Мігдал Аркадій Бейнусович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аркадій Бейнусович Мігдал
[[Файл:|225x250px]]
Народився 26 лютого (11 березня) 1911(1911-03-11)
Ліда, Віленська губернія, Російська імперія (нині Гродненська область Білорусі)
Помер 9 лютого 1991(1991-02-09) (79 років)
Принстон, Нью-Джерсі, США
Громадянство Союз Радянських Соціалістичних Республік
Галузь наукових інтересів ядерна фізика
Заклад Інститут фізичних проблем АН СРСР (1943–1945)
Курчатовський інститут (1945–1971)
Інститут теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау (1971–1991)
Alma mater Ленінградський державний університет
Науковий керівник М. П. Бронштейн
Відомі учні А. І. Ларкін
В. Г. Вакс
Ю. В. Гапонов
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Арка́дій Бенеди́ктович (Бе́йнусович) Мігда́л (26 лютого (11 березня) 1911(19110311), Ліда, Віленська губернія, Російська імперія — 9 лютого 1991, Принстон, США) — радянський фізик-теоретик, академик АН СРСР з 1966 (член-кореспондент з 1953).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Ленінградський університет (1936). Потім навчається в аспірантурі ЛФТІ. Науковим керівником роботи був М. П. Бронштейн. У 1943 - 1991 працює в академічних НДІ. Одночасно з 1944 року професор МГУ.

Розвинув теорію дипольного і квадрупольного випромінювань ядер, теорію іонізації атомів при ядерних реакціях. Розробив теорію широких злив. Розглянув вплив багатократного розсіяння на гальмівне випромінювання і розвинув метод розв’зку квантової задачі багатьох тіл. Розвивав кількісну теорію ядра на основі квантової теорії поля, застосував теорію надпровідності до питань будови ядер, обчислив момент інерції для різних ядер. Досліджував поляризацію вакууму в сильних магнітних полях.

Активно займався науково-педагогічної та виховної діяльністю. Серед його учнів - академіки і члени-кореспонденти, доктора і кандидати наук. Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, тричі орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

В якості хобі захоплювався скульптурою, різьбленням по дереву та каменю. Займався спортом, зокрема альпінізмом, гірськими і водними лижами, підводним плаванням. Був популяризатором науки.

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

Похований на Новодівочому цвинтарі.

Син А. А. Мігдал — фізик-теоретик, спеціалист з теорії струн[1].

Деякі твори[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Багато років займався підводним плаванням з аквалангом, мав посвідчення аквалангіста під номером 0001.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Migdal A.A. QCD-Fermi string theory // Nucl. Phys. B. — 1981. — Vol. 189, N 2/3
  2. «Бульвар Гордона»

Література[ред.ред. код]

  • Владимир А. Успенский. Требуется секундант // Неприкосновенный запас. — 1998. — № 1.
  • Воспоминания об академике А. Б. Мигдале. — М.: Физматлит, 2003. — 256 с. — ISBN 5-9221-0343-1.

Посилання[ред.ред. код]


Ейнштейн Це незавершена стаття про фізика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.