Міжгірський район

Міжгірський район
Герб
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Закарпатська
Код КОАТУУ:	2122400000
Утворений:	1947
Населення:	▲ 48 249 (на 1.09.2011)
Площа:	1166 км²
Густота:	41.3 осіб/км²
Тел. код:	+380-3146
Поштові індекси:	90000—90046
Населені пункти та ради
Районний центр:	Міжгір'я
Селищні ради:	1
Сільські ради:	22
Смт:	1
Села:	43
Мапа району
Районна влада
Адреса:	90000, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, 97, 2-10-65
Веб-сторінка:	Міжгірський район
Голова РДА:	Щур Василь Михайлович
Голова РР:	Ярема Іван Васильович

Міжгі́рський райо́н — район розташований у північно-східній частині Закарпатської області. Міжгірський район розміщений в центрі Українських Карпат. На його території площею 1,2 тис. км². проживає майже 49, 2 тис. чоловік у 44 населених пунктах, які об'єднані в 22 сільські та 1 селищну раду. Район межує з Львівською та Івано-Франківською областями та п'ятьма районами Закарпатської області. Районний центр Міжгір'я. Понад 99 відсотків населення району — українці.

Географія

Район знаходиться у помірному кліматичному поясі. Позитивна щомісячна температура утримується з другої половини квітня по першу декаду жовтня. Тривалість періоду з температурою вище 10 °C складає 135—155 днів. Зима помірно-морозна, сніжна і довга, продовжується близько 5-5,5 місяців, максимальна температура взимку буває — 32-35°С

Річні суми опадів досить великі і в зв'язку з цим та зниженим температурним режимом територія гірського району характеризується надмірним зволоженням. Більше половини території (66%) вкрито лісами, сільськогосподарські угіддя складають 28%, в тому числі рілля — всього 6,9%. Ліси Міжгірщини надані в постійне користування державному підприємству «Міжгірське лісове господарство», лісогосподарському підприємству «Міжгір'ядержспецлісгосп» та національному природному парку «Синевир» За породами лісоутворюючих видів найбільша територія бука — 50% та смереки — 34%.

Район багатий цілющими мінеральними джерелами, яких в районі близько 50. Найвідоміші з них — Соймівське, Келечинське, Вучківське, Верхньобистрянське та Колочавське.

Поряд з санаторієм працює українсько-німецьке підприємство «Сойми-ЛТД» по розливу мінеральної води. Розлив води з Колочавського родовища здійснює підприємство «Бінако».

Територія району багата водними ресурсами. Найбільші ріки району — Ріка та Теребля. На відстані 10 км. від с. Колочава знаходиться штучне Тереблянське водосховище Теребле — Ріцької ГЕС, яке є місцем літнього відпочинку жителів району та гостей нашого краю.

Гордість Міжгірщини — Синевирське озеро. Ця водна перлина знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря. Озеро виникло внаслідок гірського обвалу в давні часи. Неподалік від Синевирського озера розташований єдиний і унікальний у всій Європі музей лісу і сплаву на Чорній ріці. Тут можна побачити знаряддя праці лісорубів і плотогонів, їх речі побуту, макети плотів, тощо. Відвідувачі музею можуть дізнатися чимало цікавого про минуле і сучасне у розробці лісових багатств Карпат.

Природні ресурси Міжгірського району багаті і різноманітні, що забезпечує діяльність різних галузей народно-господарського комплексу в районі. Найбільшим багатством району є ліси. Вони займають 79,0 тис. гектарів., або близько 60 відсотків території району. Переважна частина це хвойні (ялина, ялиця), рідше це змішані ліси — хвойно — букові. Територія району — одна з найбільше екологічно чистих територій України. Відсутність екологічно шкідливих підприємств, значна площа заповідних територій сприяли збереженню природних екологічних систем. У районі є сировинні матеріали для дорожньо-будівельної галузі (піщаник, гравій), є незначні поклади торфу.

Кліматичні умови району надзвичайно сприятливі для рекреаційних і туристичних цілей завдяки мальовничим видам, цілющому повітрю і наявності перепаду висот (для гірськолижного туризму). Природа району — ландшафт, клімат, джерела мінеральних вод, гірське повітря — це ресурси, що мають великий потенціал для розвитку галузі туризму в цілому. Майже половина території Міжгірського району відноситься до природно-заповідного фонду України. Район володіє значними природними ресурсами дикоростучих плодів і ягід. Щорічно в районі заготовлюється близько 120 тонн грибів, 40 тонн ягід.

Історія

Вперше поселення на місці сучасного районного центру Міжгір'я згадується в історичних джерелах в 1415 році. В 1947 році радянська влада зробила село Волове окружним центром, а в 1953 році уже селище Волове через плутанину кореспонденції з сусіднім селищем Воловець було перейменоване у смт. Міжгір'я. Відтоді ця назва використовується для означення районного центру.

Культура

Водоcпад Шипот

Бункер лінії Арпада біля Жорнави.

На території району нараховується 14 старовинних церков — пам'яток архітектури. Всі вони побудовані в період XVIII—XIX століть. Найстаріша з них — Миколаївська церква та дзвіниця в с. Подобовець. Вона побудована в 1751 році. У Введенській церкві (1759 р.) в с. Розтока збереглися фрагменти іконостасу XVIІ століття, а ікона Благовіщення датується 1709 роком.

Серед інших слід виділити церкву Різдва (1780 рік) в с. Пилипець, Миколаївську церкву та дзвіницю в с. Присліп, Святодухівську церкву та дзвіницю в с. Колочава.

До історично-архітектурних пам'яток слід віднести і Лінію Арпада. Це оборонна споруда часів другої світової війни, значна частина якої збереглася в межах Тереблянської долини району.

В галузі культури та мистецтва району проводиться робота по виконанню Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек», «Про державну підтримку клубних установ», районних Програм «Про поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року», «Про Програму паспортизацію в районі пам'яток археології та архітектури національного і місцевого значення», «Про Програму збереження культових споруд — пам»яток дерев'яної архітектури району на 2004—2010 роки" та інших законодавчих документів щодо роботи галузі культури.

На даний час в районі працює центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека ім. В. С. Гренджі — Донського, районний Будинок культури, дві дитячі музичні школи, 37 бібліотечних та 32 клубні установи у сільській місцевості.

Персоналії

В Міжгір'ї народився поет, публіцист, громадський діяч В. С. Гренджа-Донський, лауреат Шевченківської преміі поет Петро Скунць, молодий науковець, письменник Михайло Рошко, поет Олексій Янчик — уродженець Верхнього Студеного, прозаїк Андрій Дурунда народився в Рекітах письменник Володимир Фединишинець родом з Репинного, професор зав. відділенням давньої української літератури інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України Олексій Мишанич з Верхнього Студеного, зав.кафедрою філософії України педагогічної Академії м.Стаханов професор Михайло Шегута з Вучкового, доктор філологічних наук Микола Зимомря з Голятина, звідси і доктор філологічних наук УжДУ Михайло Сюсько, з Ізок декан факультету романо-германської філології УжДУ Степан Бобинець та зав.кафедрою російської філології Іван Сенько, виходець з Міжгір'я доктор історичних наук Микола Вегеш. Голова Центрвиборчкому Михайло Рябець народився в Пилипці.

Сусідні райони

• Воловецький район
• Свалявський район
• Іршавський район
• Хустський район
• Тячівський район

Примітки

	Міжгірський район на Вікісховищі?

Посилання

• Сайт Міжгірського району
• Офіційний сайт Міжгірської районної ради