Мункачі Мігай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мігай Мункачі
Mihály Munkácsy
Munkácsy-önarckép-1881.jpg
Мігай Мункачі, автопортрет
Народився 20 лютого 1844(1844-02-20)
Мункач, Австро-Угорщина
(Мукачево, Україна Україна)
Помер 1 травня 1900(1900-05-01) (56 років)
Німеччина Німеччина, Енденліх (Endenlich)
Проживання Угорщина, Франція, Німеччина
Ім'я при народженні Michael von Lieb
Міхаель фон Ліб
Діяльність художник

Мі́гай Му́нкачі (Mihály Munkácsy, справжнє ім'я Міхаель фон Ліб Michael von Lieb, * 20 лютого 1844, Мункач, тепер Мукачево, Україна — †1 травня 1900, Енденліх, поблизу Бонна, Німеччина) — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису.

Біографія[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Мігай Мункачі народився 20 лютого 1844 року в місті Мункач (Мукачево, тоді Австро-Угорщина) в родині дрібного чиновника, німця фон Ліба. За симпатії до угорської революції його батько потрапив до в'язниці.

Вже змалку Мігай багато читав і малював. Його старання і талант помітив мандрівний художник Елек Самоші, в якого юний фон Ліб бере перші уроки живопису протягом 186263 років, і який запропонував молодому митцю копіювати картини в Національному музеї у Будапешті. В Будапешті молодий Мігай фон Ліб заручається підтримкою знаного угорського художника Антала Лігеті і вирушає на навчання у Віденьську Академію мистецтв (1865), а потому — Мюнхенську Мистецьку академію (186668). У 186869 роках навчається в Дюссельдорфі в Л. Кнауса. В цей час митець творить такі відомі полотна, як присвячені революційним подіям в Угорщині 184849 років картини «Бій під Ішагесом» (1867) та «Жінки скубуть корпію» (1871).

Визнання, роки активної творчості[ред.ред. код]

Камера смертника, 1869-70

У 1869-70 роках Мігай фон Ліб пише картину «Камера смертника», яку вирішує виставити на знаному мистецькому салоні у Парижі в 1870 році. Картина отримала Золоту медаль салона і принесла її автору європейську славу. З дозволу громади Мукачевого Мігай фон Ліб отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця.

В 1872 році Мігай Мункачі переїхав до Парижа, де живе і плідно працює тривалий час. Тут створені його жанрові, соціально загострені картини з життя угорського народу («Нічні бродяги», «Дівчина з хмизом», обидві — 1873 рік), численні портрети («Ласло Паал», бл. 187677; «Ференц Ліст», 1886), пейзажі («Курний шлях», 1881) тощо.

4 листопада 1880 року Мігая Мункачі обрали Почесним громадянином міста Мукачево.

Останні роки життя[ред.ред. код]

Наприкінці 1880 — у 1890-х роках Мігай Мункачі тяжко хворів, страждаючи на душевні розлади та сифіліс, але продовжував малювати. У цей період написані картини «Вмираючий Моцарт» (1888), «Страйк» (1895).

1 травня 1900 року Мігай Мункачі помер у богодільні німецького містечка Енденліх.

Художня спадщина Мігая Мункачі і її значення для угорського мистецтва[ред.ред. код]

Голова фарисея, 1881, Закарпатський художній музей

Пензлю Мігая Мункачі належать знакові твори, що ознаменували започаткування реалізму в угорському живописі: картини «Голгофа» (1884), «Христос перед Пілатом» (1881), пейзажі «Таємнича вулиця», «Прихід угорців на свою батьківщину». Він також є автором розпису купола Віденського історичного музею.

Полотна Мункачі пройняті суворою правдою, їм властиві глибокий драматизм, що особливо підкреслюється контрастністю темних і світлих фарб, та гострота психологічної характеристики образів.

Картини Мункачі зберігаються в Угорській Національній галереї, Закарпатському художньому музеї в Ужгороді, Старій Національній галереї в Берліні (нім. Alte Nationalgalerie) тощо.

Творчість Мункачі мала значний вплив на розвиток реалістичного живопису в Угорщині.

Галерея[ред.ред. код]

Сюжетні історичні і побутові полотна

Портрети

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]