Міжклітинні контакти
Міжкліти́нні конта́кти — спеціалізовані ділянки поверхні клітини, якими вона кріпиться до інших клітин або позаклітинного матриксу[1]. До основних функцій міжклітинних контактів належить утримання клітин разом, забезпечення «спілкування» між ними, правильна їх орієнтація одна відносно іншої, регулювання переміщення клітин[2].
Злипання клітин між собою та приєднання їх до міжклітинного матриксу забезпечують молекули клітинної адгезії (англ. cell adhesion molecules, CAMs): кадгерини, інегрини, білки суперродини імунглобулінів, муцини та селектини. Цитоплазматична частина цих білків зазвичай приєднана до елементів цитоскелету. Більшість CAM рівномірно розподілені по поверхні цитоплазматичної мембрани і їх здебільшого достатньо для утримання клітин разом, проте в деяких тканинах на поверхні клітин формуються спеціалізовані ділянки скупчення молекул адгезії, саме для означення таких ділянок і використовують термін «міжклітинні контакти»[3].
Класифікація міжклітинних контактів[ред.]
У залежності від того, чи контакти утворюються між однаковими чи різними клітинами, вони поділяються на гомо- та гетерофільні відповідно[3].
На основі структури і функцій клітинні контакти класифікують на чотири основні групи[2]:
- Якірні контакти (англ. anchoring junctions) — включають як з'єднання двох клітин, так і з'єднання клітин із позаклітинним матриксом завжди асоційовані з елементами цитоскелету: актиновими або проміжними філаментами. Не зважаючи на те, що якірні контакти мають відмінності у структурі, для них всіх характерна наявність трьох основних елементів: молекули клітинної адгезії (кадгеринів у випадку взаємодії клітина-клітина або інтегринів у випадку взаємодії клітина-позаклітинний матрикс), адаптерного білка, що кріпить CAM до цитоскелету, та пучка актинових або проміжних філаментів[3].
- Адгезивні контакти (англ. adhesive junctions) або зони злипання (англ. zonula occludens) — з'єднують пучки актинових волокон у сусідніх клітинах. Сполучають латеральні поверхні епітеліальних клітин, навколо яких утворюють пояски, що розташовуються відразу ж під зоною щільних контактів[3][4].
- Контакти із позаклітинним матриксом, приєднані до актинових філаментів;
- Десмосоми або пластинки прикріплення — з'єднують пучки проміжних філаментів у сусідніх клітинах;
- Гемідесмосоми — контакти клітини із позаклітинним матриксом, схожі за будовою до десмосом.
- Замикальні контакти (англ. occluding junctions) — контакти, що «зшивають» клітини між собою, при цьому їхні мембрани максимально зближуються, внаслідок чого формуються непроникні або вибірково проникні щільні шари.
- Щільні контакти (англ. tight junctions, zonula occludens) — замикальні контакти хребетних тварин;
- Септовані контакти (англ. septate junctions) — замикальні контакти безхребетних тварин.
- Контакти, що формують канали, або комунікативні контакти сполучають цитоплазму сусідніх клітин і допомагають інтегрувати їхній метаболізм:
- Щілинні контакти або нексуси (англ. gap junctions) — комунікативні контакти тварин;
- Плазмодесми — цитоплазматичні містки між рослинними клітинами.
- Контакти, що передають сигнали, беруть участь у передачі інформації між клітинами через мембрани.
- Хімічні синапси;
- Імунологічні синапси;
- Трансмембранні клітинні контакти ліганд-рецептор (наприклад Delta-Notch, ephrin-Eph). Будь-який із трьох інших типів клітинних контактів може виконувати крім структурної сигнальну функцію.
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Міжклітинні контакти |
Джерела[ред.]
- ↑ Harvey Lodish et al. (2000). «Glossary». Molecular Cell Biology (вид. 4th). W H Freeman. ISBN 0-7167-3136-3. — Переглянуто 5 березня 2012
- ↑ а б Alberts B, Johnson A, Lewis J, Raff M, Roberts K, Walter P (2007). Molecular Biology of the Cell (вид. 5th). Garland Science. ISBN 978-0-8153-4105-5.
- ↑ а б в г Harvey Lodish et al. (2000). «22.1 Cell-Cell Adhesion and Communication». Molecular Cell Biology (вид. 4th). W H Freeman. ISBN 0-7167-3136-3. — Переглянуто 5 березня 2012
- ↑ Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б. (2003). Гістологія людини. Київ: Книга плюс. ISBN 966-7619-39-7.
Посилання[ред.]
- Cell-Cell Junctions Subject Collection — колекція оглядових статей про міжклітинні контакти журналу Cold Spring Harbor Perspectives in Biology. — Переглянуто 21 березня 2012. (англ.)
|
||||||||||||||||
