Мюррей Ротбард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мюррей Ротбард
Murray Rothbard
Murray Rothbard.jpg
При народженні Мюррей Ротбард
Дата народження 2 березня 1926(1926-03-02)
Місце народження Бронкс, Нью-Йорк, США
Дата смерті 7 січня 1995(1995-01-07) (68 років)
Місце смерті Нью-Йорк, США
Громадянство США США
Рід діяльності філософ, економіст
Напрямок економіст австрійської школи

Мюррей Ротбард (англ. Murray Rothbard; 2 березня 1926, Бронкс, Нью-Йорк, США — 7 січня 1995, Нью-Йорк, США) — американський економіст, представник австрійської школи в економічній науці, один з послідовників традицій Людвіга фон Мізеса. Виступав за свободу підприємництва і невтручання держави в економічну діяльність. Представник лібералізму і прихильник побудови т. з. анархо-капіталізму — суспільства без держави в її сучасному вигляді.

Спираючись на концепцію спонтанного порядку на ринку, підтримку вільного ринку створення грошей та засудження централізованого планування,[1] Ротбард намагався мінімізувати насильницький контроль держави над економікою. Він вважав монопольне право застосування сили державою найбільшою загрозою для свободи та добробуту людей, називаючи державу «величезною зграєю крадіїв» — прихист найаморальніших, безвідповідальних та корисливих людей у будь-якому суспільстві.[2][3][4][5]

Ротбард дійшов висновку що майже всі послуги, що надають державні монополії можуть бути надані ефективніше приватним сектором. Він розглядав різні регуляції та закони начебто проголошеними «для загального блага» як наступ на свободу зацікавленими державними бюрократами не обмеженими дисципліною ринку, яка б швидко усунула паразитично неефективні підприємства з приватного сектору.[6][7][8]

Так само Ротбард засуджував державний корпоратизм. Він критично ставився до випадків, коли бізнесові еліти використовували монопольну владу держави для впливу на закони та регуляторну політику з метою отримання особистої вигоди за рахунок конкурентів.[9]

Він доводив, що оподаткування є пограбуванням у великих обсягах, а «примусова монополія застосування сили» заважає ефективнішому використанню охоронних та юридичних послуг від конкуруючих підприємств.[10][3] Він також вважав центральні банки та систему з частковим резервом в умовах монопольних паперових грошей видом підприманого державою, узаконеним фінансовим шахрайством протилежним принципам та етиці лібертаріанства.[11][12][13][14] Ротбард виступав проти військового, політичного та економічного втручання в справи інших держав.[15][16]

Біографія[ред.ред. код]

Мюррей Ротбард був єдиною дитиною в родині імігрантів, народився та зростав в Нью-Йорку. Його батько, хімік, був родом з Польщі, а мати — з Росії. Отримавши стипендію, Робтард поступив до приватних шкіл та вивчав економіку в Колумбійському університеті, де в 1956 році отримав ступінь Ph.D. за дисертацію, написану під керівництвом дослідника історії економіки Джозефа Дорфмана (англ. Joseph Dorfman). Також Ротбард брав участь у семинарах Людвіга фон Мізеса в Університеті штатату Нью-Йорк.

Відпрацювавши декілька років у різних фондах, зокрема, у Фонді ім. Вільяма Волкера (англ. William Volker Fund), Ротбард почав викладати в Політехнічному інституті Брукліна (NYU-Poly), інженерній школі, починаючи з 1966 до 1986 року. З 1986 і до своєї смерті він був Заслуженим професором з економіки в Університеті Невади (UNLV). Будучи одним з двох професорів економіки в Бруклінському інституті, Ротбард входив до складу відділу соціальних наук, який мав другорядну роль в університеті. В Лас Вегасі відділ економіки не пропонував програму з докторантури. Таким чином, протягом всієї академічної кар'єри Ротбард не міг назвати жодного докторанта своїм студентом.

Знайомство з Айн Ренд[ред.ред. код]

Перше знайомство з Айн Ренд справило на Ротбарда сильне враження. Занепокоєння у Ротбарда викликало ставлення Ренд до окремої людини, індивида. Як вважав Ротбард, розроблена Ренд система відкидала значення особистості, перетворюючи людей на взаємно замінні гвинтики в системі. Не зважаючи на те, що завдяки Ренд Ротбард познайомився з епістемологією Арістотеля та з цілою системою природніх прав та філософією природніх законів, які лягли в основу його теорії анархо-капіталізму, Ротбард намагався триматись від Ренд на відстані.

Роман Айн Ренд «Атлант розправив плечі» знайшов багато шанувальників серед лібертаріанців та Мюррея Ротбарда і Людвіга фон Мізеса в тому числі. Ротбард почав відвідувати щотижневі зустрічі на квартирі Ренд та записався на сеанси психотерапії до Натаніеля Брендена. Аби засвідчити свою прихильність, Ротбард приєднався до кампанії написання листів на підтримку «Атланта…» Він також писав гнівні листи критикам, зокрема Вайтекеру Чемберсу (англ. Whittaker Chambers).

Між Ротбардом та рештою прибічників Ренд виникали конфлікти через підтримку ідей анархізму Ротбардом. Кульмінацією стала стаття Ротбарда написана для конференції в Джорджії. Натаніель Бренден звинуватив Ротбарда у плагіаті праць Ренд та Барбари Бренден. Проти Ротбарда та організатора конференції, німецького соціолога Гельмута Шока (англ. Helmut Schoeck) було подано позов, але судова справа звершилась нічим.

Цей інцидент справив велике враження на Ротбарда та викликав сильну ненависть до Айн Ренд та її послідовників. Для себе він написав примітку де навів дев’ять «хиб Рендизму» та окремий перелік хиб самої Ренд. Перечитавши рецензію Вайтекера Чемберса надіслав Вайтекеру свої вибачення, подякувавши за здатність розгледіти диктаторські нахили Ренд. Згодом Ротбард написав сатиричну п’єсу про Ренд «Моцарт був Червоний» (англ. Mozart was a Red) та памфлет «Соціологія культу Айн Ренд» (англ. Sociology of the Ayn Rand Cult).[17]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Free Market Money System by F.A. Hayek
  2. The Ethics of Liberty, Murray Rothbard
  3. а б Hans-Hermann Hoppe. «The Ethics of Liberty». Ludwig von Mises Institute. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  4. Repudiating the National Debt, Murray Rothbard
  5. To Save Our Economy From Destruction, Murray Rothbard
  6. The Great Society: A Libertarian Critique, Murray Rothbard
  7. The Noble Task of Revisionism, Murray Rothbard
  8. The Fallacy of the 'Public Sector', Murray Rothbard
  9. For a New Liberty, Chapter 3
  10. Tax Day, Murray Rothbard
  11. Rothbard, Murray. The Mystery of Banking Ludwig von Mises Institute. 2008. p. 111
  12. «Has fractional-reserve banking really passed the market test? (Controversy).».  Текст « Independent Review (January, 2003) » проігноровано (довідка)
  13. The Case for the 100% Gold Dollar, Murray Rothbard
  14. See also Murray Rothbard articles: Private Coinage; Repudiate the National Debt; and Taking Money Back
  15. Rothbard on War, excerpts from a 1973 Reason Magazine article and other materials, published at Antiwar.com, undated.
  16. Murray N. Rothbard For a New Liberty, p. 265.
  17. Murray Rothbard to «Mom and Pop,» Friday afternoon, 5:30, Rothbard Papers; Murray Rothbard to Whittaker Chambers, August 25, 1958, Letters 1958 Jul­Dec, Rothbard Papers. Цей епізод також описано в книзі Justin Raimondo, «An Enemy of the State: The Life of Murray N. Rothbard» (Amherst, NY: Prometheus Books, 2000); Murray Rothbard, «Mozart Was a Red,» доступне на http://www.lewrockwell.com/rothbard/mozart.html [19 лютого 2009]; Murray Rothbard, «The Sociology of the Ayn Rand Cult,» доступне на http://www.lewrockwell.com/rothbard/rothbard23.html [28 лютого 2009].
  • Randall G. Holcombe, ред. (1999). 15 GREAT AUSTRIAN ECONOMISTS. ISBN 0-945466-04-8. 
  • Jennifer Bobrow Burns (2009). Goddess of the Market: Ayn Rand and the American Right. Оксфорд: Oxford University Press, USA. ISBN 978-0-19-532487-7. 

Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Книжки[ред.ред. код]