Міжнародне Товариство Свідомості Крішни
| Міжнародне Товариство Свідомості Крішни | |
| (ІСККОН) | |
 |
|
| Храм Руху Харе Крішна в Індії | |
| Оригінальна назва | International Society for Krishna Consciousness |
| Девіз | krsnas tu bhagavan svayam |
| Рік заснування | 1966 |
| Тип | релігійна |
| Адреса | Маяпур, Індія |
 Зовнішні відеофайли |
|
|---|---|
| «ISKCON» | |
 |
Міжнародне Товариство Свідомості Крішни |
Міжнародне Товариство Свідомості Крішни (МТСК) (англ. International Society for Krishna Consciousness (ISKCON), буквально - Міжнародне товариство для усвідомлення Крішни) або просто Рух Харе Крішна - засноване в 1966 році в Нью-Йорку А.Ч.Бгактіведанта Свамі Прабгупадою.
Хоча дехто вважає Товариство новим релігійним рухом, то насправді він не створював нового віровчення, не заперечував авторитету попередників і не вдавався до антагонізму з існуючою традицією. Цей монах не проголошував себе пророком, месією або інкарнацією Бога на Землі. Прабгупада лише називав себе слугою Бога, а своїм послідовникам намагався прищепити пошану до попередніх вчителів та визнаних святих, бережливе ставлення до духовної та культурної спадщини минулого. Відповідно до вішнуїтських і взагалі до індуїстських традицій, після посвячення в сан Свамі (саннйасі), людина стає визнаним духовним лідером і отримує не лише право, а й обов'язок очолити духовний рух. Бгактіведанта Свамі не порушував традиції. Більше того, наказ поширити вішнуїзм у Західному світі він отримав безпосередньо від свого гуру. Таким чином, наступництво було збережено.
Ядро його філософії базується на прадавніх текстах, таких як Бгаґавад-Ґіта й Шрімад-Бгаґаватам. Відмінні риси й культура руху прийшли із традиції ґаудія ваїшнавізму (бенгальського вішнуїзму), яка мала прихильників в Індії ще з кінця XV століття.
МТСК було організовано для поширення практики бгакті-йоги (йога відданості); мається на увазі що відданий (бгакта) направляє всі свої думки й дії на задоволення Верховного Господа, Крішни.
Зміст |
Загальний нарис [ред.]
Популярну назву "Харе Крішна" послідовники цього руху одержали завдяки мантрі, яку вони співають голосно або повторюють тихо на вервиці (називаної — джапа мала). Ця мантра, також відома як Маха-Мантра (велика пісня), що походить з Калі-Сантарана Упанішад, а також з інших величних писань. Складається з імен Бога Харі, Крішни й Рами. Віддані вірять, що звукові вібрації, викликувані повторенням цих імен Бога, поступово пробуджують у людині чисту свідомість Бога, або «Свідомість Крішни».
Слова цієї мантри вишикувані настуним чином:
| « | Харе Крішна Харе Крішна
Крішна Крішна Харе Харе Харе Рама Харе Рама Рама Рама Харе Харе |
» |
Члени «Харе Крішна» (головним чином ченці) відомі зі здійснюваних на вулицях міст у всьому світі вуличних співів і танців з барабанами (мрідангами), і тарілочками (караталами), вбрані переважно в барвисте сарі (жінки) і шафранове, або біле дготі і курти (чоловіки).
На Заході Маха-Мантра однозначно асоціюється з Міжнародним Товариством Свідомості Крішни, проте в Індії її оспівують незалежно від приналежності до якої-небудь організації.
«Харе Крішна» практикує бгакті йогу, яка є формою індуїзму (вішнуїзму). Об'єктом поклоніння є Крішна, ім'я якого його прихильники перекладають як «всеприваблюючий», разом зі своєю подругою Радгою. Вішнуїти, вірять, що Крішна тотожний з Вішну і є верховною формою Бога, натомість Радга є його жіночою подобою й уособленням любові.
Вчення бгакті-йоги бере свій початок ще перед ведійським періодом, а було популяризоване через Чайтан'ю Махапрабгу в Західному Бенгалі в половині XIV ст. Члени МТСК належать до вішнуїцької школи — гаудія, званої бенгальським вішнуїзмом. Гаудія вішнуїзм зокрема сильний в історично пов'язаних з ним областях: у Західному Бенгалі та Орісі. На Заході був популяризований завдяки Бгактіведанті Свамі Прабгупаді, який переклав і видав англійською мовою Бгаґавад-Ґіту і інші тексти, які були пізніше перекладені на понад шістдесят мов. На противагу більшості індуїських груп, члени Руху ведуть місіонерську діяльність.
Основні засади [ред.]
Члени Товариства, які здобули посвяту (ченці або черниці) зобов'язані дотримуватись наступних засад:
- вегетаріанство
- невживання одурманюючих засобів: наркотиків, спиртного, тютюну, і навіть кави та чаю
- обмеження сексуального життя лиш до подружжя
- стримування від азарту
- щоденного оспівування 1728 разів Маха-Мантри (16 кіл на вервиці з 108 намистин, виконаних з деревини туласі)
Прихильники називають себе бгакта (відданий). Посвята не є обов'язком. Її отримують від обраного самостійно гуру. Тоді віруючому надається духовне ім'я (часто одне з імен Крішни і його аватар). Члени Руху не підлягають контролю, щодо дотримування вищевказаних засад, залишається це їх совісті. Є очікувана (але не вимагається) всіляка допомога для храмів у міру сил і можливостей. Ченці часто організують публічну презентацію релігійних пісень (так званий харінам) і музики, а також роздають буклети і продають релігійну літературу, з метою "поширення свідомості Бога".
Можливе є прийняття саннйаси (також від свого гуру). Приймають її переважно старші (молоді рідше) люди, які зобов'язуються до цілковитого целібату, уникання всього, що може відвертати увагу від релігії, а також присвячуються головним чином паломництвам, місійним подорожам та поширенню доктрини гаудія вішнуїзму.
Ченці і санн'ясі відмовляються від обов'язкової військової служби, оскільки вона суперечить абсолютній забороні позбавляння життя.
Форми культу [ред.]
Уособлення Крішни/Радгі та їх аватар у формі фігур (мурті) оточені щоденною шаною, поклоніннями (їх вважають "трансцендентальними", тобто такими, що містять "божу енергію"), проте головні богослужіння проводять щотижня в неділю і полягають вони головним чином у спільному співі мантр - кіртані, перш за все Маха-Мантри, а також релігійних пісень на санскриті (званих бгаджан), під акомпанемент традиційних індійських музичних інструментів (напр. фісгармонія, мріданга, каратали).
Після кіртану проводиться лекція, переважно у формі "питань і відповідей". Зазвичай спочатку читаються фрагменти Бгаґавад-Ґіти з коментарями Бгактіведанти Свамі Прабгупади, а далі на цю тему ведеться вільна теологічна дискусія.
Відданий, що проводить службу, пропонує мурті на вівтарі квіти, фрукти, куріння (пахощі), вогонь тоді як ті, хто зібрався в храмі співають пісні до Господа Чайтан'ї Махапрабгу і його учнів (напр. Панча Таттва мантра), а також до Бгактіведанти Свамі Прабгупади (Прабгупад, Прабгупад, Прабгупад, Джая, Джая, Прабгупад). Іноді богослужіння закінчується радісним танцем зібраних, при цьому жінки і чоловіки танцюють окремо.
Після богослужіння наступає учта (частування), під час якої споживають прасад, себто вегетаріанську їжу, запропоновану перед тим Крішні; вона визнається за таку, що "очищує" душу всіх людей, а також тварин від наслідків кармічних реакцій (діянь).
Найважливіші свята [ред.]
Рух Харе Крішна відзначає найважливіші свята вішнуїзму. Урочисто святкується День явлення Крішни (Джанмаштамі) (кінець серпня або початок вересня), а також Холі коли народився Господь Чайтан'я Махапрабгу.
Теологія [ред.]
Міжнародне Товариство Свідомості Крішни сповідує традиційну теологію гаудія вішнуїзму, засновану Чайтан'єю Махапрабгу (1486-1534) (що визнається за аватар Крішни) і розроблену, а також поширену через його учнів, так званих Шести Ґосвамі, а особливо Джівою Ґосвамі в XVI ст. Доктрину скодифікував Бгактівінода Тхакур (1840-1911). Рух Харе Крішна визнає себе за продовжувача багатовікового спадку духовних вчителів гуру і "чистих відданих" Верховної Особи Бога. Через прихильників інших уламків індуїзму «Харе Крішна» визнається за одну з багатьох сампрадай.
Теологія гаудія вішнуїзму характеризується сильним акцентуванням на єдинобіжжя, монотеїзм, а також на бгакті, або особистому й емоційному спілкуванні з Богом. Крім того відкидається традиційна система каст (приналежність через народження), й доктринальна мізогінія, що характеризує багато уламків індуїзму.
Рух навчає згідно з основними засадами індуїзму:
- Душа (джіва, атман), на відміну від матеріального тіла вічна. Оживляє незліченну кількість істот (у тому числі й тварин) на землі і у всесвіті.
- Закон карми і цикл самсари стосується всіх живих істот і витікає з їх діяльності. Наслідком поганих або добрих вчинків є наступні втілення душі.
- Реінкарнація, або цикл наступних народжень і смерті витікає з Закону карми. Душа через духовну еволюцію прагне до звільнення з цього циклу і досягнення визволення (мокша).
- Визволення становить мету релігійних практик і верховну мету людського життя.
- Йога це окреслення діяльності, що наближає до визволення душу; найкраще практикувати її під керівництвом духовного вчителя (гуру).
- Веди, а також інші доповнюючі Священні Писання, вічні й натхненні Богом отже складають Абсолютну Правду.
Крім того до найважливіших засад теології належать:
- Крішна — Верховна Особа Бога (Бгаґаван); як Верховна Істота Він вічний (ненароджений і безсмертний), незмінний, всемогутній, всезнаючий і всеприваблюючий, є джерелом усього, що існує. Визначається як: Абсолютна Правда, Верховний Брахман і Верховна Душа (параматма). Всі живі істоти природно підлеглі Крішні. Він є неосяжним для людського розуму; Його діяння називають ліла, або божа розвага.
- Крішна являвся на Землі в образі аватар (традиційні аватари Вішну); особливою (не визнаною іншими відгалуженнями вішнуїзму) є аватара Чайтан'ї Махапрабгу, який в XV ст. популяризував культ Крішни, як один з П'яти Аспектів Бога (Панча Таттва). Головною метою аватар Крішни було повернення поваги релігійним засадам і вказання людям відповідної мети в житті (визволення, або об'єднання з Богом, замість оманливої приємності матеріального світу). Крішна, як Верховний Бог Особа, з'явився у постаті темношкірого, гарного юнака на Землі біля 5000 років до.н.е. (згідно з описами у Махабхараті). Появився він тоді в Трьох Особах (експансіях): як Крішна, Баларама і Субгадра.
- Крішна є верховною метою любові і одночасно її вічним джерелом. Відповідає взаємністю на скероване до нього почуття і звільняє душі, які його щиро і безкорисливо кохають (метою душі не має бути визволення, лише безмежна і безумовна любов до Бога). Взаємини між Крішною і Радгою символізують вічну взаємну любов між Богом і душею.
- Крішна є "джерелом вічної насолоди", оскільки навіть найменший контакт з Богом приносить душі блаженство. Звідси й заклик до оспівування святих імен Бога, а особливо Маха-Мантри, які повинні піднімати душу понад матеріальну залежність і наближати до Бога. На відміну від контроверсійної і мінливої насолоди матеріального світу, любов до Бога є джерелом тривалої, безкінечної насолоди, що багата в наслідки.
- Душа одночасно тотожна з Богом і відмінна від бога; віра в таємницю "єдності і різноманітності" (ачінт'я бгеда абгеда, поєднування монізму з дуалізмом) проголошує, що якісно душа ідентична з Богом, оскільки є його часткою, проте кількісно відрізняється (є лиш дрібною часткою божої сили). Душа, всупереч наступним втіленням, зберігає свою тотожність. Матеріальне тіло відмінне від душі і має бути заангажоване в діяльність задля її звільнення (в службу Богові). Звільнена душа назавжди осягає духовний світ в безпосередній близькості Крішни.
- Матеріальний світ не є ілюзією, але реальністю як одна з експансій Верховної Особи Бога. Проте є невідповідним місцем для вічних душ, які страждають помилково ототожнюючись з наступними тілами і піддаючись ілюзії — маї.
 |
|
Дхарма · Артха · Кама |
|
Веди · Упанішади |
|
Близькі теми
Космологія |
- Кожна релігія в дійсності віддає шану Крішні, кожний культ і будь-яка жертва призначені для Нього (хоч Крішна не приймає жертв, зв'язаних з відбиранням життя). З огляду на це признаються різні імена Бога такі як: Аллах, Єгова чи Ісус Христос. Схожим чином жертви, складені різним Богам індуїзму, приймає Крішна (не схвалюється практика політеїзму).
- Визнається існування різних духовних істот, до яких належать в т.ч. деви (боги звані — "півбогами") і демони; всі вони є смертельними істотами, хоча й довговічними (навіть такі важливі боги як Брахма), підлягаючі кармі і самсарі вони також підпорядковані Крішні.
- Бгактіведанта Свамі Прабгупада є автентичним представником лінії "чистих відданих" Крішни і вчителем навчання Чайтан'ї Махапрабгу.
- Бгакті йога це робота над звільненням душі, яка полягає на розвиненні безмежної і безумовної любові до Бога.
Мета діяльності [ред.]
Бгактіведанта Свамі визначив у 1966 році мету Міжнародного Товариства Свідомості Крішни, що складалась із семи пунктів:
- Систематичне розповсюдження духовного знання в суспільстві, а також навчання людей духовності з метою запровадження рівноваги в системі вартостей у житті індивідуума і суспільства, а також з метою досягнення справжньої єдності та миру на світі.
- Пропагування свідомості Крішни (Бога) в такій формі, яка була проголошена у Великих Священних Писаннях Індії — Бгаґавад-Ґіті і Шрімад Бгаґаватам.
- Наближення членів Товариша до Крішни, особового Бога, і поширення таким чином в межах суспільства ідеї гуманності й думки що всяка душа є часткою бога (Крішни).
- Навчання і поширення санкіртана (спільного оспівування святих імен бога) так, як заповів Господь Чайтан'я Махапрабгу.
- Підняття в членах Товариства, а також суспільства, поваги до святих місць трансцендентальних розваг Господа Крішни.
- Згуртовування членів Товариства з метою навчити їх простішого і натурального способу життя.
- Публікація і розповсюдження періодичних видань: часописів, книжок й інших матеріалів з метою досягнення вищезгаданих цілей.
Діяльність у світі [ред.]
Див. Керівна рада
У США Рух володіє сотнями центрів, храмів, шкіл, ресторанів і т.ін. Зараз домінує тенденція до перетворення храмів на центри місцевої спільноти вірних (що живуть у суспільстві поза храмами), на зразок християнських парафій. Рух одержує значну матеріальну підтримку зі сторони багатих прихильників, в т.ч. сім'ї Форд.
В Європі ситуація більш диференційована. Краєм, в якому Рух має найбільш прихильників і володіє аж 20 центрами є Великобританія. Головним осередком Руху в Британії є земне володіння і палац Бгактіведанта Манор (подарований одним з «Бітлів» Джорджом Гаррісоном), який відвідує щороку понад 500 000 гостей.
У Бельгії головним центром є Château de Septon Durbuy (Радгадеш), в якому міститься також Університет Ваїшнава.
Франція є єдиною країною у світі, яка сформулювала так багато різної критики щодо Товариства Свідомості Крішни. Реально культова практика в осередках Руху не відрізняється, а навіть значно менше сувора, від практики розповсюдженої наприклад у католицьких монастирях (напр. оспівування мантр займає біля 2 годин щодня, отже кілька разів менше ніж молитви в монастирях). Також докір щодо "порушення суспільного порядку" не був підтверджений в жодній іншій країні світі. У Франції головні центри знаходяться в Індре (Château d'Oublaisse, або т.зв. Новий Маяпур) і Noisy-le-Grand.
Більшість прихильників (біля 90%) проживає у власних домівках. Харе Крішна багаторазово було атаковане антикультовими організаціями. Однією з причин подавалася пропагування індуїзму. Харе Крішна відомі в Європі і Америці з організації Фестивалів Колісниць — Радга-Ятра.
Багато прихильників відомі як поети та письменники, наприклад Сатсварупа Дас Госвамі написав 150 книг в Свідомості Крішни.
Центри Товариства Свідомості Крішни існують у всіх європейських країнах, включно з Україною.
В Україні за державною статистикою налічується 37 релігійних громад Товариства Свідомості Крішни.
Гуманітарна місія "Харе Крішна - їжа життя" провадить в Україні потужну гуманітарну діяльність , яка є всесвітньою акцією з безкоштовного розповсюдження прасаду (освяченої їжі). Це єдина у світі міжнародна благодійна організація з роздачі вегетаріанської їжі.
Діяльність в Україні [ред.]
В Україні є храми ISKCON у різних містах та містечках. У столиці, в Києві, є два храми:
- Великий київський храм ISKCON на Зоряному, а також духовна академія;
Великий київський храм ISKCON на Зоряному провулку - один з основних храмів міжнародного товариства свідомості Крішни в Україні та Молдові. Храм має кілька поверхів, на його території - ашрам брахмачарі (для тих, хто практикує аскезу неодруження та целібат), алтарна з великою площею. В алтарній: божество, мурті Прабгупади, великі божества Гайра-Нітай (втілення Крішни-Баларами). Алтарна може вмістити кілька сотень чоловік. В алтарній також є другий поверх з балконом. У храмі також вирощують Туласі - це священне дерево, листочки якого пропонують Крішні разом з бгогою для отримання прасаду: без Туласі Крішна не приймає ніякої вегетаріанської їжі. При храмі готують прасад для віруючих та гостей/прихожан, але вони також можуть допомогти за бажанням у цьому служінні. До служіння в храмі може долучитися будь-хто, якщо є бажання (для більш серйозного та віповідального служіння потрібна ініціація-посвячення у Харе Крішна махамантру та слідування регулюючим принципам) - можна допомогти помити підлогу в алтарній після недільної програми, і таким чином заробити вічне благо. Найбільша і головна програма тобто служба в храмі проходить саме щонеділі - так само як у малому храмі на Дмитрієвській вулиці - з 13 години.
- Малий київський храм ISKCON на Дмитрівській;
Малий київський храм ISKCON на Дмитрівській вулиці - це один з перших осередків свідомості Крішни в Києві. Знаходиться неподалік від київського цирку, що на площі Перемоги (ст. м. Вокзальна). В наш час храм відкритий щосуботи з 13 години. В храмі встановлені божества Гаура-Нітай (Чайтаньйі та Нітьянанди, втілень Господа Крішни та Господа Баларами). Храм невеликий за площею - кілька кімнат, два поверхи. На території також діє кіоск-магазин з продажу книг Прабгупади та іншої веичної продукції - книги, диски, спеції, ароматичні палички тощо.
Посилання [ред.]
- Світ Харе Крішна. Офіційна сторінка Руху Харе Крішна в Україні
- ISCON Worldwide — Офіційна сторінка
- Krishna.com - The Bhaktivedanta Book Trust - Видавництво ISKCON
- Архів Шріли Прабхупади
- ISKCON Communications Journal
- Вчення Міжнародного Руху Свідомості Крішни
Література [ред.]
- Кислюк К. В. Релігієзнавство : [підручник для студентів вузів] / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. – [5-е вид., виправ. і доп.]. – К. : На-род. укр. академія, 2007. – С. 425 – 464.
- Лубський В. І. Релігієзнавство : [підручник] / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. – К. : Академвидав, 2002. – С. 367 – 381.
- Черній А. М. Релігієзнавство : [посібник] / А. М. Черній. – К. : Академвидав, 2003. – С. 212 – 235.
- Релігієзнавство : [навчально-методичний посібник] / автор-укладач: В. В. Білецький. – Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. – 220 с.
- Докаш В. І. Загальне релігієзнавство : [навч. посібник] / В. І. Докаш, В. Ю. Лешан. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2005.
