Світова мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Міжнародна мова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародна світова мова — інтернаціональна мова спілкування, котру вивчають багато людей як другу мову.

Міжнародна світова мова — інтернаціональна мова спілкування, котру вивчають багато людей як другу мову. Міжнародна мова характеризується не лише за числом носіїв (рідна чи друга мова), а також за географічним поширенням, і вона використовується в міжнародних організаціях та дипломатії[1][2].

До діючих міжнародних мов стосуються мови: нотного запису музики, мова фізичних, хімічних та математичних формул тощо. На наш час бракує лише мови безпосереднього спілкування представників різних країн та народів[3].

Історія[ред. | ред. код]

Чи не найперша спроба створити універсальну або міжнародну мову була зроблена ще у четвертому столітті до нашої ери в стародавній Македонії. Алексарх, брат македонського воєначальника Кассандра (згодом царя Македонії) мріяв створити справедливу державу, у якій усі громадяни говорили б однією мовою і жили б дружно. Він заснував місто Уранополіс — Місто неба, жителями якого стали прибульці з різних країн. Для них Алексарх створив спільну мову. На яких принципах вона базувалася, досі невідомо, бо нова місто-держава невдовзі припинила своє існування, а з нею і згадана мова[4].

Питанням впровадження міжнародної мови зокрема займались Лейбніц, організовувались групи вчених, перед якими стояло завдання створити мову легку, доступну і таку, яка б влаштовувала всіх. Було понад 500 проєктів, серед них Волапюк, Есперанто, Ідо, Інтерлінгва та інші, деякі не забуті й досі[5].

Англійська мова[ред. | ред. код]

Англійська мова — найвідоміша з глобальних мов. Вона широко викладається в країнах, де англійська мова не є офіційною. Саме тому вона все більше використовується в міжнародних комунікаціях. Володіння англійською мовою на Заході зараз є досить важливим. Залежно від методу розрахунку, англомовні налічують від трохи більше одного мільярда до двох мільярдів.

Французька мова[ред. | ред. код]

Французька мова також вважається однією зі світових мов. За оцінками, приблизно 200 мільйонів людей на п'яти континентах, використовують її в якості рідної чи робочої. З історичних причин французька мова є мовою офіційних дипломатів та міжнародних поштових служб. Французька мова також є важливою мовою в ЄС, де багато офіційних текстів спочатку пишуться французькою мовою, а потім перекладені іншими мовами. Франція, однак, втратила свою глобальну позицію по відношенню до Англії.

Арабська мова[ред. | ред. код]

Арабська мова є ключовою мовою в ісламському світі, оскільки вона є корінною мовою, і більшість понять, пов'язаних з релігією, існують в арабській мові. Хоча більшість мусульман у світі не знають арабську мову гладко, але, як правило, знають лише молитовний словник та молитви. Арабське навчання все ще є невід'ємною частиною освіти ісламських вірян.

Англійська та французька мови в міжнародних організаціях[ред. | ред. код]

Англійська та французька мови є офіційними робочими мовами в наступних міжнародних організаціях:

В Євросоюзі[ред. | ред. код]

За Статутом, мови усіх країн-членів повинні бути рівноправними. Це означає, що в ЄС однаково повинні функціонувати 26 мов. Це призводить до величезних витрат. За підрахунками економістів, за рік на тлумацькі та перекладацькі потреби ця спільнота витрачає до 30 % свого бюджету. При опитуванні, проведеному у 1999 році у Європарламенті, 21 % парламентарів висловили позитивне ставлення до пропозиції з використання есперанто у Європі[3].

Робочі мови в ЄС (ЄС має 23 офіційні мови)[6][7]: англійська, французька, німецька.

Мови світового значення[ред. | ред. код]

Мова світового значення — це, перш за все, мова, яка відповідає одному або кільком наступним критеріям:[8]

  • відіграє важливу роль у світовій політиці
  • має велике глобальне поширення
  • використовується як міжособистісна мова
  • має багато ораторів.

Деякі мови з більш ніж 100 мільйонами мовців, наприклад японська, не входять до переліку. Японська, хоча і вважається однією з найбільш значущих мов на міжнародному рівні, поряд з перерахованими міжнародними світовими мовами,[9] не вважається світовою мовою сама по собі. Японія як регіон майже однорідна з етнічної, культурної та мовної точки зору. Японці демонструють лише регіонально обмежену сферу впливу, у них мала історія у застосуванні їхньої мови в якості мови міжнародного спілкування як у лінгва франка, наприклад. Їх закордонні громади сильно прив'язані до етнічної приналежності. Незважаючи на міжнародний інтерес з 1980-х років, багато великих університетів, середніх шкіл та навіть початкових шкіл по всьому світу пропонують курси японської мови.

Мови, які часто вважаються світовими мовами, включають:[1][10][11]

Мови Носії мови[12] Як друга допоміжна мова[12] Іноземна мова студентства Всього мовців Офіційний розподіл за статусами Офіційна мапа статусів
Англійська 372 млн[13] 611 млн[13] 600 млн[14] 1500 млн[14] Перелік територіальних одиниць, де англійська є офіційною мовою
Іспанська 480 млн 91 млн 21 млн[15] 567 млн[16] Список країн, де іспанська є офіційною мовою
Французька 80 млн 153 млн 62 млн[17] 274 млн[18] Перелік територіальних одиниць, де французька мова є офіційною

Інші джерела позначають наступні мови як світові мови, тоді як за більш суворими джерелами їх називають як надрегіональні мови:[19]

Мови Носії мови[12] Мовці першої і другої мов[12] Офіційний розподіл за статусами Офіційна мапа статусів
Мандаринська мова 898 млн[20]
[21]
(Лише Стандартна Мандарин: 150 млн)[22]
1091~1151 млн[23] Перелік територіальних одиниць, де китайська мова є офіційною мовою
Арабська 313 млн 423 млн[24] Список країн, де арабська мова є державною

Гіндустані (Пояс Хінді, Урду) 329 млн (260млн Хінді, 69 Урду) 544 млн (381млн Хінді,[25] 163 Урду)[26] Офіційна мова: Індія (Хінді та Урду), Пакистан (Урду) та Фіджі (Фіджійська гінді)
Визнані як мова меншини в: Маврикій (Хінді) і Суринамі (Карибський гіндустані «карибський гіндустані»)
Португальська 220 млн 260 млн[27] Перелік територіальних одиниць, де португальська мова є офіційною
Російська 171 млн[28] 260 млн[29] Перелік територіальних утворень, де російська є офіційною мовою
Німецька 95 млнα (Лише стандартна німецька: 78 млн) 105 млн[30] до 130 млн[31] Перелік територіальних одиниць, де німецька мова є офіційною
Географічне поширення російської мови у світі:
   0-1% російськомовних
   1-9% російськомовних
   10-19% російськомовних
   20-29% російськомовних
   30-39% російськомовних
   40-49% російськомовних
   50%+ російськомовних

Інші дані про мовців:

Ранг Мова Рідна Друга Загальна кількість носіїв
1 Англійська мова[32] 410 мільйонів до 1 мільярда до 1,4 мільярда
2 Китайська мова[33] 845 мільйонів до 500 мільйонів до 1,3 мільярда
3 Іспанська мова[34] 420 мільйонів до 80 мільйонів до 500 мільйонів
4 Російська мова[35] 170 мільйонів до 125 мільйонів до 295 мільйонів
5 Арабська мова[36] 240 мільйонів до 40 мільйонів до 280 мільйонів
6 Французька мова[37] 80 мільйонів до 120 мільйонів до 200 мільйонів
7 Португальська мова[38] 178 мільйонів до 10 мільйонів до 188 мільйонів
8 Німецька мова[39] 90 мільйонів до 20 мільйонів до 110 мільйонів
Усього: 2 433 000 000 1 895 000 000 4 336 000 000

Офіційні мови ООН[ред. | ред. код]

Англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька є офіційними мовами ООН.

Есперанто[ред. | ред. код]

Докладніше: Есперанто

Наприкінці XIX ст. мала перспективи стати міжнародною штучна мова есперанто. У 1887 році у Варшаві вийшла книжка «Міжнародна мова» підписана «Доктор Есперанто» («той, що сподівається»). Її винахідник, лікар та поліглот Людвік Земенгоф з Білостока, мріяв про ті часи, коли кожна людина крім рідної мови вивчить ще одну, нейтральну мову, призначену для міжнародного спілкування. Мешкаючи в Російській імперії, у багатоетнічному Білостоку, він добре бачив, як однакові люди, які однаково їдять і працюють, не можуть зрозуміти одні одних[40][5]. Утім, на початку XXI ст. з'являються твердження, що проєкт есперанто себе не виправдав, і штучна мова Земенгофа не має шансів стати по-справжньому міжнародною[41].

Натомість, у 2022 р.:

  • на альтернативному до Євробачення конкурсі пісень мовами меншин перемогла італійська співачка К'яра (Chiara Raggi) з піснею «Мозаїка» мовою есперанто;
  • на офіційному м'ячеві фірми Adidas Аль-Ріла («Подорож», Al Rihla, الْرِّحْلَة) Чемпіонату світу з футболу 2022 у Катарі написи були виконані 5-ма з 6-и робочими мовами ООН (англійською, арабською, іспанською, китайською, французькою) й есперанто (замість російської — 6-ої робочої мови ООН).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Fischer Verlag Weltalmanach stichwort_weltsprachen Archived September 4, 2009, at the Wayback Machine
  2. Baker & Jones Encyclopedia of bilingualism and bilingual education
  3. а б Лінецький, Михайло. Про есперанто / Мотивація до вивчення міжнародної мови есперанто / Преамбула. Ukrainia Esperanto Asocio. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2010.(еспер.)(укр.)
  4. Володимир Пацюрко. Від укладача // Великий есперантсько-український словник. — Київ, 2007. — 200 с.
  5. а б Коскін, Володимир (18 січня 2009). Євген Ковтонюк: жага пізнання і поезія фактів. Портал українця. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 21 вересня 2010.
  6. Many tongues, one family. Languages in the European Union. Office for Official Publications of the European Communities. 2004
  7. Axel Moberg (2003). Språken inom EU
  8. Colin Baker och Sylvia Prys Jones (red.) (1998). Multilingual matters i verket Encyclopedia of bilingualism and bilingual education. ISBN 978-1-85-359362-8
  9. The World's 10 most influential Languages". Архів оригіналу за 22 квітня 2011. Процитовано 8 серпня 2018.
  10. Ulrich Ammon Status and function of languages and language varieties
  11. Ali Mazrui A world federation of cultures: an African perspective
  12. а б в г Summary by language size.
  13. а б English Language | Ethnologue. Ethnologue. 16 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
  14. а б Crystal, David (2006). «9 — English worldwide pp. 420—439». Cambridge University Press. Cambridge University Press. Retrieved 2015-12-15
  15. Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2016. Процитовано 2 листопада 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. El Espanol (PDF). cvc.cervantes.es. 2016.
  17. Le français, une langue mondiale [La lengua francesa en el mundo 2014] (PDF) (фр.). French Ministry of Foreign and European Affairs. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  18. 2014 «The French language worldwide» report [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] unveiled by Organisation de la Francophonie
  19. Baker & Jones Encyclopedia of bilingualism and bilingual education
  20. Chinese, Mandarin. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  21. Mikael Parkvall (2010). Världens 100 största språk 2010 [The World's 100 Largest Languages in 2010]. Nationalencyklopedin. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  22. One-third of Chinese do not speak Putonghua, says Education Ministry. South China Morning Post. 23 вересня 2014. Процитовано 24 березня 2017.
  23. The 30 Most Spoken Languages of the World. KryssTal. 2010. Процитовано 19 липня 2015.
  24. Arabic.
  25. Hindi.
  26. Urdu.
  27. Instituto Internacional da Língua Portuguesa. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 4 серпня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  28. Lewis, M. Paul; Simons, Gary F.; Fennig, Charles D., ред. (2016). Russian language. Ethnologue. Процитовано 26 червня 2016.
  29. Голодец: русский язык знают около 260 миллионов человек в мире. RIA Novosti (рос.). 28 жовтня 2014. Процитовано 26 червня 2016.[неавторитетне джерело]
  30. Ammon, Ulrich — Die Stellung der deutschen Sprache in der Welt (de Gruyter Mouton; ISBN 978-3-11-019298-8)
  31. German, Standard.
  32. The triumph of English: A world empire by other means | The Economist
  33. [[:en:People's Republic of China#cite note-unpop-4|China - Wikipedia, the free encyclopedia
  34. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 5 березня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  35. Languages of the World. Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 21 грудня 2013.
  36. L'arabe. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 21 грудня 2013.
  37. La francophonie
  38. Ethnologue report for language code
  39. Ethnologue: Statistical Summaries
  40. Володимир Пацюрко. Від укладача // Великий есперантсько-український словник. — Київ, 2007. — 200 с.
  41. Ґастон Доррен. «Лінґво. Мовний пейзаж Європи». М.: «Колибри», 2016.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]