вайтекера Чемберса надіслав Вайтекеру свої вибачення, подякувавши за здатність розгледіти диктаторські нахили Ренд. Згодом Ротбард написав сатиричну п’єсу про Ренд «Моцарт був Червоний» (англ. Mozart was a Red) та памфлет «Соціологія культу Айн Ренд» (англ. Sociology of the Ayn Rand Cult).[20]

Внесок М. Ротбарда в економічну теорію[ред. | ред. код]

Ганс-Герман Гоппе про внесок М. Ротбарда в економічну теорію: "Унікальним внеском Ротбарда є перевідкриття їм власності і прав власності в якості загальної основи й для економічної теорії, й для політичної філософії, а також зроблена ним систематизована реконструкція і концептуальна інтеграція сучасної маржиналистской економічної теорії та політичної філософії природного права в єдину моральну науку: лібертаріанство".[21]

Роботи М. Ротбарда[ред. | ред. код]

Що уряд зробив з нашими грошима?, 1964[ред. | ред. код]

"Що уряд зробив з нашими грошима?" (What Have Government Done to Our Money?) У цьому нарисі автор показує, що гроші виникають в ході добровільних обмінів на ринку, ніякі суспільні договори або урядові едикти не створюють гроші, що вільний ринок слід поширити на виробництво і обіг грошей. Почавши з розгляду класичного золотого стандарту XIX ст., автор завершує своє дослідження аналізом вірогідної появи європейської грошової одиниці і можливого світу декретних грошей. У післямові Г. Хюльсманн продовжує аналіз з того пункту, де закінчив Ротбард і доводить його до 2001 року, до появи євро. На його думку, рано чи пізно вибудовуємо сьогодні систему єдиної Європи чекає крах[22].

Український переклад: Ротбард, Мюррей. Що уряд зробив з нашими грошима. Аргументи проти Федеральної резервної системи. Анатомія держави / Пер. з англ. Н. Афончина, за ред. В. Золотарьова / К. : Well Books, 2023. — 266 с. (ISBN 978-617-8264-03-1)

Влада і ринок: Держава та економіка, 1970[ред. | ред. код]

Книга "Влада і ринок" (Power and Market: Government and the Economy) є вичерпним аналізом усіх різновидів втручання держави в економіку. Маррей Ротбард досліджує 86 найбільш поширених типів державних функцій. Особливий інтерес становить аналіз поширення тягаря оподаткування. Ідеї, сформульовані в книзі, породили хвилю приватизації в США в 1980-х рр., рух проти податків і рух на підтримку приватних органів правоохорони. Багато тем цієї книги були сприйняті і отримали подальший розвиток в теорії суспільного вибору.

Спочатку передбачалося, що книга "Влада і ринок" стане частиною всеосяжного трактату з економічної теорії "Man, Economy, and State". Він повинен був містити економічний аналіз економіки Робінзона Крузо, вільного ринку і насильницького втручання (головним чином з боку держави). З різних причин в опублікований варіант тієї книги економічний аналіз державного втручання вдалося включити тільки в стислому і усіченому вигляді. Наведений в цій книзі детальний аналіз насильницького втручання в економіку заповнює прогалину, яка довгий час існула в економічній теорії[23].

До нової свободи: Лібертаріанський маніфест, 1973[ред. | ред. код]

Докладніше: До нової свободи. Лібертаріанський маніфест

За нову свободу: Лібертаріанський маніфест (англ. For a New Liberty: The Libertarian Manifesto; 1973; друге видання 1978; третє видання 1985) — книга пропагує анархо-капіталізм. Вважається, що робота вплинула на сучасну лібертаріанську думку та частину нових правих.

У 2023 р. опубліковано український переклад цієї роботи: Ротбард, Мюрей. До нової свободи. Лібертаріанський маніфест / пер. з англ. Олександр Гросман, ред. Володимир Золотарьов, К. : Інститут вільної економіки, Wellbooks, 2023. — 420 c.

Егалітаризм як повстання проти природи та інші есе, 1974[ред. | ред. код]

Докладніше: Егалітаризм як повстання проти природи та інші есе

Збірник есе на лібертаріанські теми.

Етика свободи, 1982[ред. | ред. код]

Докладніше: Етика свободи

«Етика свободи» (The Ethics of Liberty) — книга М. Ротбарда, опублікована у 1982 р. Характеристика даної книги Г.-Г. Гоппе: «У ній він пояснює єдність економічної теорії та етики за допомогою загальної для них концепції власності. Ґрунтуючись на понятті власності, в поєднанні з деякими загальними емпіричними (біологічними і фізичними) спостереженнями і припущеннями, Ротбард дедукує увесь корпус лібертаріанського права — від права привласнення до договірного права і норм, що стосуються покарань».[21]

Справа проти ФРС, 1994[ред. | ред. код]

Докладніше: Справа проти ФРС

Нарис «Справа проти ФРС» (The Case against the Fed) починається з короткого розгляду теорії грошей і банківської справи, а потім висвітлює ключові моменти відкритої і закулісної історії створення Федеральної резервної системи. Автор описує боротьбу між конкуруючими елітами і їх об'єднання для досягнення спільної мети - створення ФРС, центрального банку США[22]. Російською мовою нарис опублікований у виданні "Государство, деньги и центральный банк" разом із нарисом "Що уряд зробив з нашими грошима?".

Класична економіка: австрійський погляд на історію економічної думки, том 2, 1995[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мюррей Ротбард

"Класична економіка: австрійський погляд на історію економічної думки", том 2 (Classical Economics: An Austrian Perspective on the History of Economic Thought, Vol. 2). Мюррей Ротбард представляє економічну теорію, як поле боротьби між двома конфліктуючими напрямками думки: один пояснював ціни через взаємодію суб'єктивних оцінок економічних агентів, другий намагався пояснити ціни за допомогою витрат, особливо витрат праці. У першій половині XIX ст., якому присвячено другий том, центральне бойовище цієї боротьби розгорталося у Великій Британії.

Автор пропонує новий погляд на Рікардо, Сея і їх послідовників. Несподівано виглядає роль Джеймса Мілля в розвитку теорій Рікардо і в організації його школи. Однак після 1820 р рікардіанство майже зійшло нанівець і пережило відродження тільки завдяки Дж. С. Міллю. У книзі вперше для оглядового твору є глава, присвячена англо-ірландської школі теоретиків корисності, представники якої вже в 1820-і рр. стояли на порозі суб'єктивістсько-маржиналістського прориву практично в усіх розділах економічної науки: в теоріях цінності, факторних цін, капіталу, відсотка, ренти. П'ять глав відведено аналізу генезису і змісту поглядів Маркса.

Особливо слід виділити три розділи, присвячені всебічному аналізу дискусії про злитки між грошовою і банківської школами і практики регулювання банківської справи. Саме в той період в результаті трагічної теоретичної помилки представників грошової школи остаточно склалася сучасна банківська система з частковим резервуванням і центральним банком, яка генерує економічні цикли з чергуванням бумів і криз[24].

Історія грошей та банківської справи в США. Від колоніальної ери до Другої світової війни, 2002[ред. | ред. код]

"Історія грошей та банківської справи в США. Від колоніальної ери до Другої світової війни" (A History of Money and Banking in the United States. The Colonial Era to World War II). Автор досліджує періоди інфляції, банківські паніки і краху грошових систем в Америці з колоніальних часів до середини ХХ ст., Показуючи, що причиною майже всіх великих економічних катастроф в американській історії є систематичне і цілеспрямоване прагнення держави розширити інфляційний потенціал банківської системи, яке згодом призвело до нинішнього паперово-доларового стандарту (колапс якого ще попереду). Автор витягує на світло фінансові інтереси та ідеологію ділової еліти на різних етапах формування банківського сектора США, виявляє зв'язки мотивів і планів, найчастіше таємних і обхідних, з результатами, які часом виявляються трагічними. Особливо докладно розбираються взаємини (боротьба і співробітництво) між двома найбільшими угрупуваннями американського бізнесу Морганів і Рокфеллерів. Ніколи ще історія грошей і банків не була написана з такою теоретичною потужністю і риторичним блиском[25].

Видання українською[ред. | ред. код]

  • Ротбард, Мюрей. До нової свободи. Лібертаріанський маніфест / пер. з англ. Олександр Гросман, ред. Володимир Золотарьов, К. : Інститут вільної економіки, Wellbooks, 2023. — 420 c.

Структруризація праксеології[ред. | ред. код]

Докладніше: Праксеологія

Ротбарт здійснив структуризацію праксеології (науки про ефективність людської діяльності):

A. Теорія ізольованого індивідуума (Економіка Робінзона Крузо):
B. Теорія добровільного міжособистого обміну, каталактика
1. Бартер
2. За допомогою засобів обміну
a. На вільному ринку
b. Ефекти від насильницького втручання у ринок
c. Ефекти насильницького скасування ринку (соціалізм)
C. Теорія війни— ворожа діяльність
D. Теорія ігор (Джон фон Нейман, Оскар Морґенштерн)
E. Невідомі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Diego Giacomini: “La revolución de la libertad que quiere vender Milei finalmente no va a existir”
  3. ↑ Free Market Money System [Архівовано 1 травня 2009 у Wayback Machine.] by F.A. Hayek
  4. ↑ The Ethics of Liberty [Архівовано 3 червня 2013 у Wayback Machine.], Murray Rothbard
  5. ↑ а б Hans-Hermann Hoppe. The Ethics of Liberty. Ludwig von Mises Institute. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 2 грудня 2009.
  6. ↑ Repudiating the National Debt [Архівовано 27 червня 2011 у Wayback Machine.], Murray Rothbard
  7. ↑ To Save Our Economy From Destruction [Архівовано 12 лютого 2013 у Wayback Machine.], Murray Rothbard
  8. ↑ The Great Society: A Libertarian Critique [Архівовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Murray Rothbard
  9. ↑ The Noble Task of Revisionism [Архівовано 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Murray Rothbard
  10. ↑ The Fallacy of the 'Public Sector' [Архівовано 24 листопада 2012 у Wayback Machine.], Murray Rothbard
  11. ↑ For a New Liberty, Chapter 3
  12. ↑ Tax Day [Архівовано 7 травня 2009 у Wayback Machine.], Murray Rothbard
  13. ↑ Rothbard, Murray. The Mystery of Banking [Архівовано 22 листопада 2009 у Wayback Machine.] Ludwig von Mises Institute. 2008. p. 111
  14. ↑ Has fractional-reserve banking really passed the market test? (Controversy). {{cite web}}: Текст «Independent Review (January, 2003)» проігноровано (довідка)
  15. ↑ The Case for the 100% Gold Dollar [Архівовано 26 лютого 2010 у Wayback Machine.], Murray Rothbard
  16. ↑ See also Murray Rothbard articles: Private Coinage [Архівовано 28 березня 2010 у Wayback Machine.]; Repudiate the National Debt [Архівовано 6 травня 2010 у Wayback Machine.]; and Taking Money Back [Архівовано 21 серпня 2010 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Rothbard on War [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.], excerpts from a 1973 Reason Magazine article and other materials, published at Antiwar.com, undated.
  18. ↑ Murray N. Rothbard For a New Liberty [Архівовано 28 березня 2013 у Wayback Machine.], p. 265.
  19. ↑ Murray N. Rothbard: Economics, Science, and Liberty by Hans Hoppe. web.archive.org. 2 листопада 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 17 грудня 2022.
  20. ↑ Murray Rothbard to «Mom and Pop,» Friday afternoon, 5:30, Rothbard Papers; Murray Rothbard to Whittaker Chambers, August 25, 1958, Letters 1958 JulDec, Rothbard Papers. Цей епізод також описано в книзі Justin Raimondo, «An Enemy of the State: The Life of Murray N. Rothbard» (Amherst, NY: Prometheus Books, 2000); Murray Rothbard, «Mozart Was a Red,» доступне на http://www.lewrockwell.com/rothbard/mozart.html [Архівовано 28 вересня 2012 у Wayback Machine.] [19 лютого 2009]; Murray Rothbard, «The Sociology of the Ayn Rand Cult,» доступне на http://www.lewrockwell.com/rothbard/rothbard23.html [Архівовано 7 березня 2007 у Wayback Machine.] [28 лютого 2009].
  21. ↑ а б Ротбард, Мюррей. Этика свободы (рос.) .
  22. ↑ а б Ротбард, Мюррей (2019). Государство, деньги и центральный банк / Аннотация издателя (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN 978-5-91603-108-9.
  23. ↑ Ротбард, Мюррей (2019). Власть и рынок: Государство и экономика / Аннотация издателя (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN 978-5-91603-088-4.
  24. ↑ Ротбард, Мюррей (2019). Экономическая мысль. Т. 2: Эпоха классической школы / Аннотация издателя (рос.) . Челябинск: 616. ISBN 978-5-906401-90-8.
  25. ↑ Робард, Мюррей (2016). История денежного обращения и банковского дела в США: с колониального периода до Второй мировой войны / Аннотация издателя (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN 978-5-906401-47-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Книжки[ред. | ред. код]

Список всіх творів Маррея Ротбарда знаходиться на сайті Інституту Мізеса по посиланню mises.org/library/rothbard-bibliography в окремому файлі Rothbard_Bibliography.PDF [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.].

Див. також[ред. | ред. код]


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1305468 · BIBSYS: 90199447 · BLBNB: 000337533 · BNB: RothbardMurrayNewton1926-1995 · BNC: a10360311 · BNE: XX874732 · BNF: 13769929d · CANTIC: 981058518361406706 · CiNii: DA0115788X · CONOR.AL: 7978598 · CONOR.SI: 98052707 · DBC: 87097961942912 · ERRR: a11393579, a11393580 · FAST: 36352 · Freebase: /m/052h3 · GND: 118951769 · ICCU: MILV046987 · ISNI: 0000000121464806 · J9U: 987007279870505171 · KRNLK: KAC200609923 · LCCN: n79059349 · LIBRIS: 42gkts0n5ff2zzr · LIH: LNB:V*104553;=BE · LNB: 000043373 · MAK: 9810628418305606 · NCF: ncf11271317 · NDL: 00806494 · NKC: jn20011018422 · NLI: 000420039 · NLP: a0000002780803 · NTA: 070176140 · NUKAT: n98037601 · PTBNP: 205408 · PUSC: 68647 · PUST: 22459 · RERO: 02-A003763882 · SHARE: 240764 · SUDOC: 077039297 · VIAF: 107013507 · WorldCat: lccn-n79059349 · РНБ: 770218743


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Увага! Ключ сортування «Ротбард_Мюррей» перекриває попередній ключ сортування «Ротбард Мюррей». Увага! Ключ сортування «Ротбард Мюррей» перекриває попередній ключ сортування «Ротбард_Мюррей».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мюррей_Ротбард&oldid=41687501