Міграція населення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Міграція населення (лат. migratio — переселення) — переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

ТОП-10 країн за кількістю емігрантів, 2007–2008 р.р.[1]
Країна К-сть емігрантів (млн осіб)
1 Росія Росія 12,1
2 Мексика Мексика 10,1
3 Індія Індія 9,1
4 Бангладеш Бангладеш 6,8
5 Україна Україна 5,9
6 КНР КНР 5,8
7 Велика Британія Велика Британія 4,2
8 Казахстан Казахстан 3,6
9 Пакистан Пакистан 3,4
10 Філіппіни Філіппіни 3,4

Люди, які вчиняють міграцію, називаються мігрантами. Розрізняються зовнішні міграції (міжконтинентальні, міждержавні) і внутрішні (всередині країни — між регіонами, містами, сільською місцевістю і т. д.). Особи, які переселилися за межі країни — емігранти, які переселилися в дану країну — іммігранти. Різниця між чисельністю перших і других — міграційне сальдо, безпосередньо впливає на чисельність населення країни.

Міграція в Україні[ред.ред. код]

Зовнішня[ред.ред. код]

Наразі в Україні переважає еміграція. Стосовно України зовнішня міграція була довгий час бурхливим явищем, що за свій витік драматичну історію українського народу, гноблення різноманітними окупантами та відсутність власної державності.

Докладніше - у статті Хвилі української еміграції.

Внутрішня[ред.ред. код]

Класифікація[ред.ред. код]

Різні типи міграції включають:

За формами:[ред.ред. код]

  • суспільно організована (керована міграція)
  • неорганізована
  • примусова

За причиною[ред.ред. код]

  • економічна
  • соціальна
  • культурна
  • політична
  • військова

Стадії міграції:[ред.ред. код]

  • прийняття рішення про міграцію;
  • територіальне переміщення;
  • адаптація.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Голіков А. П. та ін. Вступ до економічної і соціальної географії. — К.: Либідь, 1996.
  2. (рос.) Ковальов С. О., Ковальська Н. Я. Географія мешкакців СРСР. — М.: Видавництво МДУ, 1990.
  3. (рос.) Копылов В. А. Географія мешканців: навчальний посібник — М., 2005.
  4. (рос.) Населення і працеві ресурсы: Довідник — М.: Мисль, 1990.
  5. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. — К.: Знання, 1998.
  6. Топчієв О. В. Основи суспільної географії — Одеса: Астропринт, 2001.