Міжнародний кримінальний суд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип
Країни учасники МКС:
   Учасники
   Підписали, але не ратифікували
   Не підписали і не ратифікували
Будівля МКС у Гаазі

Міжнародний кримінальний суд (МКС) — перший правовий інститут, що діє постійно, в компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності. Заснований на основі Римського статуту, прийнятого в 1998 році. Існує з липня 2002 року.

На відміну від інших міжнародних і змішаних кримінальних судів, МКС є установою, що діє постійно. У його компетенцію входять злочини, здійснені після набуття чинності Римського статуту. Розташований у місті Гаазі, проте за бажанням Суду засідання можуть проходити у будь-якому місці. Міжнародний кримінальний суд не слід плутати з Міжнародним судом ООН, який також засідає в Гаазі, але має іншу компетенцію. МКС не входить в офіційні структури Організації Об'єднаних Націй, хоча може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН.

Країни учасники[ред.ред. код]

Станом на серпень 2010 року, 113 країн приєдналися до Суду, у тому числі майже вся Європа і Південна Америка та половина країн Африки. Сейшельські острови та Сент-Люсія стануть 112-м і 113-м членами організації з 1 листопада 2010 року. Сейшельські острови ратифікували Статут 10 серпня 2010, а 18 серпня 2010 Сент-Люсія передала документи для ратифікації Римського Статуту до Генерального Секретаря ООН.

Ще 35 держав підписали, проте не ратифікували Римський Статут.

Склад суду[ред.ред. код]

В статті 34-ій Римського статуту[1] Міжнародного кримінального суду зазначено перелік органів, з яких він складається, а саме:

  • Президія;
  • Апеляційне відділення, Судове відділення та Відділення попереднього провадження (попереднього розгляду справ);
  • Канцелярія прокурора;
  • Секретаріат.

Президія[ред.ред. код]

Загальний опис та функції президії зазначенні в ст. 38 Римського статуту.

"Голова і перший і другий віце-голова обираються абсолютною більшістю голосів суддів. Вони виконують свої функції протягом три річного строку або до завершення строку їх повноважень в якості суддів, в залежності від того, який з цих строків закінчується раніше. Вони можуть бути переобрані один раз. Голова разом з першим та другим віце-головою утворюють Президію, котра несе відповідальність за:

  1. Належне управління справами суду, за виключенням Канцелярії прокурора;
  2. Інші функції, покладені на нього у відповідності до діючого Статуту.

При виконанні своїх повноважень, президія координує діяльність з Прокурором та виконує інші функції пов'язані з діяльністю Суду."

На сьогодні головою Призидіуму є Сан Хюн Сон (Республіка Корея), повноваження якого дійсні до 2015 року.

Відділення та палати суду[ред.ред. код]

В статті 39 Римського статуту зазначено, що структуру судового компоненту Міжнародного кримінального суду складають Апеляційне відділення,Судове відділення та Відділення попереднього провадження. Відділення складаються з палат, кількість котрих може бути досить різноюта визначатися в залежності від ступення складності справ, які розглядає суд.

Апеляційне відділення у своєму складі містить голову та ще чотирьох суддів, а судове відділення і Відділення попереднього виробництва (попереднього розгляду справ) - не не меньш ніж з шісти суддів кожне. При цьому Апеляційна палата повинна містити усіх суддів, які входять до складу Апеляційного відділення, одна Судова палата - не меньш трьох суддів Судового відділення, а до Палати попереднього розгляду - не меньш трьох суддів або одного судді відповідного відділення в залежності від складності справи що розглядається.

Канцелярія Прокурора[ред.ред. код]

Ст. 42 Римського статуту закріплює положення такого органу МКС як Канцелярія Прокурора.

Канцелярія Прокурора є незалежним органом МКС, уповноваженим на здійснення кримінального переслідування осіб відповідальних за злочин та висунення їм обвинувачення. Працівники канцелярії не запитують і не виконують вказівок будь-якого зовнішнього джерела. Канцелярію очолює Головний прокурор. незалежність прокуратури полягає в тому, що Прокурор та його зами призначуються не Судом, а обираються Асамблеєю держав-учасниць строком на дев'ять років, повторно переобраними бути не можуть і не повинні бути представниками однієї держави.

На сьогодні посаду Головного прокурора МКС займає Фату Бенсуда, представница Гамбії, раніще цю посаду займав з 2003 по 2012 роки аргентинець Луіс Морено Окампо.

Секретаріат[ред.ред. код]

Положення про Секретаріат, містить ст. 43 Римського статуту.

Секретаріат відповідає за аспекти, котрі відносяться до несудового управління справами та обслуговування Суду. Очолюється секретарем, котрий обирається суддями на п'ятирічний строк,

Секретар затверджує в структурі Секрітаріату Групу по здійсненню допомоги потерпілим та свідкам. Ця група забезпечує , радячись з Концелярією Прокурора, заходи захисту та процедури безпеки, консультативну та іншу відповідну допомогу свідкам, потерпілим, котрі являються до суду, та іншим особам, котрим загрожує небезпека за надання показань. До складу групи входять працівники, котрі мають досвід праці з травмами, в тому числі травми, пов'язанні зі злочином сексуального насилля.

Судді[ред.ред. код]

До складу Міжнародного кримінального суду входять 18 суддів, що обираються на термін в 9 років Асамблеєю держав-учасниць суду, причому кожна з вище перелічених груп має бути представлена принаймні 2 суддями. В наш час (квітень 2013 року) 3 судді представляють Східну Європу, 3 — Азію, 4 — Африку, 2 — Латинську Америку, а інші 5 — Західну Європу та інші держави.

Усі судді обираються за двома списками. Список "А" містить осіб, які визнані спеціалістами в сфері кримінального права і процеса, так само наділених необхідним досвідом роботи в якості судді, прокурора або адвоката у цій сфері. Список "В" містить осіб, котрі є авторитетними спеціалістами у сфері міжнародного права, а саме у міжнародному гуманітарному праві та правах людини, мають великий досвід юридичної практики.

Компетенція[ред.ред. код]

Склад злочину[ред.ред. код]

Компетенція суду обмежена трьома видами злочинів:

  • Геноцид — намір цілком або частково винищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
  • Злочини проти людяності — частина масштабного або систематичного переслідування, спрямованого проти мирного населення, причому про можливе переслідування злочинцеві заздалегідь було відомо.
  • Воєнні злочини — порушення законів і звичаїв ведення війни, що регулюють поведінку збройних формувань під час війни і захищають цивільне населення, військовополонених, культурне надбання і таке інше.

У компетенцію Міжнародного кримінального суду пропонувалося також включити агресію. Проте під час переговорів у Римі сторони не змогли прийти до єдиного визначення цього злочину і тому було вирішено, що наразі Суд не може здійснювати правосуддя з питань, пов'язаних зі злочинною агресією.

Час здійснення злочину[ред.ред. код]

Компетенція Суду обмежена в часі злочинами, скоєними після 1 липня 2002 року, дати вступу Римського статуту у дію. Якщо деякий конфлікт — наприклад, війна в Уганді — продовжується вже двадцять років, то компетенція Суду обмежена діями після 1 липня 2002 року.

Діяльність МКС[ред.ред. код]

Після процесу формування, що зайняв приблизно три роки, та комплектації Міжнародного кримінального суду, він почав свою роботу.

Всього Суд отримав скарги про передбачувані злочини принаймні в 139 країнах, проте, в даний час, прокурором суду порушено розслідування тільки стосовно восьми ситуацій в Африці: в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Центральноафриканській Республіці; в Суданському регіоні Дарфур; Кенії, Лівії, Кот-д'Івуарі і Малі. З них чотири були передані до суду самими державами як зацікавленими сторонами (Уганда, Демократична Республіка Конго, Центральноафриканська Республіка та Малі), два були передані Радою Безпеки ООН (Дарфур і Лівія), а два були розпочаті за власною ініціативою Прокурором (Кенія та Кот-д'Івуар).

У 2006 році почався розгляд Судом конкретних справ. 17 березня 2006 року був заарештований і відданий Міжнародному кримінальному суду громадянин Демократичної Республіки Конго Томас Лубангу Дьіло, лідер « Союзу конголезьких патріотів», учасник ітурійского конфлікту. Він звинувачувався у заклику на військову службу дітей віком до 15 років і використанні їх у військових діях. Початок суду над Лубангою планувалося на січень 2007 року, потім на червень 2008 року, але обидва рази відкладалося з процедурних міркувань. Суд розпочався 26 січня 2009 року. 14 березня 2012 року Лубанга був визнаний винним за пред'явленими йому звинуваченнями. Це був перший обвинувальний вердикт МКС.

Крім того, прокурор видав ордери на арешт 5 членів збройного формування Господнього армія опору в Уганді, обвинувачених у викраденні тисяч дітей, яких вони насильно вербували у свої ряди або використовували в якості домашньої прислуги або сексуальних рабів.

21 липня 2008 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира за звинуваченням у геноциді у зв'язку з конфліктом у Дарфурі. Таким чином аль-Башир став першим чинним главою держави, проти якого було висунуто звинувачення органом міжнародної юстиції.

27 червня 2011 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт лівійського лідера Муаммара Каддафі, його сина Саїфа аль-Іслама і глави лівійської розвідки Абдулли аль-Сенуссі, звинувативши їх у злочинах проти людяності. Головний прокурор МКС Луїс Морено Окампо у травні 2011 року просив видати ордери за «навмисне» вбивство демонстрантів у Лівії після того, як Рада безпеки ООН звернувся з даним питанням до суду. У своїй постанові МКС повідомив, що існують «достатні підстави», щоб вважати, що Каддафі, його син і аль-Сенуссі вчинили злочини, що потрапляють під юрисдикцію суду, і що слід видати ордер на їх арешт. Проведення арештів, проте, є складним завданням для Міжнародного Кримінального Суду, зважаючи на відсутність власної поліції, що змушує суд покладатися в цій справі на країни-учасниці. Саїф аль-Іслам і Абдулла Сенуссі затримані і перебувають під вартою в Лівії, але в Міжнародний кримінальний суд досі не передані.

У грудні 2012 року Міжнародний кримінальний суд виправдав Метью Нгуджоло Чуі з Демократичної Республіки Конго. Він обвинувачувався у вчиненні військових злочинів і злочинів проти людяності під час ітурійського конфлікту. Судді у своєму рішенні постановили, що надані обвинуваченням докази і свідчення свідків, не дозволяють повною мірою без сумнівів прийти до висновку про те, що Матьє Нгуджоло Чуі був командиром бойовиків, які причетні до нападу на село Богор.

4 березня 2013 року один з обвинувачених у справі про ситуації в Кенії Ухуру Кеніата був обраний президентом цієї країни в ході загальних виборів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Римський статут Міжнародного кримінального суду».

Література[ред.ред. код]