Міжнародні стандарти фінансової звітності
Міжнаро́дні станда́рти фіна́нсової зві́тності (МСФЗ; англ. IFRS — International Financial Reporting Standards) — стандарти, що затверджуються Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ( англ. International Accounting Standard Board, скорочено IASB), розташована в Лондоні.
Цю систему стандартизації відносять до англо-саксонської традиції фінансового обліку. МСФЗ характеризуються як стандарти, що грунтуються на принципах (principles based standards), на відміну, наприклад, від прийнятої у США системи ГААП, яка визначається як стандарти, що грунтуються на правилах (rules based standards). Це означає, що стандартизація МСФЗ не ставить на меті деталізувати всі процедури та механізми фінансового обліку, в багатьох випадках віддаючи перевагу довірі до професійної самостійності бухгалтерів, які при вирішенні багатьох питань мають покладатися на службове сумління та особисті професійні судження.
Зміст |
[ред.] Історія розвитку системи МСФЗ
29 червня 1973 р. утворено Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standard Committee — IASC). — угода підписана професійними організаціями Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції та Японії.
Зазвичай, умовно виокремлюють такі етапи розвитку системи міжнародної стандартизації фінансового обліку:
1973—1979 — випуск загальних стандартів,
1980—1989 — розробка деталізованих стандартів,
1990—1995 — зменшення гнучкості стандартів,
1995—1999 — підготовка базових стандартів згідно з угодою з Міжнародною організацією комісій з цінних паперів (IOSCO)
З 2000 р. — конвергенція з американською системою стандартизацію бухобліку US-GAAP та курс на загальне запровадження глобальних стандартів
[ред.] Історія бухгалтерського регулювання ЄС
Від початку розвиток МСФЗ відбувався в тісній взаємодії з європейською інтеграцією.
25 липня 1978 р. — Четверта директива 78/660/ЄЕС — Річна звітність компаній,
9 жовтня 1978 — Третя директива 78/855/ЄЕС — Злиття публічних компаній
17 грудня 1982 — Шоста директива 82/891/ЄЕС — Підрозділи публічних компаній,
13 червня 1983 — Сьома директива 83/349/ЄЕС — Консолідований облік,
10 квітня 1984 — Восьма директива 84/253/ЄЕС — Персональна відповідальність за проведення обов'язкового аудиту облікових документів.
Головною для фінансового обліку європейських країн є Четверта директива, яка містить 12 розділів, 62 статті.
19 липня 2002 було прийнято Правила ЄС № 1606/2002 Європейського Парламенту й Ради від про застосування Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку/ Стаття 3 п.2 Правил:
МСФЗ можуть бути прийняті тільки якщо вони:
— не суперечать принципам, викладеним у Четвертій та Шостій Директивах ЄС,
— відповідають критеріям ясності, релевантності, надійності і порівняності, необхідним для фінансової інформації, яка потрібна для прийняття економічних рішень і оцінки управлінської діяльності менеджменту.
Стаття 4 Правил: Для кожного фінансового року, починаючи з 1 січня 2005 року, компанії, що підпорядковуються законам держави-учасника, повинні готувати їхні консолідовані звіти відповідно до МСБО, прийнятими відповідно до процедури, викладеної в ст.6 [узгодження з Комітетом з регулювання бухгалтерського обліку — Accounting Regulatory Committee], якщо на дату закриття балансу їхні цінні папери допущені для торгівлі на регульованому ринку будь-якої держави-учасника.
Із 1983 до 2000 р. членами IASC були всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів.
Із 2000 року індивідуальне членство було скасовано.
[ред.] Стандарти
До 2000 року IASC видав 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО — IAS International Accounting Standard).
Крім того, IASC видавав тлумачення (Інтерпретації) МСБО — вони затверджувалися Комітетом з інтерпретацій (Standard Interpretation Committee — SIC). З 1999 по 2002 рік було видано 33 SIC.
З 2000 року IASC перейменовано на Раду з МСБО — IASB (International Accounting Standard Board). З 2001 року IASB починає розробку стандартів, які називаються Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ — IFRS International Financial Reporting Standard). Перший стандарт IFRS 1 було затверджено 19 червня 2003 року. Він набув чинності зі звітності за періоди, починаючи з 2004 року. Всі чинні на 2000 р. стандарти IAS зберігають свою чинність та поступово замінюються стандартами IFRS. В широкому розумінні до поняття МСФЗ включаються як власне стандарти з назвою МСФЗ, так і раніше затверджені МСБО.
З 2005 р. замість SIC- інтерпретацій IASB починає видавати інтерпретації IFRIC (International Financial Reporting Interpretation Committee). Крім того видано окремий стандарт для звітності малого та середнього бізнесу (IFRS for SME).
[ред.] Глобалізація
2002 року IASB підписує Меморандум про порозуміння з головним органом стандартизації США — Радою зі стандартів фінансового обліку (Financial Accounting Standard Board — FASB). Мета — конвергенція двох найбільших систем стандартизації, та запровадження системи єдиних глобальних стандартів фінансової звітності.
Наразі триває процес взаємного узгодження та удосконалення систем МСФЗ та US-GAAP, а компанії, що складають звіти за МСФЗ, допущені на американський фондовий ринок.
У 2011 році Комісія з цінних паперів та фондової біржі (Security Exchange Commission — SEC) США має затвердити стратегічне рішення щодо доцільності переходу компаній США на МСФЗ.
[ред.] Застосування МСФЗ в Україні
Наближення української системи обліку до МСФЗ розпочалося в 1998 році з прийняттям урядом Програми реформування системи бухобліку із застосуванням МСБО (рішення від 29.10.1998 р. № 1706)
В 1999 році було прийнято Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в статті першій якого міститься наступне положення:
«Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам». У 2007 році Кабінетом міністрів було затверджено стратегію застосування МСФЗ (розпорядження от 24.10.07 № 911-р). Одним з головних напрямків там було визначено «законодавче регулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема з 2010 року обов'язкове складення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами».
У 2010 році Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила Порядок заповнення форм розкриття інформації та змін до них емітентами акцій та облігацій підприємств, які знаходяться у лістингу організатора торгівлі (Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.06.2010 № 981). В цьому порядку вказано наступне: «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку». Цей Порядок набув чинності з 01.01.2011 р.
В червні 2011 року Верховна Рада приймає зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до цих змін, публічні акціонерні товариства та фінансові установи повинні подавати звіти за МСФЗ. Зміни набувають чинності з 2012 року.
[ред.] Перелік стандартів
- МСБО (IAS) 1 Подання фінансових звітів.
- МСБО (IAS) 2 Запаси.
- МСБО (IAS) 7 Звіт про рух грошових коштів.
- МСБО (IAS) 8 Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки.
- МСБО (IAS) 10 Події після звітного періоду.
- МСБО (IAS) 11 Будівельні контракти.
- МСБО (IAS) 12 Податки на прибуток.
- МСБО (IAS) 16 Основні засоби.
- МСБО (IAS) 17 Оренда.
- МСБО (IAS) 18 Дохід.
- МСБО (IAS) 19 Виплати працівникам.
- МСБО (IAS) 20 Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу.
- МСБО (IAS) 21 Вплив змін валютних курсів.
- МСБО (IAS) 23 Витрати на позики.
- МСБО (IAS) 24 Розкриття інформації про зв’язані сторони.
- МСБО (IAS) 26 Облік та звітність за програмами пенсійного забезпечення.
- МСБО (IAS) 27 Консолідовані та окремі фінансові звіти.
- МСБО (IAS) 28 Інвестиції в асоційовані підприємства.
- МСБО (IAS) 29 Фінансова звітність в умовах гіперінфляції.
- МСБО (IAS) 31 Частки у спільних підприємствах.
- МСБО (IAS) 32 Фінансові інструменти: подання.
- МСБО (IAS) 33 Прибуток на акцію.
- МСБО (IAS) 34 Проміжна фінансова звітність.
- МСБО (IAS) 36 Зменшення корисності активів.
- МСБО (IAS) 37 Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи.
- МСБО (IAS) 38 Нематеріальні активи.
- МСБО (IAS) 39 Фінансові інструменти: визнання та оцінка.
- МСБО (IAS) 40 Інвестиційна нерухомість.
- МСБО (IAS) 41 Сільське господарство.
- МСФЗ (IFRS) 1 Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності.
- МСФЗ (IFRS) 2 Платіж на основі акцій.
- МСФЗ (IFRS) 3 Страхові контракти.
- МСФЗ (IFRS) 4 Об’єднання бізнесу.
- МСФЗ (IFRS) 5 Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність.
- МСФЗ (IFRS) 6 Розвідка та оцінка запасів корисних копалин.
- МСФЗ (IFRS) 7 Фінансові інструменти: розкриття.
- МСФЗ (IFRS) 8 Операційні сегменти.
- Інтерпретації
- ПКІ (SIC) 7 Введення євро.
- ПКІ (SIC) 10 Державна допомога: відсутність конкретного зв’язку з операційною діяльністю.
- ПКІ (SIC) 12 Консолідація: суб’єкти господарювання спеціального призначення.
- ПКІ (SIC) 13 Спільно контрольовані суб’єкти господарювання: негрошові внески контролюючих учасників.
- ПКІ (SIC) 15 Операційна оренда: заохочення.
- ПКІ (SIC) 21 Податки на прибуток: відшкодування переоцінених активів, що не амортизуються.
- ПКІ (SIC) 25 Податки на прибуток: зміни у податковому статусі суб’єкта господарювання або його акціонерів.
- ПКІ (SIC) 27 Оцінка сутності операцій, які мають юридичну форму угоди про оренду.
- ПКІ (SIC) 29 Угоди про концесію послуг: розкриття інформації.
- ПКІ (SIC) 31 Дохід: бартерні операції, пов’язані з рекламними послугами.
- ПКІ (SIC) 32 Нематеріальні активи: витрати на сторінку в Інтернеті.
- IFRIC 1 Зміни в існуючих зобов’язаннях за виведенням з експлуатації, відновленням та подібних зобов’язаннях.
- IFRIC 2 Частки членів кооперативних суб’єктів господарювання та подібні інструменти.
- КІМФЗ (IFRIC) 4 Визначення, чи містить угода оренду.
- КІМФЗ (IFRIC) 5 Права на частки, що виникають від фондів на виведення з експлуатації, відновлення та екологічну реабілітацію.
- КІМФО (IFRIC) 6 Зобов’язання, що виникають внаслідок участі на специфічному ринку – відходів електричного та електронного обладнання.
- КІМФЗ (IFRIC) 7 Застосування методу перерахунку згідно з IAS 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції».
- КІМФЗ (IFRIC) 8 Сфера застосування IFRS2.
- КІМФЗ (IFRIC) 9 Переоцінка вбудованих похідних інструментів.
- КІМФЗ (IFRIC) 10 Проміжна фінансова звітність і зменшення корисності.
- КІМФЗ (IFRIC) 11: IFRS2: група та операції з власними викупленими акціями.
- КІМФЗ (IFRIC) 12 Послуги за угодами про концесію.
- КІМФЗ (IFRIC) 13 Програми лояльності клієнта.
- КІМФЗ (IFRIC): 14 IAS 19: обмеження на активи з визначеною виплатою, мінімальні вимоги до фінансування та їхня взаємодія.
- КІМФЗ (IFRIC) 15 Угоди про будівництво нерухомості.
- КІМФЗ (IFRIC) 16 Хеджування чистих інвестицій в закордонну господарську одиницю.
- КІМФЗ (IFRIC) 17 Виплати негрошових активів власникам.
[ред.] Ссылки
- Рада з МСФЗ
- Міжнародні стандарти фінансової звітності на сайті Міністерства фінансів України
- Чалый И. МСФО или М-ГААП?
- Сайт про МСФЗ та про GAAP
- Сайт про МСФЗ та DipIFR
 |
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Серпень 2011) |
